Экономические науки/7. Учет и аудит

К.е.н., доцент Копняк Н.І., Андріяш М.В.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

м. Вінниця

Сутність затрат

В економіці існує термін витрати, який часто вживається в різних смислових значеннях. Національне законодавство дає визначення лише поняттю витрат. На думку О.В. Грищенко [1], під затратами слід розуміти явні (фактичні) витрати підприємства, тобто вартісні оцінки ресурсів, використаних організацією в процесі своєї діяльності. Тоді як витратами організації визнається вартість використаних ресурсів, які повністю витрачені протягом певного періоду часу для отримання доходу. Такий підхід називається відповідністю витрат і доходів. Виходячи з цього, в бухгалтерському обліку всі доходи повинні співвідноситися з витратами на їх отримання.

Відповідно до поглядів Т.М. Одінцової, з облікової точки зору затрати та витрати є споживанням ресурсів в процесі господарської діяльності. Проте затрати є більш загальним поняттям, оскільки включають витрати і при цьому охоплюють ще ряд об’єктів обліку (зокрема, закупівлю запасів, інвестиції тощо). Головною причиною розмежування понять затрат і витрат є дія принципу періодичності в бухгалтерському обліку. Затрати, які здійснює підприємство, можуть стати витратами в періоді виникнення або в подальших періодах, в той час як витрати, що визнаються в певному періоді, є частиною затрат і передбачають рух ресурсів підприємства, що зменшує його прибуток в даному періоді. Тоді як здійснення затрат передбачає зменшення одних активів за умови рівнозначного збільшення інших, або збільшення активів і зобов’язань на одну і ту ж величину [2].

Таким чином, затрати - це будь-яке використання ресурсів, в тому числі і на придбання активів.

Необхідно розуміти, що затрати накопичуються протягом певного періоду, завершення якого визначається тим моментом, коли в повній мірі виконані умови визнання активів, за ради створення яких були здійснені такі затрати. Або ж коли стає очевидним те, що понесені затрати зменшують економічні вигоди компанії без створення нового активу. Тож логічно, що після закінчення певного періоду накопичення, затрати призводять до утворення або активів (знаходять своє відображення в балансі), або витрат (списуються на фінансові результати).

С.А. Ніколаєва вважає, що затрати – це вартісна оцінка використовуваних виробничих ресурсів. У поняття «затрати» закладено три ознаки:

- затрати відображають використання виробничих ресурсів, тобто затрати пов’язані з виробництвом продукції, внутрішніми виробничими процесами;

- затрати відображають використання виробничих ресурсів, тобто передбачається цільове використання ресурсів. Тому під термін «затрати» не підпадають ситуації, коли виробничі ресурси були втрачені;

- затрати – це вартісна ціна, за допомогою якої неоднорідні види виробничих ресурсів приводяться до одного грошового еквівалента [3, с. 96]

Зміст поняття «затрати» у виробничому обліку залежить від застосовуваного варіанта тлумачення цього терміна. Різноманіття варіантів тлумачення в теорії економіки й організації виробництва пов’язане з неоднаковою інтерпретацією ознак, що визначають загальне поняття затрат.

Ознаки поняття «затрати»:

1. Споживання виробничих факторів.

2. Зв’язок спожитих виробничих факторів з виробництвом продукції.

3. Оцінка споживання виробничих факторів.

Можна виділити такі основні поняття затрат:

- затрати, орієнтовані на прийняття рішень – це затрати, що виникають як затрати, які не компенсуються (платежі) за рахунок прийняття визначених рішень;

– вартісні затрати – затрати являють собою відображену в обліку вартість матеріальних цінностей, безпосередньо спожитих для випуску певної продукції;

– платіжні затрати – це затрати, які не компенсуються, на виготовлення і збут одиниці продукції, і які мають місце у певному періоді. Це поняття поєднує всі ті затрати підприємства, що не компенсуються, як, наприклад, затрати на погашення або надання кредиту, з одержанням відповідних доходів;

– реальні господарські затрати – це споживання власних і придбаних матеріальних цінностей у ході виробничого процесу за певний період, оцінене в грошовому вираженні (реальні затрати за період).

Поняття затрати пов’язане з факторами, що впливають на результати виробничої діяльності того або іншого суб’єкта господарювання.

Термін затрати відносять до використання ресурсів, зокрема і на придбання активів, в той час, як витрати стосуються використання тільки тих ресурсів, які при визначенні фінансового результату господарюючого суб’єкта за цей період часу зіставляються з доходами. Затрати – обсяг у грошовому вираженні активів (товарів), які вже одержані чи будуть одержані.

Отже, затрати поділяються на ті, які принесуть доходи у майбутніх періодах і ті, які належать до витрат поточного року.

Іншими словами, затрати – це прийнята в обліку достовірно визначена вартісна оцінка використаних ресурсів: матеріальних, фінансових, трудових та інших. Затрати накопичуються протягом певного періоду, і моментом завершення цього періоду є виконання умов визнання активу або коли стає очевидним, що понесені витрати зменшують економічні вигоди без створення будь-якого матеріального об’єкта. По завершенні звітного періоду накопичення затрат призводить до створення активу чи витрат звітного періоду.

На нашу думку, поняття «затрати», включає в себе зменшення (використання) одних активів (ресурсів) за умовою рівновеликого збільшення інших активів, або збільшення і активів, і зобов’язань на одну і ту саму величину. І дане поняття використовують в сфері управлінському обліку.

В фінансовому обліку необхідно використовувати поняття «витрати» – це зменшення активів (грошових коштів, іншого майна) і (та) виникнення зобов’язань в звітному періоді в результаті господарської діяльності підприємства, що призводить до зменшення економічних вигод та зменшення власного капіталу.

Отже, можна зробити висновок, що з метою уникнення плутанини в фінансовому обліку слід вживати термін «витрати» та відображати витрати в обліку відповідно до вимог П(С)БО 16 «Витрати».

Список літератури:

1.Грищенко О.В. Понятие терминов “издержки”, “затраты”, “расходы”, “себестоимость” [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.aup.ru/books/m166/2_1.htm.

2. Одинцова Т.М. Признание и отражение в системе финансового и управленческого учета затрат и расходов предприятия [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vsntu/2008_2009/92.../92-30.pdf.

3. Николаева С.А., Управленческий учет. Легенды и мифы / С.А. Николаева, С.В. Шебек – М.: Аудиторско-консалтинговая фирма “ЦБА”, 2004. – 288 с.