Слободяник
К.П., Лозовик Д.Б.
Кременчуцький національний університет імені Михайла
Остроградського, Україна
ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ І МОДЕЛЕЙ В
ЕКОНОМІЦІ
В сучасних економічних умовах формування
ґрунтовних засад розвитку підприємств є актуальним завданням в
економіці України. В цьому плані виникає потреба у використанні певних
інструментів, які повинні функціонально поєднувати математичні методи для
вирішення економічних проблем з метою
отримання кількісних оцінок і моделей у процесі прийняття управлінських
рішень.
Проблеми
практичного застосування методів математичного моделювання в
економіці України досліджують багато провідних українських науковців.
Значний внесок у розвиток даного питання зробили Б. Буркінський, В.В.
Вітлінський, Б.Є. Грабовецький, Н. Лепа, В. Осипов, С.В. Прокопов та інші. З
використанням економіко-математичних методів вони обґрунтували свої теорії,
здійснили практичні розрахунки, дали аргументовані висновки щодо багатьох
економічних явищ і процесів. Однак окремі питання щодо застосування методів
математичного моделювання в національній економіці потребують більш
ґрунтовного аналізу та систематизації.
Оптимізаційне
економіко-математичне моделювання слугує особливим інструментом для аналізу і
дослідження як виробничих, так і фінансово-господарських процесів і явищ в
економіці.
В свою
чергу, моделювання – це наукова теорія побудови і реалізації моделей, за
допомогою яких досліджуються явища, процеси в природі і суспільному житті [4].
Побудова оптимізаційних економіко-математичних моделей – складний процес, який
вимагає глибоких знань з економічної теорії, предмета дослідження і
математичного інструментарію [3].
Економіко-математичні
моделі оптимізації включають одну цільову функцію, що формалізує критерій
оптимальності, за яким серед допустимих планів вибирається якнайкращий, а
обмеження щодо змінних визначають множину допустимих планів [1].
Так, складовим
елементом поточного плану підприємства є план виробництва або
виробнича програма, що включає систему
планових показників виробництва за обсягом, асортиментом та якістю продукції. Адже, важливим етапом розробки виробничої програми є формування
оптимальної структури портфелю продукції, що передбачає визначення такого
обсягу, номенклатури та асортименту продукції, які б забезпечили підприємству
ефективне використання наявних ресурсів і отримання задовільного фінансового
результату. Затвердження портфелю
продукції та ресурсів на її виготовлення відбувається завдяки застосуванню
економіко-математичних методів, до
яких
висуваються певні вимоги. Перш
за все, вони
зобов'язані бути тотожними зовнішнім умовам ринку, а також зважати на різноманітність шляхів досягнення головної мети
підприємства - максимізації прибутку.
Тому в процесі планування
діяльності підприємств доцільно застосовувати
економіко-математичні
методи. Завдяки яким здійснюється оптимізація плану підприємства за
допомогою математичних залежностей і прийнятого критерію оптимізації.
Використовуючи
економіко-математичні методи і моделі можна:
- точно і
компактно викласти положення економічної теорії;
- формально
описати зв'язки між економічними змінними;
- розв'язати
задачі оптимізації планування та управління, відображаючи специфіку виробничих
процесів;
- своєчасно
реагувати на зміни цілей, обмежень на ресурси, залежностей між параметрами та
адекватно коректувати плани й управлінські рішення;
- отримати
інформацію про об'єкт, його функціонування;
- спрогнозувати
об'єкт і його поведінку в майбутньому [2].
Отже,
економіко-математична модель дозволяє знайти оптимізаційний варіант
адміністративного рішення, що дасть змогу забезпечити розвиток становища для
ефективного досягнення мети і поставленої цілі в економіці України.
Математичні
методи в економіці серед інших методів посідають чільне місце. Адже основним
завданням в економіко-математичному моделюванні є аналіз та прогнозування економічних об'єктів і процесів. Широке використання цих методів є
вагомим напрямком для поліпшення розвитку і розрахунку економічного
аналізу, який підвищує ефективність діяльності економіки, та держави в цілому.
Література:
1. Барабаш Ю.О. Застосування
економіко-математичних моделей при підтримці прийняття управлінський рішень / Ю.О. Барабаш
// Вісник Хмельницького національного
університету. –
2009. -
№ 3, T. 1. – С. 153-155.
2. Бідник Н.Б. Використання математичних методів і моделей в економіці,
фінансах / Н.Б. Бідник // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. - № 18.6. - С.
258-262.
3. Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування і планування: Навч. посібник. –
К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.
4. Макаренко Т.І. Моделювання та прогнозування у маркетингу: Навч. посібник. –
К.: "Центр навчальної літератури", 2005. – 160 с.