Экономические науки/3. Финансовые отношения.

Жукова О.Г., Трутень О.С.,

студ.ОКР «Бакалавр»,

к.е.н., доцент Романінець Р.М.

Донецький державний університет управління

РОЛЬ І МІСЦЕ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РИНКУ

Організація ефективної та всеосяжної системи фінансового контролю є дуже актуальною для сучасної України. Економічні перетворення викликали необхідність побудови принципово нової системи фінансового контролю - цілісної, що діє на єдиних принципах та охоплює всі сторони економічного життя.

Процес переходу України до якісно нової форми економічних відносин, що базується на ринкових засадах, зумовив потребу в здійсненні нагляду за інфраструктурою фінансового ринку, що дає можливість сприяти стабільності ринку та захищати таким чином як професійних, так і непрофесійних учасників.

Проблематика вдосконалення правового регулювання інфраструктури фінансового ринку обговорювалася на різних рівнях протягом всього існування фінансового ринку в Україні. Разом зі спеціалістами державних органів фахівцями ринку цю проблематику також розглядають у своїх працях вітчизняні науковці М. Бурмака, С. Мошенський, І. Дорошенко, О. Мозговий, Н. Шапран, Д. Леонов та ін. Слід звернути особливу увагу на праці та дослідження з даного питання таких російських і західних вчених-економістів, як П. Ланскова, Я. Міркіна, В. Рубцова, Б. Альохіна, М. Тейлор, Дж. Тьюлз, Р. Гроте, К. Маєрс.

Метою статті є формування уявлення про фінансовий контроль в сучасних умовах ринку.

Регулювання інфраструктури фінансового ринку у різних країнах світу функціонує, як правило, у межах двох різних моделей.

Перша передбачає регулювання переважно державними органами, і лише невелика частина повноважень – саморегулівним організаціями. Друга – передача максимально можливого обсягу повноважень таким організаціям, при цьому держава може у будь-який момент втрутитися у процес саморегулювання.

Фінансовий контроль зазвичай розглядають у двох аспектах:

1) строго регламентовану діяльність спеціально створених контролюючих органів за дотриманням фінансового законодавства всіх економічних суб'єктів;

2) невід'ємний елемент управління фінансами та грошовими потоками на макро-, і макрорівні.

Фінансовий контроль - це сукупність дій і операцій по перевірці фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб'єктів господарювання і управління з застосуванням специфічних форм і методів його організації.

Для здійснення фінансового контролю створюються особливі контрольні органи, укомплектовані висококваліфікованими спеціалістами[1].

Фінансовий контроль включає перевірку; складання і виконання бюджету фінансового стану та ефективного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємств та організацій, бюджетних установ, а також податковий контроль; інші напрямки.

Перед фінансовим контролем стоять наступні завдання: сприяння збалансованості між потребою в фінансових ресурсах та розміру грошових доходів і фондів народного господарства; виявлення внутрішньовиробничих резервів зростання фінансових ресурсів; сприяння раціональному витрачанню матеріальних цінностей і грошових ресурсів на підприємствах, в організаціях і бюджетних установах; сприяння високої віддачі зовнішньоекономічної діяльності підприємств, у тому числі за валютними операціями[2].

Роль державного фінансового контролю в системі державного регулювання економіки виражається через участь у вирішенні двох проблем:

1. Підвищення ефективності державного регулювання економіки

2. Дотримання правил формування і використання фінансових ресурсів, встановлених державою

Основні функції фінансового контролю:

інформаційна функція державного контролю зводиться до того, що інформація, отримана в результаті його здійснення має стати основою для ухвалення відповідних управлінських рішень;

профілактична функція державного фінансового контролю полягає у виявленні умов, що сприяють порушення норм і стандартів;

Мобілізуюча функція державного фінансового контролю передбачає усунення суб’єктом господарювання наслідків допущених фінансових порушень;

Метою державного фінансового контролю є встановлення правових норм, які визначають порядок використання суб’єктами господарювання фінансових ресурсів, оцінка економічної ефективності господарської діяльності, блокування в ній відхилень від прийнятих стандартів, і попередження таких порушень на майбутнє[3].

Низка нормативно-правових документів, які регламентують порядок організації фінансового контролю не покращили рівень фінансової дисципліни у використанні бюджетних коштів [4]. Про це свідчить негативна тенденція стосовно зростання фінансових правопорушень та економічних злочинів. Зараз спостерігається тенденція до зменшення загальної величини перевірених установ і організацій, так у 1999 р. було перевірено 52540 установ, у 2009 р. – 15335 та 2011 р. – 13388 організацій, тобто відбулося зменшення у 3,7 рази. Та незважаючи на зменшення кількості перевірених об'єктів, обсяг виявлених незаконних і нецільових втрат, нестач грошових коштів, порушень є надзвичайно великим, у 2011 році фінансові порушення призвели до втрати 5407,7 млн. грн. Порівняно з 2009 роком, у минулому році кількість правопорушень зросла на 78%. Найбільша кількість правопорушень пов’язана з недотриманням чинного законодавства.

Фінансовий контроль – це особлива управлінська функція держави, реалізація якої передбачає встановлення правових норм, які визначають порядок використання суб’єктами господарювання фінансових ресурсів, проведення моніторингу чи інших контрольних дій, виявлення правопорушень у частині використання фінансових ресурсів, їх усунення, блокування незаконних фінансових операцій і здійснення заходів щодо компенсації збитків, завданих державі, суб’єктам господарювання та громадянам[2].

Висновки. Призначення фінансового контролю полягає в сприянні успішної реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах і ланках народного господарства. Організація і функціонування ефективної системи фінансового контролю - обов'язковий і неодмінний елемент державної фінансової політики. Державний фінансовий контроль, відіграючи суттєву роль у забезпеченні функціонування держави, одночасно може кваліфікуватися як функція соціального управління і правового регулювання.

Теперішня глобальна криза призведе до появи нових правил і регулювання; підвищення важливості національних регуляторів і наглядових органів; появи нової фінансової структури ринків; великої присутності держави серед гравців ринку; більшої міжнародної координації.

Література

1. Пансков В.Г. О некоторых вопромах государственного финансового контроля в стране // Финансы. – 2002 - №5

2. Андpійко О. Ф. Державний контроль: теорія і практика: Hаук. доп. / HАH України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. Відділ пробл. держ. упр. і адм. права; [Відп. ред. В. Б. Авер’янов]. — К., 1999. — 22 с.

3. Богомол Н. Фугкції фінансового контролю в сучасних умовах ринку / Н. Богомол // Налоговый курьер. – 2012. - №2/182. – С. 60-61

4. Скоропад, І. С. Державний фінансовий контроль в Україні: проблеми та шляхи реформування [Текст] / І. С. Скоропад, Н. І. Пахолок // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вид. 21.3. – С. 263 – 268.

5. Звіт про результати діяльності держфінінспекції та її територіальних органів за 2011 [Електронний ресурс] : / Державна Фінансова Інспекція України. – Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/ publish/article/83794;jsessionid =CFE6E3613F86449F11CCBA035EDE91A8