Фінанси та кредит

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Шляхи підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства

Міхневич Т. П., магістрант

У статті проведено аналітичне дослідження з поставлених питань у визначенні сутності фінансового аналізу підприємства та можливі шляхи покращення їх вирішення.

Іn this article, we explored the problem of the nature of financial analysis and enterprise solutions and improvements.

Постановка проблеми. Головними соціальними та економічними проблемами в Україні є високий рівень безробіття, відсутність робочих місць, низький рівень життя, недостатня кількість фінансових ресурсів для закупівлі обладнання, високий рівень міграції. Україна нагально потребує модернізації та розвитку фінансової діяльності. На даний момент переважна більшість вітчизняних підприємств виявилася неспроможною ефективно управляти фінансовою діяльністю, оскільки підприємства мають низький фінансовий стан. Ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів їхнього розвитку і підвищення конкурентоспроможності в умовах переходу до ринкової економіки в значній мірі визначаються рівнем їхнього фінансового потенціалу і якістю керування їхньою фінансовою діяльністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання оцінки ефективності діяльності досліджували багато науковців – Венгер, Датар, Друри, Магнус, Нильс-Горан, Ольве, Рой, Хорнген, Чеботарьов та інші. Зазвичай недосконалість традиційних показників спостерігається при розгляді нових моделей показників. Проте цілісно узагальнена система традиційних показників не цілком була сформована. Звичайно критика даних показників є об’єктивною, проте нові моделі аж ніяк не вимагають виключати застосування традиційних показників ефективності діяльності підприємства [1].

Постановка завдання. Головною метою статті є розкриття сутності та методів забезпечення підвищення ефективності підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження. В сучасних умовах господарювання підприємств та виходу з економічної кризи в Україні на перший план виходить питання ефективності використання фінансових ресурсів підприємства. За умов економічної кризи фінансові ресурси оптимізуються для підвищення ринкової вартості підприємства, що залежить від чистої рентабельності власних коштів та норми розподілу на дивіденди.

Тому, необхідно зазначити, що методики прийнятті в світовій практиці щодо оптимізації структури фінансових ресурсів підприємства, можуть бути реалізовані лише за наявності розвинутого ринку цінних паперів. В Україні питома вага акціонерних товариств, які реалізують власні цінні папери на фондовому ринку, поки що незначна, проте сам механізм оптимізації фінансових ресурсів в умовах їхнього дефіциту становить певний інтерес. Спроможність підприємства досягнути успіху на ринку залежить від ефективності управління його фінансовими ресурсами.

Фінансова діяльність підприємства – це діяльність, спрямована на забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, досягнення ним визначених цілей економічного і соціального розвитку. Фінансова діяльність зумовлює зміни як величини, так і складу власного та залученого капіталів підприємства [2, с. 54].

Фінансова діяльність підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань, як:

- забезпечення фінансовими ресурсами поточної операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутків і рентабельності підприємства;

- забезпечення виконання фінансових зобов’язань перед діловими партнерами, бюджетом і цільовими фондами;

- фінансове забезпечення виробничого і соціального розвитку підприємства:

- контроль за ефективним розподілом і цільовим використанням фінансових ресурсів.

Ефективність фінансової діяльності підприємства забезпечується формуванням оптимального фінансового механізму підприємства.

Оскільки, головною проблемою ефективного управління є оптимальне розміщення капіталу підприємства, то від того, які асигнування вкладені в основні та обігові кошти, скільки їх перебуває у сфері виробництва і в сфері обігу (в грошовій та матеріальній формі), значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності й, відповідно, вся фінансова стійкість підприємства.

Фінансова робота на підприємстві здійснюють за такими основними напрямами:

- фінансове планування і прогнозування планів підприємства, бізнес - планів реалізації окремих підприємницьких проектів та угод;

- аналіз і контроль фінансово-господарської діяльності підприємства, з метою діагностики його фінансового стану.

На підприємстві прийняття рішень у галузі управління фінансами є компетенцією фінансового директора, якому підпорядковані всі фінансово-економічної служби підприємства.

В цілому діяльність підприємства є не стабільною та не досить ефективною. Виявленими проблемами є зростання витрат, зокрема збільшення собівартості. Тож якщо підприємство планує збільшити прибутки, йому потрібно зменшити витрати. Цього можна досягти, наприклад, підвищенням технічного рівня виробництва [3].

Ефективність управління грошовими потоками товариства визначається синхронізацією надходжень і виплат з метою підтримки постійної платоспроможності і певною мірою залежить від організації оперативного фінансового планування, яке включає розробку платіжного календаря. При цьому фінансовий менеджер підприємства повинен акцентувати увагу на вирішенні наступних управлінських задач:

- визначення мінімально необхідного обсягу грошових коштів, достатнього для обслуговування поточної господарської діяльності;

- постійний моніторинг вхідних і вихідних грошових потоків;

- коливання в обсягах надходжень і виплат грошових коштів з метою запобігання платіжної кризи в окремі проміжки часу;

- оптимізація системи розрахунків з постачальниками і покупцями, тобто обґрунтування політики надання комерційних кредитів і отримання відстрочки платежів [4].

Слід відмітити, що на зниження рентабельності продукції впливають такі негативні фактори: збільшення собівартості, зниження обсягу реалізації, зниження оборотності активів, нераціональне використання активів.

Важливим фактором контрою рентабельності підприємства є розрахунок резервів її підвищення. До таких резервів можна віднести: збільшення прибутку, обсягу реалізації, зменшення собівартості тощо.

Отже, рентабельність є одним з основним показників діяльності підприємства, що показує ефективність його діяльності за певний період часу.

Для підвищення ділової активності підприємства у період кризи необхідно проводити комплекс заходів, пов’язаних з поліпшенням збуту продукції (робіт, послуг), підвищенням конкурентоспроможності підприємства щодо асортименту, цін та якості пропонованої продукції.

Для цього необхідно проводити наступні заходи:

- заходи щодо підвищення гнучкості та маневреності асортименту продукції у рамках виробничих або торговельно-технологічних можливостей підприємства;

- розробити особливу цінову тактику, що спрямована на розширення обсягів збуту за рахунок прийнятної ціни.

На відміну від інших заходів спрямованих на підвищення кредитоспроможності підприємства, заходи цього блоку носять стратегічний характер і вимагають значних витрат. Щодо кожного заходу обов’язково необхідно визначити очікуваний результат, які кошти необхідні для його досягнення і який реальний термін досягнення намічених результатів [6].

Для підвищення підприємства в умовах невизначеності необхідно ефективно управляти його капіталом. Капітал підприємства може бути використаний у внутрішньому обороті й за його межами, ризик існує при розміщені значної частини капіталу у виробничі запаси або дебіторську заборгованість.

Висновки. Підводячи підсумки для підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства необхідно:

1. забезпечити збалансоване управління ліквідністю, доходністю та ризиком, враховуючи, що чим вище частка високоліквідних активів в балансі, тим вища доходність суб’єкта господарювання і менший ризик втрати платоспроможності;

2. забезпечити розрахунок резервів підвищення рентабельності;

3. здійснювати комплекс заходів з поліпшення збуту продукції, підвищення конкурентоспроможності підприємства щодо асортименту, цін та якості пропонованої продукції;

4. забезпечити ефективне управління капіталом;

5. здійснювати управлінські рішення і дії, які повинні бути засновані на точних розрахунках, глибокому й всебічному економічному аналізі, бути науково обґрунтованими, мотивованими, оптимальними;

6. виробляти стратегію й тактику розвитку підприємства, улаштовувати плани й управлінські рішення, здійснювати контроль за їхнім виконанням;

7. оцінювати результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Література:

1. Коупленд Т., Стоимость компании: оценка и управление [Текст] / Коупленд М., Коллер Т., Дж. Муррин; пер. с англ.; 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ЗАО “Олимп-Бизнес”, 2005. - 576 с.: ил. 27. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит 204 с.

2. Мейер В. Оценка эффективности бизнеса [Текст] / В. Мейер Маршал; пер. с англ. А.О. Корсунский. - М.: ООО “Вершина”, 2004. - 272 с.

3. Ольве В., Оценка эффективности деятельности компании. Практическое руководство по использованию сбалансированной системы показателей [Текст]; пер. с англ. / Ольве, Нильс-Горан, Рой, Жан, Ветер, М. Магнус. - Издательский дом "Вильямс", 2004. - 304 с.

4. Хорнген Ч., Управлеческий учет [Текст] / Ч. Хорнген, Дж. Фостер, Ш. Датар; пер. с англ.; 10-е изд. - СПб, 2005. - 1008 с.

5. Чеботарев Н.Ф., Оценка стоимости предприятия (бизнеса): учебник [Текст] / Н.Ф. Чеботрев. - М.: Издательско - торговая корпорация “Дашков и Ко”, 2009. - 256 с.

6. Вебер Ю., На пути к активному управлению с помощью показателей [Текст] / Ю. Вебер, У. Шеффер // Проблемы теории и практики управления. -2000. - №5. - С. 107 - 111.