Коркушко І.

Науковий керівник: к.е.н. Ворошан А.Д.

Буковинський державний фінансово – економічний університет, м.Чернівці

Сучасні проблеми енергетичної безпеки України

Енергетична безпека є невід’ємною складовою економічної та національної безпеки України, однією з необхідних елементів існування економіки та держави вцілому. Енергетична безпека - це досягнення стану технічно надійного, стабільного, економічно ефективного та екологічно прийнятного забезпечення енергетичними ресурсами економіки і соціальної сфери країни, а також створення умов для формування і реалізації політики захисту національних інтересів у сфері енергетики [4,с.99].

Впродовж останніх десятиліть у світі спостерігається тенденція до збільшення енергоспоживання. Україна не є винятком. За даними світових досліджень, Україна посідає п’яте місце за кількістю споживачів енергії. Проте, за ВВП на душу населення країна посідає далеко не перші місця, що характеризує невисокий рівень розвитку економіки держави вцілому.

У структурі первинних енергоресурсів, які споживаються в Україні, переважають викопні види палива: природний газ (39%), вугілля (30%) та нафта (10%). Близько 70 відсотків сукупного споживаного природного газу припадає на газ, імпортований з Росії [5,с.19].

Висока енергомісткість українських галузей та залежність України від газових експортерів негативно впливає на стан енергетичної безпеки сьогодні, та спричинює масу загроз у цій сфері.

До основних загроз в енергетичній безпеці України слід віднести:

1) низьку ефективність енергоспоживання;

2) брак механізмів нейтралізації високих цін на енергоносії;

3) низьку інвестиційну привабливість енергетики України (для залучення інвестицій та створення стимулів для продовження ринкових перетворень у багатьох сферах ПЕК необхідно, щоб ціни відображали реальну вартість енергоресурсів);

4) недостатній рівень прозорості енергетичного комплексу і нечітке визначення ринкових правил.

Також загрозами для енергетичної безпеки України є тенденції, характерні для більшості країн світу:

1) високі та нестійкі ціни на нафту;

2) зростання попиту на енергоресурси та обмеженість запасів традиційних їх видів;

3) зростання залежності багатьох країн світу від імпорту енергоносіїв;

4) потреба у значних інвестиціях для усіх ланцюгів енерговиробництва;

5) необхідність захисту природного довкілля та вирішення проблем кліматичних змін;

6) вразливість життєво важливої енергетичної інфраструктури;

7) політична нестабільність, природні катаклізми та інші загрози[2,с.316-317; 1,с.99].

Найбільшою загрозою на сьогодні для України є високі ціни на газ та паливо. Для простих жителів країни підвищення цін виражається наступним чином: зі зростанням цін підвищуються розцінки на комунальні послуги в країні, внаслідок чого зменшуються реальні доходи населення та їх купівельна спроможність. Зменшується купівельна спроможність та доходи населення, зменшується і надходження до бюджету. Підприємства також страждають від коливань цін: коли зростають ціни на електроенергію, паливо та газ, підприємства з високим рівнем споживання названих джерел збільшують свої витрати. При збільшенні витрат, збільшується ціна на товар чи послугу, що призводить до зменшення попиту на ринку.

Відповідно до існуючого стану головними напрямами енергетичної політики України, з погляду забезпечення енергетичної безпеки, є:

1)підвищення надійності та ефективності енергопостачань, забезпечення ефективного і стабільного розвитку паливно-енергетичного комплексу;

2)зменшення рівня енергетичної залежності країни шляхом збільшення здобичі (виробництва) і споживання власних енергоносіїв, диверсифікації зовнішніх і внутрішніх джерел енергопостачань, максимального задіювання потенціалу енергозбереження;

3)підвищення рівня безпеки, стійкого до живучості енергетичних об’єктів, з метою запобігання екологічним катастрофам і зменшення рівня техногенного впливу енергетичних об’єктів на оточення;

4)забезпечення входження України в енергетичні ринки Європи і світу;

5)вдосконалення і розвиток сфери загального забезпечення і підтримки розвитку галузей ПЕК (нормативно-правова база, науково-технічне й інформаційне забезпечення та ін.)[4].

Отже, виходячи з цього можна сказати, що негативні зрушення в енергозабезпеченні можуть поставити під загрозу ефективний розвиток економіки та добробут населення.

Список використаних джерел:

1. Бексултанов О.В. Енергетична безпека України в контексті активізації інтеграційних процесів / О.В.Бексултанов// Проблемы и перспективы розвития сотруднечества между странами Юго – Восточной Европы в рамках Черноморского сотруднечиства и ГУАМ. – 2011. - №1. – 2011. – С.94-100.

2. Тодоров І.Я. Енергетична безпека України / І.Я. Тодоров, Ю.Ю. Комлякова// Історичні і політичні дослідження. – 2011. - №1-2 – С.316-320.

3. Гондаренко Г.В., Щерба В.О. Енергетична безпека як визначальна складова економічної незалежності України / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/nbvu.gov.ua.

4. Єпішенкова Г.О. Енергетична безпека України в механізмі державного управління сталим розвитком / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:/nbvu.gov.ua.

5. Міжнародний Банк Реконструкції і розвитку. Міжнародна фінансова корпорація. Стратегія партнерства з Україною в період 2012 – 2016 роки / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:/siteresorces.woldbank.org.