Экономические науки/7. Учет и аудит

К.е.н. Приходько Н.І., Кравцов М.О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Напрями покращення фінансового стану підприємства на ринку риби та морепродуктів

Фінансова сторона діяльності підприємства є одним з основних критеріїв його конкурентного статусу. На базі фінансової оцінки робляться висновки про інвестиційну привабливість того або іншого виду діяльності й визначається кредитоспроможність підприємства.

Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства, що визначає його потенціал у діловому співробітництві, є оцінкою ступеня гарантованості економічних інтересів самого підприємства і його партнерів по фінансовим і іншим відносинам. Визначаючи напрями покращення фінансового стану підприємства ринку риби та морепродуктів необхідно враховувати економічні тенденції розвитку ринку риби України, які полягають в наступному.

Український ринок риби та морепродуктів залишається сильно залежним від імпорту. Норвегія, Ісландія, Канада та Естонія – основні імпортери риби в Україну. У сегменті свіжої та замороженої риби доля Норвегії в українському імпорті досягає 92-94%. Профіль та вподобання групи населення з високим рівнем доходу визначає основні тенденції на ринку. У 2010 р., незважаючи на 26% зростання цін, імпорт свіжої та замороженої риби збільшився на 6% у натуральному вираженні, призвівши до 33% зростання сегменту в грошовому вимірі. У січні-серпні 2011 р. на противагу падінню імпорту замороженої риби та молюсків (на 18% та 2% відповідно) імпорт свіжої, замороженої, сушеної риби та рибного філе, а також ракоподібних продемонстрував тенденцію до зростання. Сильне скорочення імпорту та експорту риби призвело до зменшення розмірів внутрішнього ринку.

Криза змушує рибні підприємства проявляти небанальний підхід до задоволення попиту споживачів. Наприклад, імпортери зараз збільшують реалізацію власної продукції на відкритих ринках. У майбутньому, по оцінці експертів ринку, реалізація продукції на базарах буде тільки збільшуватися. У цьому процесі більшою мірою винуваті самі супермаркети, які проводять тверду політику формування торговельних націнок і різного роду зборів. Крім того, уважають аналітики, незабаром імпортери будуть переключатися на більш прибутковий вид діяльності: переробку риби й фасування рибної продукції.

Можна припустити, що залежність українського ринку риби буде не тільки залишатися високою, але й збільшуватися. Це пов'язано з падінням власного виробництва даної продукції, а також перевагою імпортної продукції в порівнянні з вітчизняною в ціновому аспекті.

На даний момент вилов риби в морі близький до біологічного максимуму. Є ризик скорочення рибних запасів у найближчому майбутньому, оскільки вживання морепродуктів перевищує процес «оновлення ресурсів». Як тільки виникне рибний дефіцит, неминучий новий, більш сильний ріст цін. Тому населення буде шукати інші продукти харчування, якими зможе замінити рибу.

Звернувши увагу на декілька показників: витрати, виручку від реалізації продукції і структуру балансу, можна з великою часткою ймовірності запобігти кризи і розробити заходи з покращення фінансового стану підприємства.

Найактуальнішим завданням менеджерів щодо покращення фінансового стану підприємства є скорочення витрат. Контроль витрат полягає не стільки у відстеженні коливань цін на рибу та морепродукти, транспортні та інші послуги, скільки в їх зниженні або утриманні на колишньому рівні. Проте в періоди сезонного зростання цін на рибу, витрати на її закупівлю неминуче виростають. На цей випадок потрібно мати двох-трьох резервних постачальників. Таким чином, забезпечується надійність і безперебійність поставок, також можна точно визначити, коли почалося зростання цін на всьому ринку, а не тільки в одного постачальника.

Вплив показника виручки від реалізації продукції на фінансовий стан підприємства полягає в здатності генерувати грошовий потік, який наприкінці формує прибуток підприємства. Проблему зростання продажів вирішує комплекс маркетингових завдань. Для більшості підприємств малого та середнього бізнесу вони зводяться до управління ціною продажу, асортиментом продукції і мережею реалізації.

Структурні перекоси балансу (зростання кредиторської або дебіторської заборгованостей) також можуть чинити негативний вплив на фінансовий стан підприємства. Потрібно аналізувати наявність заборгованості по кожному контрагенту. Потрібно скоротити терміни оплати за відвантажену продукцію та по можливості застосувати економічні санкції до недобросовісних покупців.

Нещодавно Кабінет міністрів України постановою від 23.11.2011 р. № 1245 затвердив Державну цільову економічну програму розвитку рибного господарства на 2012-2016 рр., яка сприятиме розвитку інвестицій. Адже Україна багата природними ресурсами, достатніми для розведення риби. Водні ресурси, доступні для розведення аквакультури, оцінюються в 1 млн. га, включаючи водні резервуари – 800 тис. га, ставки – 122,5 тис. га, озера – 86,5 тис. га, теплопоглинаючі резервуари – 13,5 тис. га, інші категорії ставків – 6 тис. га. На реалізацію Державної програми планується спрямувати 2,58 млрд. грн., при цьому 35% необхідних коштів планується залучити за рахунок інвесторів та з інших джерел.

Нині необхідно підвищувати економічну ефективність підприємств, як виробників, так і переробників, впроваджуючи сучасні технології й новітнє обладнання переробки, пакування, зберігання і транспортування продукції.

Отже, подальший розвиток ринку риби та рибної продукції повинен базуватися на створенні дієвого організаційно-економічного механізму його функціонування. Одночасний розвиток усіх елементів механізму спричинять синергічний ефект розвитку ринку рибної продукції, що, в кінцевому результаті, покращить фінансовий стан підприємств, їх конкурентоспроможність як на вітчизняному, так і на зовнішньому ринках, а кінцевим споживачам надасть широкий асортимент рибної продукції та її переробки високої якості за доступною ціною.