Правдівцева Ю. С.

Слов’янський державний педагогічний університет

Загальна характеристика системи підвищення кваліфікації шкільних педагогів у США

Питання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів завжди привертало увагу науковців, адже від його успішного вирішення залежить якість освіти у країні, підготовка молодих людей до прийняття оптимальних рішень та орієнтації у величезному потоці інформації, який існує сьогодні. Незважаючи на позитивні доробки з цього питання у вітчизняній педагогіці, вважаємо за необхідно проаналізувати систему підвищення кваліфікації шкільних педагогів у США з метою використання їхнього позитивного досвіду в модернізації вітчизняної системи освіти.

Зазначимо, що сучасний механізм перепідготовки й підвищення кваліфікації учителів шкіл у США сформувався в 60-70-ті роки ХХ століття на підставі діючої на той час законодавчої бази. Державним органом, який відповідає за реалізацію національної політики в сфері освіти, є Міністерство освіти, до обов’язків якого входить контроль, збір та аналіз статистичних даних, організація наукових досліджень, спрямованих на вирішення нагальних проблем у сфері підвищення кваліфікації учителів.

Безпосередньо питання підвищення кваліфікації учителів курирують такі підрозділи міністерства, як Національний центр статистики освіти, Національна рада педагогічних досліджень, Національний інститут освіти, Фонд покращення вищої освіти та Бюро підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Національний центр статистики освіти збирає інформацію про розвиток освіти в державі, в тому числі й інформацію щодо підвищення кваліфікації вчителів. Ця інформація передається до Національного інституту освіти, де фахівці аналізують її, та на основі отриманих даних розробляють науково-методичні рекомендації щодо підвищення кваліфікації шкільних педагогів, питань з організації навчального процесу учнів, методів і стандартів кваліфікаційних іспитів.

Бюро підвищення кваліфікації педагогічних кадрів США є автономним підрозділом, що входить до Міністерства освіти. Його основним завданням є проведення заходів щодо реалізації державної політики в цій сфері. Практично це втілюється в наданні фінансових субсидій, проведенні консультаційної й інформаційної роботи з даного питання. Важливим досягненням роботи Бюро підвищення кваліфікації педагогічних кадрів є впровадження в 1993 році науково обґрунтованих і практично необхідних стандартів професійної компетенції вчителів [1].

Слід зазначити, що у США питання підвищення кваліфікації учителів вирішуються не тільки профільним міністерством, але й низкою державних і громадських організацій. Центральне місце серед цих організацій займає Національний науковий фонд, який здійснює активну підтримку вчителів у підвищенні їх кваліфікації.

У кожному штаті створено центральний орган післядипломної освіти вчителів – Агентство підвищення кваліфікації, яке підпорядковується Департаменту освіти штату та Бюро підвищення кваліфікації педагогічних кадрів США. Агентство складається з декількох відділів, які проводять діагностичну роботу з метою перевірки ефективності програм навчання, з’ясування питань, пов’язаних з покращенням умов роботи вчителя та шкільної адміністрації. Також до компетенції Агентств включено надання шкільним округам рекомендацій Національного інституту освіти та Бюро підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, налагодження співробітництва шкіл та університетів, методична допомога вчительським центрам. У ряді штатів при Агентствах створено консультативні групи та комісії з питань перепідготовки вчителів. Незважаючи на те, що робота Агентств має головним чином рекомендаційний характер, їх фактичний вплив на політику в сфері підвищення кваліфікації учителів є досить значним [2].

Основною адміністративною одиницею штату у сфері середньої освіти є шкільні округи. До їх компетенції віднесено апробацію методів навчання та шкільних програм, вирішення кадрових та ряду інших організаційно-розпорядчих питань. Але основні повноваження управління освітою на місцях віднесено до повноважень ради шкільного округу, яка складається не тільки з учителів, але й підприємців, представників професійних союзів, релігійних і громадських об’єднань. У складі шкільного округу функціонують комітети з професії вчителя, до обов’язків яких входить розробка стратегічної політики в сфері підвищення кваліфікації працівників освіти округу, зокрема дослідження нагальних потреб шкіл і самих учителів у галузі підвищення кваліфікації, планування та керівництва програмами із забезпечення цих потреб, контролю за їх виконанням та налагодження взаємодії між різними освітніми установами з питань післядипломної освіти.

Комітети з професії учителя тісно співпрацюють з регіональними Агентствами підвищення кваліфікації. З урахуванням консультацій, наданих Агентством, спираючись на аналіз сучасних потреб вчителів та шкіл округу, комітети розробляють план підвищення кваліфікації вчителів свого округу терміном на три роки. У планах вказується кількість вчителів, які проходитимуть підвищення кваліфікації, форми й види навчання працівників освіти. Виконання плану забезпечується відповідним бюджетом, організаційною та контролюючою роботою комітетів та агентств.

На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що система перепідготовки й підвищення кваліфікації вчителів в США базується на гнучкій взаємодії централізованих і місцевих органів влади, що робить систему підвищення кваліфікації учителів дієвою й ефективною, та дозволяє піднести рівень освіти США на якісно новий рівень.

Література

1. Johnson W. R. Empowering Practitioners : Holmes, Carnegie and the Lessons of History / W. R. Johnson // History of education quarterly. – 1987. – V. 2. – № 2. – P. 234

2. Joyce B. R. In-service Teacher education. Report 1: Issue to face / B. R. Joyce, K. R. Howey, S. J. Yarger. – N.Y, 1986. – 144 p.