Філологічні науки/3

Ритікова ЛЛ.

 

Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

Специфіка перекладу англомовних термінів біотехнології

у текстах професійного спрямування

 

Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається з системи загальних і професійних знань, тобто опанування фахівцем професійного мовлення  галузевої фразеології та термінології, що допоможе при навчанні у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, а також у подальшій професійній діяльності. Для вільного володіння усною та писемною формами професійного спілкування студенти повинні мати чималий активний лексичний запас фахової термінології, бо мовленнєва специфіка даного стилю спілкування визначається насамперед великою кількістю термінів, що активно обслуговують сферу професійно-виробничої діяльності. Лінгвістами-філологами доведено, що спеціальні галузеві терміни становлять понад 60 % професійної лексики фахівця, решту посідає загальнонаукова термінологія та загальновживані лексеми. Крім того, термінологічна лексика має велике значення для науково-виробничої комунікації, сприяючи її інтелектуалізації, полегшує процес засвоєння знань та реалізації їх у майбутній фаховій діяльності, поглиблює знання студентів про ознаки виучуваних понять, є засобом розширення активного професійно зумовленого словникового запасу, підвищує культурний рівень майбутніх фахівців.

        З огляду на важливість вирішення даної проблеми актуальними є праці багатьох науковців. Збагачення мовлення майбутніх фахівців професійно-орієнтованою лексикою досліджували Б. Глухов, Є. Копіца, Л. Прокопенко; методичні засади роботи із засвоєння термінів – М. Баранов, О. Горошкіна, Т. Донченко, С. Караман, І. Кучеренко, Т. Ладиженська, В. Мельничайко, А. Нікітіна, М. Пентилюк, М. Шкільник та інші вчені.

Як надзвичайно актуальною є  проблема підготовки фахівців для біотехнологічної галузі з проекцією на їх професійно-комунікативну діяльність. Мова сучасної біотехнологічної науки англійська, отже, для успішного формування професійної компетентності в області біотехнології потрібне оволодіння спеціальною термінологією на основі інтегрованого підходу до навчання іноземної мови та немовних дисциплін. Біотехнологія в освіті є досить новим предметом, тому в процесі викладання виникають певні складнощі. Проблеми, з якими доводиться стикатися при організації навчального процесу з біотехнології, досить широкі, як і сама сфера застосування біотехнологічних виробництв.

Процес опанування студентами професійно-орієнтованою лексикою у вищих закладах освіти досить складний, що зумовлено стрімким розвитком біотехнологічної науки в останні десятиліття, зміною пріоритетів і підходів до навчання мови. Низький рівень володіння фаховою термінологією зумовлює у студентів неспроможність адекватно сприйняти, об`єктивно оцінити та ґрунтовно засвоїти необхідний мінімум науково-навчальної інформації під час опрацювання спеціальної літератури за своїм фахом. Як свідчить практика, більшість з них не володіють прийомами опрацювання наукового тексту, намагаються механічно запам`ятати прочитане або почуте. У результаті цього у майбутніх фахівців формуються розрізнені, несистематизовані, поверхові знання, що не забезпечують цілісного уявлення про предмет наукового пізнання. Отже, засвоєння фахової термінології є однією з важливих проблем сучасної педагогічної освіти, яка пов’язана з формуванням та вдосконаленням у студентів навчально-пізнавальних умінь і навичок оперувати науковими термінами, підвищенням пізнавальних здібностей студентів під час вивчення природничо-гуманітарних, фахових та спеціальних дисциплін.

 

          Комунікативна складова навчання іноземної мови з позицій професійного спілкування передбачає розуміння тексту як основної інформаційно-комунікативної одиниці. Якщо інтерпретувати практичні цілі навчання іноземної мови в немовному вищому навчальному закладі як оволодіння текстами-специфічними комунікативними одиницями, тоді основними задачами викладання упродовж всього періоду є не тільки формування у студентів структурних схем текстів, оволодіння необхідними мовними засобами, але і навчання студентів комунікативним стратегіям, які в першу чергу необхідні їм, щоб задовольнити свої професійні потреби, зокрема отримання і використання необхідної інформації зі спеціальності.

         Вирішення задач, що постають перед викладачем та студентами- біотехнологами, відбувається за допомогою текстів спеціального призначення, процес відбору яких потребує чіткого дотримання принципу „від простого до складного” щодо особливостей функціонування лексичних, граматичних та стилістичних компонентів таких текстів.

         Оскільки мова ведеться про наукові тексти, то слід зауважити, що їм притаманний науково-технічний функціональний стиль, який відповідає цілям і задачам змісту наукової літератури. Основна його функція – інтелектуально-комунікативна, тобто повідомлення точних даних і закріплення процесу пізнання. Тому однією з головних відмінностей мови вузькогалузевої літератури стає значна насиченість тексту спеціальними термінами, які є засобом вираження, збереження та передачі спеціальних понять у певній галузі науки. Але такі лексичні одиниці часто відсутні не тільки в звичайних англо-українських, але й термінологічних словниках.

          Переклад таких текстів потребує абсолютно чіткого знання нової термінології, знань у тій сфері науки, до якої відносяться дані терміни, а також вміння передати їх рідною мовою. Це становить одну з основних складностей роботи з текстами професійного спрямування, особливо на першому курсі, оскільки часто науковий зміст англомовного матеріалу випереджає введення відповідних понять в спеціальних дисциплінах рідною мовою. Щоб запобігти цій проблемі, вважаємо за потрібне навчати студентів технології ймовірного програмування, яке передбачає знання форм мовного явища, знання його граматичного або лексичного значення, його місця у структурі речення, його типових оточень, елементів тексту, які з високим ступенем імовірності дозволяє прогнозувати його появу у даному конкретному тексті. Щодо зняття труднощів фактичного розуміння інформації когнітивного змісту на даному етапі, вдаємося до застосування словника англо-українсько-російських співвідношень і тезауруса загальнобіологічних понять.

          У роботі з текстами професійного спрямування варто звертати увагу студентів на складні випадки щодо функціонування і варіантів передачі на рідну мову біотехнологічних термінів:

1.                 Велика кількість загальноуживаних слів набувають значень, специфічних для біотехнологічної сфери, тобто стають вузькими термінами:

сell камера ; келья ; ячейка; біол. клітина,

habitat – місце проживання; місце розповсюдження; природне середовище;  довкілля;

 meal  їжа; борошно грубого помелу;

2. У даному випадку значення терміну складає одне з значень слова і перекладається за допомогою лексичного еквіваленту: habitat of  lifeспосіб життя. Тут доцільною може бути робота з загальним та термінологічним англо-українським словником для знайомства з варіантами розширення значення слова і, відповідно, з базовою біологічною термінологією.

3. У сучасній науковій літературі, зокрема з аграрніх проблем, ми часто стикаємося з таким явищем, коли термін має два і більше значень в одній галузі:

meal — борошно грубого помелу; амер. кукурудзяне борошно ;

cropурожай; жнива; посів; с.-г. культура (industrial crops – технічні культури); crop rotation – сівозміна; yeild - урожай; збір плодів; розмір виробітку; consumers – консументи , споживачи; producers – продуценти, виробники; food – 1) їжа, корм; 2) продукти харчування, продовольство;3) поживні речовини; 4) поживний ).

      Така багатозначність створює нечіткість і підміну одного терміну іншим. І тут особливо важливо враховувати контекст, тобто лексичне і граматичне оточення даного терміну. Контекст допомагає виявити наступне:

а) вживається слово в своєму звичайному значенні чи в спеціальному технічному. Наприклад, maturityзрілість, стиглість або наставання строку платежу; термін обертання (облігацій);

б) в якому із своїх значень вживається багатозначний термін в даному конкретному випадку. Наприклад, порівняємо переклади слова «consumers».

1.European consumers ( споживачи) would accept genetically engineered foods.

2.They further point out that manufacturers data is subject to close scrutiny and that the law protects the consumers ( споживачи )  from manufactures of dangerous foods.

      3.Primary consumers ( консументи ) obtain  their ener­gy from green  plants.

            Особливості функціонування термінів потребують відповідних засобів перекладу на рідну мову їх значення. Оскільки в сучасній англомовній науково-технічній літературі дуже поширені терміни-словосполуки, є сенс ознайомити студентів з декількома базовими прийомами перекладу цих лексичних одиниць.

1.Переклад здійснюється за допомогою слів і виразів рідної мови, які дослівно відображають слова і вирази англійської мови (так зване калькування):

chain reaction  -  ланцюгова реакція; genetically modified organism (GMO) – генетично модифікований організм (ГМО); abiotic factoraбіотичний фактор;natural selection - природний добір.

2. Переклад з використанням родового відмінку, наприклад:

soil conservation- збереження грунту; plant  protection – захист рослин;

soil erosion   - ерозія грунт); air pollution- забруднення повітря;

materials сycles – кругообіг речовин.

        3. Переклад іменника за допомогою прикметника, наприклад:

seed bank   -   насіннєвий банк; species richness - видове багатство;

stem cell - стовбурова клітина; water energy  - водна енергія;

cell еngineering - клітинна інженерія.

          4. Переклад словосполуки за допомогою групи пояснювальних слів, наприклад:

biotechnology-derived той, що має біотехнологічне походження;

herbicide-tolerant crop сільскогосподарська культура, стійка до гербіцидів; relay cropping змінна система вирощування с/г культур;

plant-incorporated protectants (PIPs) інкорпоровані в рослини засоби захисту; gamma-radiation-emitting substances речовини, що поширюють гамма-випромінювання; traceability можливість  оперативного контролю, простежування.

    5. Переклад зі зміною порядку компонентів атрибутивної групи, наприклад:

farm crop cultivation – культивація сільськогосподарскої культури,

plant protection measures – засоби захисту рослин;

ecosystem equilibrium state – стан рівноваги екосистеми

            Слід звернути особливу увагу на переклад термінологічних  сполучень, які складаються з двох або трьох слів, оскільки без допомоги викладача студентам не завжди вдається правильно перекласти подібні сполучення:

food safety безпека продуктів харчування, safety testing – тестування на безпеку, food  сrop – сільскогосподарська продовольча культура;

herbicide-tolerant crop сільскогосподарська культура, стійка до гербіцідів, insect free crop неінсектиційна сільскогосподарська культура .

             Таким чином, вищенаведені приклади, які демонструють функціонування біотехнологічних термінів та можливі варіанти їх перекладу, звертають нашу увагу на те, що термінологія біотехнології має схильність до поліваріантності при перекладі, полісемії або омонімії, а складні слова здебільшого потребують особливого знання та осмислення при їх перекладі. Для запобігання труднощів, що виникають у студентів під час перекладу фахових текстів, виникає необхідність у більш активній роботі зі спеціальною лексикою, ґрунтовному вивченні її багатозначності, синонімії, антонімії, особливостей словотворення та можливостей перекладу.

             Вважаємо, що вищенаведені міркування відкривають можливості як для практичного застосування даних засобів перекладу біотехнологічної термінології, так і для подальшого творчого пошуку з метою ефективного читання професійно спрямованих англомовних текстів, які одночасно сприяють розширенню знань студентів у сфері біотехнології.

 

                                           Література:

1.Лучкіна Л.Ф. Формування фахового словника в майбутніх учителів технічних спеціальностей // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. - 2002. №3. С.104.

2.Ляховицький М.В. Методика преподавания иностранных языков. М.: Высшая школа, 1981.

3.Кусько К.Ф. Лінгвістика тексту за фахом // Лінгводидактична організація навчального процесу з іноземних мов у вузі. Колективна монографія. – Львів:“Світ”, 1996.

4.Олійник А.Д., Ритікова Л.Л. Англо-російсько-український глосарій термінів аграрної екології та екобіотехнології. Видавничий центр НАУ, 2008.

5.Андрєєв C. М., Васицький К.К., Уліщенко Б.Ф Англо-російсько-український словник науково-технічної термінології. Харків: Факт, 1999