Терентьєва О.Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут, Україна

Дефіцит державного бюджету України та шляхи його подолання

Äëÿ Óêðà¿íè çäîáóòòÿ íåçàëåæíîñò³ ñòàëî âàæëèâèì êðîêîì äî ìàñøòàáíèõ ðåôîðì ó âñ³õ ñôåðàõ ëþäñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³. Забезпечення прав і свобод людини, гідних умов життя, піднесення української економіки та загального добробуту населення України – стало основною ціллю у формування стійкої та процвітаючої держави.

Головним індикатором стану держави є бюджетна система країни. Загалом, бюджет та бюджетна система належать до тієї сфери життя, що безпосередньо стосується інтересів кожного із членів суспільства. У бюджеті будь-якої країни знаходять відображення важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства, а також кожної людини зокрема. Складним, небажаним і негативним явищем у державі вважається перевищення видатків бюджету над його доходами, тобто дефіцит бюджету.

При обговоренні цієї проблеми нерідко розглядають досвід інших країн, економіка яких функціонує нормально і при рівні бюджетного дефіциту в 5-10% від ВВП. Ситуацію загострюють ще й несприятливі чинники розвитку вітчизняної економіки, а саме : низький рівень ВВП, фінансових ресурсів як на рівні держави, так і суб’єктів господарювання [1].

Зважаючи на проблематичність пошуку шляхів зменшення та покриття дефіциту бюджету, цілком очевидно, що це явище є об’єктом уваги науковців. Питання збалансування державного та місцевих бюджетів, вплив державного дефіциту бюджету на економіку країни широко висвітлені в працях як вітчизняних, так і іноземних науковців. Найбільш відомі праці з цієї проблематики належать таким зарубіжним авторам як : К. Дитцель, А. Кавако-Сільві, Л. Лернер, Р. Масгрейв, Ф. Небеніус . Також значну увагу проблемі дефіциту бюджету та дослідження його впливу на економіку країни приділяють І. Невінчаний , В. Геєць, Н. Редіна, Л. Павлова, А. Гальчинський, Е. Балацький, О. Василик, І. Луніна та інші.

Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання і, в ідеалі, збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави для його ліквідації можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету.

Важливим інструментом регулювання соціально - економічних процесів є Державний бюджет України, тому що саме його стан визначає стан держави , від якого значною мірою залежить добробут суспільства в загальному. Розбалансованість держбюджету є головним дестабілізуючим чинником кризи державних фінансів. В Україні бюджету належить центральне місце, адже через нього здійснюється розподіл і перерозподіл ВВП у всій його повноті [2].

Абсолютно ідеального варіанту рівноваги існувати не може, тому постає проблема розподілу коштів та поповненню державного бюджету. Стан бюджету може характеризуватися трьома показниками: балансом доходів і видатків, перевищенням доходів над видатками - профіцитом, або, навпаки, видатків над його доходами, тобто бюджетним дефіцитом. Для детальнішого подальшого аналізу дефіциту бюджету потрібно провести аналіз деяких показників (таблиця 1) [3].

Як видно з табличних даних, прослідковується закономірність: при збільшенні доходів бюджету за статистикою і збільшуються видатки. Так у державному бюджеті України у 2011 році доходи збільшились на 26 469, 175 млн. грн. порівняно із 2010 роком, а видатки збільшились на 14 172, 667 млн. грн.. Це свідчить про початок нейтралізації першопричин виникнення дефіциту бюджету, а саме : перехід до ринкової економіки; низький рівень життя більшої частини населення України; зниження ефективності виробництва; скорочення об'ємів ВВП; кризові явища в економіці; неефективність фінансово – кредитних відносин; значне зростання і нераціональна структура бюджетних витрат; наявність значного тіньового сектора в економіці; неспроможністю влади тримати під контролем фінансову ситуацію в державі; недосконале законодавство і податкова система тощо. Але з іншої сторони хоч і дефіцит бюджету зменшився на 12 296,507 млн. грн. та його існування збереглося.

Що ж стосується Державного бюджету України на 2012 рік, згідно закону установлено граничний обсяг дефіциту у сумі 25 129, 484 млн. грн., у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України - у сумі 21 244,850 млн. грн. та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 3 884,633 млн. грн. [7].

Таблиця 1

Розподіл доходів та видатків державного бюджету за 2009 – 2011 роки (млн.грн.) [4]

Показники	2009	2010	2011	Відхилення в порівняні із 2010
Разом доходів у тому числі:	245 309, 356	254 995, 704	281 464, 879	26 469, 175
- загальний фонд	184 628, 215	210 091, 367	238 581, 192	28 489, 825
- спеціальний фонд	60 681, 140	44 904, 336	42 883, 686	-2 020, 650
Разом видатків у тому числі:	274 156, 440	307 748, 182	321 920, 850	14 172, 667
- загальний фонд	194 412 348	240 987, 254	279 087, 019	38 099, 765
- спеціальний фонд	79 744, 092	66 760, 928	42 833, 830	-23 927, 098
Дефіцит бюджету, всього у тому числі:	28 847, 084	52 752, 478	40 455, 970	-12 296, 507
- загальний фонд	9 784, 132	30 895, 886	40 455, 826	9 559, 940
- спеціальний фонд	19 062, 951	21 856 ,592	144 254, 013	-21 856, 448
Граничний розмір державного боргу України	193 076, 747	315 715, 906	375 643, 401	59 927, 495

Бюджетний дефіцит негативно впливає на платіжний баланс країни, призводить до зниження внутрішніх інвестицій, до збільшення процентних ставок, до зростання державного боргу, зниження курсу національної валюти, що в свою чергу призводить до скорочення експорту та імпорту, а згодом, в глобальних масштабах і до занепаду економіки країни загалом.

Уникнути дефіциту теоретично досить просто – скоротити або збільшити видатки. Однак на практиці, як правило, це зробити досить важко, а іноді й неможливо.

Проте сукупність негативних факторів, які спричиняє бюджетний дефіцит, зумовлює виникнення і розробку системи заходів та методів щодо його подолання. У програму конкретних заходів варто включити і послідовно впроваджувати в реальність ті заходи, що, з одного боку, стимулювали б приплив коштів у бюджетний фонд країни, а з іншого боку – сприяли б скороченню державних витрат, тобто :

· зміна напрямів інвестування бюджетних коштів в галузях економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривні;

· більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які стимулюють зростання суспільного виробництва;

· скорочення військових витрат;

· скорочення сфери державної економіки і державного фінансування;

· створення умов для залучення іноземних інвестицій;

· мораторій на прийняття нових соціальних програм, що потребують значного бюджетного фінансування;

· заборона Центральному банку країни надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без незалежного оформлення заборгованості державними цінними паперами;

· фінансування лише найважливіших соціальних програм [4].

Крім цих заходів, вплинути на зменшення обсягу дефіциту бюджету можна також такими шляхами як : емісійний і беземісійний. Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту пов’язаний з використанням грошово-кредитної емісії. Такий метод вважається недостатньо ефективним, оскільки він спричиняє розвиток неконтрольованої інфляції, підриває стимули для інвестицій, знецінює заощадження населення тощо.

Більш обґрунтованим вважається вирішення проблеми бюджетного дефіциту неемісійним методом за рахунок внутрішніх джерел, шляхом збільшення податків чи інших доходів.

Внутрішніми джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути кредити Національного банку України, доходи від операцій з цінними паперами тощо. Зовнішніми джерелами можуть слугувати кредити міжнародних фінансових установ та іноземних держав, а також безоплатна і безповоротна фінансова допомога під цільові програми.

Проте використання зовнішніх та внутрішніх кредитних джерел покриття бюджетного дефіциту зумовлює виникнення внутрішнього та зовнішнього боргу держави, що включає додаткові витрати на його обслуговування.

Також для подолання дефіциту бюджету необхідно удосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності. Важливим моментом є посилення відповідальності суб'єктів господарювання та їхніх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну, за дотримання вимог податкового законодавства, тобто забезпечити своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами.

Не менш важливими є такі заходи як удосконалення інструментів залучених до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення; забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розроблення й виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва; запровадити жорсткий режим економії ; а також запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості [5].

Отже, сучасна бюджетна політика України потребує радикального реформування. Однією з її проблем є дефіцит державного бюджету, який виступає в ролі негативного соціального наслідку. Тому за наявності дефіциту, держава повинна обирати оптимальні заходи щодо його зменшення і здійснювати їх за найменші строки. Важливим кроком для України є запровадження програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка спрямована на покращення економічного становища нашої держави. Що ж до майбутніх прогнозів, то у проекті державного бюджету України на 2012 рік буде закладений дефіцит на рівні не більш ніж 2,5% валового внутрішнього продукту (ВВП), а проект бюджету-2012 формуватиметься на принципах, спрямованих на зростання економіки. Бюджет 2012 року буде не бюджетом стабілізації, а бюджетом економічного зростання [6].

Список використаних джерел

1. Грех Х. Бюджетна система України та шляхи її вдосконалення./ Х. Грех. //Науковий вісник України. – 2011. − № 21. - С 194-198.

2. Городецька Т. Вплив фіскальної політики на розмір бюджетного дефіциту. / Т. Городецька. //Розвиток фінансових відносин в умовах транформаційних процесів: український вимір. Матеріали симпозіуму з нагоди 65- річчя від заснування Харківського інституту фінансів УДУФМТ,2008. - С.- 65 -68.

3. Про Державний бюджет України на 2011 рік : Закон України від 23 груд. 2010 р. № 2857-VI // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2011. – № 7 – 8. - Ст.52.

4 Невінчаний І. Основні шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні. / І. Невінчаний // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. - №6. – С. 98-101.

5. Степанова В. Фінансування дефіциту державного бюджету України / В. Степанова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – №2(10). – 2010. – С. 127–131.

6. http://newsru.ua/finance/09sep2011/gosbudjet.html

7. Про Державний бюджет України на 2012 рік : Закон України від 22 груд. 2011 р. № 4282-VI // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2011. – № 39. - Ст.48.