Студентка магістратури Заєць О.О.

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

У процесі здійснення різноманітних виробничих та комерційних операцій у підприємства може виникати дебіторська заборгованість за розрахунками з покупцями продукції, персоналом, власниками, бюджетом та позабюджетними фондами тощо. Але господарська практика свідчить, що на розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію (виконані роботи і послуги) припадає більш як 80 % загального обсягу дебіторської заборгованості підприємств, що робить її основним об'єктом фінансового управління [2].

Дебіторська заборгованість здатна активно впливати на об'єм і структуру грошової маси, платіжного обороту, швидкість обігу коштів. Різке збільшення дебіторської заборгованості і її частки в поточних активах може свідчити про необачну кредитну політику підприємства стосовно покупців або неплатоспроможність і банкрутство їх частини [5].

Довготривале неповернення дебіторської заборгованості сприяє формуванню дефіциту грошових ресурсів, що впливає на зниження платоспроможності підприємства, погіршує його фінансовий стан. Тому на підприємстві при організації розрахунків з дебіторами особливу увагу звертають на стан та структуру дебіторської заборгованості. Інформаційною базою для цього виступає бухгалтерська звітність, для внутрішнього аналізу також використовуються відомості аналітичного обліку (журнал-ордер або відомість обліку розрахунків з покупцями і замовниками) [4].

Організацією розрахунків з дебіторами на підприємстві займається обліково-аналітична служба. Вана здійснює: планування допустимого розміру дебіторської заборгованості; збір інформації про фінансове положення дебіторів; контроль за величиною дебіторської заборгованості, який передбачає порівняння фактичних даних обліку з плановими чи бюджетними; аналіз дебіторської заборгованості, в ході якого досліджуються і виділяються фактори, вплив яких призвів до появи відхилень фактичних параметрів стану дебіторської заборгованості від планових; розробка альтернативних рішень та вибір оптимального рішення з метою доведення рівня заборгованості до нормативного; реалізацію прийнятих альтернативних рішень.

Відмітимо, що при побудові алгоритму управління дебіторською заборгованістю важливим питанням є класифікація дебіторської заборгованості. Її можна класифікувати за наступними ознаками: за терміном погашення (довгострокова та короткострокова), за видами дебіторів (покупців та замовників, працівників організації, бюджета та позабюджетних фондів, інших дебіторів), за об’єктом виникнення (за товари, за роботи, за продукцію та за нетоварними операціями), за вірогідністю погашення (безнадійна, сумнівна та очікувана), за правовим статусом (заборгованість резидентів та нерезидентів), за своєчасністю сплати боржником (термінова, прострочена та відстрочена), за галузевою приналежністю (у промисловість, будівництво, сільське господарство; транспорт, зв'язок; сфера послуг, торгівлі) та ін.

Вивчати дебіторську заборгованість необхідно за такими напрямками:

• визначення питомої ваги дебіторської заборгованості в загальній сумі оборотних активів;

• оцінка складу і структури дебіторської заборгованості;

• розрахунок періоду погашення та її оборотності;

• вивчення впливу факторів на заборгованість даного типу;

• визначення частки сумнівної та безнадійної заборгованості у загальному обсязі дебіторської заборгованості;

• порівняння обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості [5].

За даними бухгалтерської звітності (ф. №1 «Баланс», ф. №2 «Звіт про фінансові результати») можна визначити наступні показники, що характеризують стан дебіторської заборгованості (методика розрахунку наведена у табл. 1).

 

1. Методика розрахунку показників для аналізу дебіторської заборгованості

Показник

Формула для розрахунку

Джерела інформації

Економічний зміст

Напрямок позитивних змін

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти) [1]

Чиста виручка від реалізації продукції

Середня дебіторська заборгованість

Ф. № 2, р.035

Ф. №1, р.050 +

∑ р.160 - 210

Показує у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість.

Збільшення.

Період погашення дебіторської заборгованості (днів) [1]

360

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

360 × Ф. №1, р.050 +

∑ р.160 - 210

Ф. № 2, р.035

Середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення.

Зменшення;

збільшення, якщо додаткова вартість коштів компенсується додатковим прибутком від збільшення обсягів реалізації.

Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості [4]

Дебіторська заборгованість

Кредиторська заборгованість

Ф. №1, р.050 +

∑ р.160 - 210

Ф. № 1,

∑ р.500-610

Показує можливість підприємства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів.

Значне перевищення дебіторської заборгованості загрожує фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових коштів; перевищення кредиторської заборгованості може призвести до непла-тоспроможності.

Питома вага дебіторської заборгованості в оборотних активах (%) [4]

Дебіторська заборгованість

× 100

Поточні активи

(Ф. № 1, р.050 + ∑ р.160 - 210) ×100

Ф. № 1, р.260 + р.270

Ступінь відволікання оборотних активів в дебіторську заборгованість.

В Україні оптимальною вважають структуру обігових активів тоді, коли частка дебіторської заборгованості не перевищує 20 % [3].

Питома вага сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборго-ваності (%) [4]

Сумнівна дебіторська заборгованість

× 100

Дебіторська заборгованість

Ф. № 1, р.162 × 100

Ф. № 1, р.050 + ∑ р.160 - 210

Показує частку дебіторської заборгованості по якій існують сумніви щодо повернення.

Зменшення.

 

Застосуємо вище перераховані показники на прикладі ТОВ «СП «Агро-ка Полтава» (табл. 2).

2. Показники ефективності використання та якісного складу дебіторської заборгованості ТОВ «СП «Агро-ка Полтава» за 2008-2011 рр.

Показник

Рік

Відхилення ( +, - )

2011 р. від

2008

2009

2010

2011

2008

2009

2010

Оборотність дебіторської заборгованості, оборотів

0,92

7,75

57,79

2,64

1,72

-5,12

-55,15

Тривалість обороту дебіторської заборгованості, днів

393

46

6

137

-256

91

131

Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості

0,36

0,09

0,02

0,41

0,05

0,32

0,39

Питома вага дебіторської заборгованості в оборотних активах, %

65,4

22,1

3,3

19,2

-46,2

-2,9

15,9

Питома вага сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості, %

-

-

-

-

-

-

-

 

Аналізуючи показники ефективності використання та якісного складу дебіторської заборгованості за 2008-2011 рр. можемо відмітити, що оборотність дебіторської заборгованості зменшилась, так у 2011 році вона становила 2,636 обороти, що свідчить про те, що виручка від реалізації продукції перевищує майже у 2,6 рази середню дебіторську заборгованість. Тривалість обороту дебіторської заборгованості характеризує середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення. У 2011 р. тривалість обороту становила 137 днів, що порівняно з 2009 р. та 2010 р. більше на 91 та 131 днів відповідно. Показник співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості за досліджуваний період збільшився до рівня 0,41, що менше рекомендованого значення, це свідчить про нездатність товариства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року.

Важливим показником якісного складу є питома вага дебіторської заборгованості в оборотних активах та питома вага сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості. У ТОВ «СП «Агро-ка Полтава» сумнівна заборгованість відсутня, а частка дебіторської заборгованості в складі оборотних активів у 2011 р. становила 19,2 %, що на 2,9% менше та 15,9% більше порівняно з 2009 р. та 2010 р. відповідно.

Зазначимо, що в Україні оптимальною вважають структуру обігових активів тоді, коли частка дебіторської заборгованості не перевищує 20 % [3]. Відповідно до цього можемо сказати, що на даному підприємстві сформована оптимальна структура обігових коштів, а питома вага дебіторської заборгованості в ній цілком прийнятна.

Отже, можемо відмітити, що із зростанням розміру дебіторської заборгованості виникає потреба в управлінні дебіторською заборгованістю. У сучасних умовах господарювання розробка ефективного управління дебіторською заборгованістю є одним із ключових завдань у вирішенні задач підприємства з позиції забезпечення належного рівня фінансової безпеки та досягнення позитивних результатів під час здійснення господарської діяльності. Уміле керування й управління дебіторською заборгованістю дасть змогу раціонально використовувати наявні фінансові ресурси та зміцнити економічну безпеку підприємства.

 

Література:

1. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / К.В. Ізмайлова. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.

2. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. / Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: К.: Знання, 2005. – 485 с.

3. Фаринович І.В. Факторинг як механізм пришвидшення обіговості обігових коштів підприємств / І.В. Фаринович // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_15/248_Far.pdf.

4. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.

5. Чухно С.І. Методика аналізу дебіторської заборгованості підприємства / С.І. Чухно // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/chuhno-is-metodika-analizu-debitorskoyi-zaborgovanosti-pidpriemstva.