Маніч В.І.

Науковий керівник: Коновал О.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського, Донецьк

ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ – СКЛАДОВА ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА

Планування – це одна з початкових стадій процесу управління. Кожне підприємство повинно якісно планувати свою діяльність, адже від цього залежить її прибутковість, можливість швидко реагувати на умови ринку. Воно має визначити свій стиль у роботі, який найліпшим чином врахував би умови, можливості, цілі та ресурси [3].

Досвід закордонних фірм та українських підприємств довів, що ігнорування чи некомпетентний підхід до планування підприємницької діяльності в умовах ринку, неодмінно призведуть до зайвих економічних витрат.

Планування діяльності у сучасних умовах стало економічним підґрунтям вільних ринкових відносин окремих працівників та трудових колективів малих, середніх та великих підприємств з різними формами власності.

Планування є вагомою складовою підприємницької діяльності. Його важливість певної мірою виражена в афоризмі: «Планувати чи бути запланованими». Зміст цього вислову полягає в тому, що підприємство яке не вміє, або не приділяє увагу плануванню своєї діяльності, саме стає об`єктом планування, засобом досягнення чужих цілей [1].

Отже, планування – це процес розробки та контролю за перебігом реалізації плану, його корегування згідно з умовами функціонування підприємства. Сутність планування ґрунтується на засадах конкретизації філей розвитку всього підприємства і кожного підрозділу зокрема, визначенні господарчих завдань, коштів на їх вирішення, послідовність здійснення, визначення матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, які необхідні для реалізації виробничих завдань. Таким чином, метою планування є потреба завчасно враховувати усі внутрішні та зовнішні фактори, забезпечити сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку підрозділів, які входять до складу підприємства.

Мета планування діяльності виробничого підрозділу – забезпечити рівномірну та ритмічну його роботу. У виробничих підрозділах, здебільшого, здійснюється тактичне та оперативне планування. Планування окремих операцій у загальному виробничому процесі, які містять у собі детальну розробку заходів впливу на виробничий процес – це оперативне планування. За звичай, воно передбачає розробку нетривалих за терміном планів – бюджетів (термін до року) [2].

У виробничих підрозділах окремо розробляється план виробництва, план реалізації, план капіталовкладень, фінансовий план. Фінансовий план узагальнює результати інших видів плану. Узгодженість планів досягається через систему фінансування, розподілу виробничих коштів та персоналу. На даний час на підприємствах використовують коротке за термінами дії фінансове планування, яке конкретизується по кварталах і місяцях [2].

Оперативне планування є продовженням поточного і короткострокового планування, яке формує виробничі програми і завдання підрозділів до конкретного робочого місця. Основними типами оперативних планів є оперативно-календарний план, змінно-добове завдання та план – графік пересування продукції у межах технологічного процесу [3].

Оперативно-календарний план підрозділу має містити в собі послідовність та термін запуску-випуску продукції та її партій за днями, завантаження технологічних ліній і обладнання. Він є головним документом для розробки змінно-добових завдань. У змінно-добовому завданні повинна бути вказана номенклатура та кількість виробів, необхідних для нормального функціонування виробничого процесу як даного підрозділу, так і суміжних з ним. Змінно-добові завдання можуть доповнюватись планом – графіком пересування окремих частин виробу.

Тактичне планування передбачає складання середньо термінових планів, у яких конкретизується стратегічна концепція, методи та форми її реалізації, в той же час даний вид плану вимагає постійного корегування.

Взагалі планування як різновид управлінської діяльності міситься у вмінні передбачати необхідні дії підприємств, результати його діяльності та ресурси, обов`язкові для досягнення визначених цілей.

Необхідність планування у ринкових умовах зумовлюється тим, що підприємець повинен вирішити три задачі: що, як і для кого виробляти, реалізовувати визначений товар чи надавати послугу. Не імпровізація, а систематична підготовка прийняття рішень про цілі, засоби та дії шляхом порівняльної оцінки альтернатив в очікуваних ринкових умовах являє собою сутність планування бізнесу [1].

Кожне підприємство можна вважати своєрідним механізмом, який складається з певної кількості окремих «деталей», і плідна робота цього механізму залежить від того, яким чином співпрацюють ці «деталі». Так і робота підрозділів будь-якого підприємства повинна бути взаємозалежною. Повної гармонії у роботі підприємства можна досягти тільки гармонією у роботі підрозділів, і значну роль у цьому відіграє якісне планування.

Список використанних джерел:

1. Ильин, А.И. Планирование на предприятии (электронный ресyрс) http://www.ukrreferat.com

2. Грищак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства – К.:КНЕУ, 2003. – 2008 с.

3. Круш П.В., Тульчинская С.О. та ін..Внутрішній економічний механізм підприємства – К.: Центр учбової літератури, 2010- 209 с.