Донецький
національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Пароніми в
діловому мовленні
Одна із важливих умов опанування професійної мови
та формування професійної компетентності майбутніх фахівців – це стилістично та
семантично точне слововживання. Саме незнання чи нерозуміння лексичного
значення слова стає причиною численних помилок в усній та писемній мові,
зокрема й уживанні паронімів – слів, подібних за морфологічною
будовою та звуковим складом, але різних за значенням. Звукова близькість і
незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі в їх засвоєнні. Якщо в
художньому чи розмовному стилях пароніми можуть використовуватися як ефективний
засіб посилення виразності, створення каламбурів, антитез та інших стилістичних
фігур, то в офіційно-діловому та науковому стилях паронімія охоплює нейтральну
лексику і нерідко термінологію, неправильне оперування якими може суттєво
змінити зміст документа, публічного виступу чи наукового тексту, тому це явище
потребує особливої уваги, постійного звіряння зі словником і поновлення в
пам'яті значень слів.
Проблемою
вживання паронімів у діловому мовленні займалися такі вчені як Зубков М.Г.,
Мацько О.М., Мовчук А.Г., Данилюк І.Г., Загнітко А.П., Пономарів О.Д. та інші.
Проте залишаються питання, які не здобули належного висвітлення.
Метою роботи є розгляд семантичних особливостей та функціонування
паронімів на прикладі найуживаніших економічних термінів і професіоналізмів у
сучасній діловій мові та намагання з’ясувати явища міжстильової паронімії.
Відомо, що за характером смислових зв'язків
розрізняють синонімічні, антонімічні, тематичні, семантично близькі пароніми.
З-поміж економічних термінів до синонімічних паронімів можна віднести,
наприклад, широко вживані прикметники: торговий –торговельний, пор.: торговий знак, торгова марка,
торговельний ряд, торговельне об'єднання. Від цих прикметників утворилися складні слова: торгово-промисловий (торговельно-промисловий), торгово-кооперативний (торговельно-кооперативний),торгово-фінансовий
(торговельно-фінансовий), торгово-виробничий (торговельно-виробничий) [1, с. 144].
Прикладом антонімічних паронімів в економічній
сфері можуть бути такі терміни:консигнант(постачальник товару на склад посередника) – консигнатор(посередник,
який здійснює зберігання товару постачальника), напр.: консигнант
товару, консигнатор у торговихопераціях; індосат (жират)–індосант (жирант),напр.: При оформлені
іменногоіндосаменту вказується ім'я
особи, що передає цей документ(індосант),а також ім'я набувача(індосата).
Тематичні пароніми становлять такі пари слів зі
сфери економіки:асигнівка(документ, розпорядження,
на підставі якого отримують і видають кредити, позичку юридичним або фізичним
особам) – асигнування(виділення певної суми грошей для цільового
призначення), напр.:оформити асигнівку, планування асигнувань на рекламу
товару;брокераж(проведення комерційних біржових
операцій з цінними паперами за дорученням продавця або їх покупця) – брокеридж (винагорода (премія), яку
отримує брокер
за проведені комерційні операції на фондових чи товарних ринках), напр.:брокеридж у
вітчизняних агентствах нерухомості; брокеражяхт в Україні; товариство «Перестраховийброкераж»; банк (кредитно-фінансова установа, що
акумулює кошти, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, операції з
іноземною валютою, золотом та цінними паперами) – банко(курс, за яким банк купує і продає цінні папери), напр.:відкрити
рахунок у банку, банко на купівлю цінних паперів;ліцензія (письмове повноваження, що надається особою, яка
має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної
власності іншій особі та про надання їй права на використання цього об'єкта в
певній обмеженій сфері) – ліценція(дозвіл
на відступ від загальноприйнятих правил у якому-небудь виді діяльності; знижка
з тарифного мита), напр.:ліцензія на здійснення приватної охоронної діяльності;
оформлення всіх видів ліцензій на господарчу діяльність; ліценція при ввезенні
та вивезенні товару через кордон.
Окрему групу становлять міжстильові пароніми. Це
слова, схожі за будовою і звучанням, що можуть вживатися в різних стилях чи
належати до сфер різних наукових дисциплін. Прикладами таких слів-паронімів
можуть бути слова:
а) з різних сфер професійного спілкування:дисконт (фін. Обліквекселів у
банку; відсоток, який одержує банк під час обліку векселів) – дискант(муз.високий дитячий голос (хлопців),
що відповідає у хоровому співі жіночому сопрано): дисконт надається пенсіонерам;
вирізнятися чудовим дискантом; артикул(ек.узагальнений
показник, що характеризує основні функціональні та якісні властивості товару:
тип, шифр, об'єм, призначення) – артикль (лінгв. службове слово, яке вживається з іменем для позначення
роду, числа, відмінка в деяких мовах):артикул товару;
вживання артиклів в англійській мові; дебет(фін.
ліва сторона бухгалтерського рахунка, у якій відображають
господарчі операції методом подвійного запису) – дебіт (тех. кількість нафти, газу, води, що
дає джерело за одиницю часу): записувати в
дебет; заносити рахунки активу й пасиву в дебет; дебіт газових свердловин,
дебіт вентилятора [2,с.330].
б) паронімія загальновживаних стилістично нейтральних слів та
слів-термінів: девіза(фін. вексель, чек і т. ін., виписаний в
іноземній валюті для оплати його за кордоном) – девіз(стислеформулювання провідної
ідеї, програми дій): використання девізу в міжнародних
розрахунках, належати до девізів, девізна політика; девіз життя, придумати
девіз; [2, с.400].
в) паронімія
розмовної лексики та слів-термінів: жирувати (розм. жити в достатку, надмірній розкоші) – жирирувати (ек. переказувати вексель на іншу
особу за допомогою передавального запису на борговому зобов'язанні) [2, с.512].
Отже, як свідчать результати проведеного аналізу,явище паронімії характерне не лише для сфери певної наукової галузі одного стилю, а й має досить широке міжстильовезастосування. Воно вимагає точного знання значень й адекватного вживання слів. Незначна відмінність між двома словами приводить до
помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому при використанні паронімів слід звертатися до спеціальних
словників паронімів, відповідних довідників чи тлумачних словників з метою уточнення значення, правопису
та нормативної вимови потрібного слова.
Література:
1. П’ятецька
О.Г. Пароніми в професійній мові економіста // Культура слова. – 2010. - №73. –
С.144-148
2. Великий тлумачний словник сучасної
української мови / [Уклад. і голов.ред. В. Т. Бусел.] – К.: Ірпінь: ВТФ
«Перун», 2003. – 1440 с.
3. Гінзбург, М. Система правил українського ділового та
наукового стилю / М. Гінз-бург // Укр. мова. – 2006. – № 2. – С. 30-43.
4. Пінчук, О. Нариси з етно- та соціолінгвістики / О.
Пінчук, П. Червяк. – К., 2005. – 152 с.