Василюк Валерія Миколаївна

ДНУ імені Олеся Гончара, м. Дніпропетровськ

Правові аспекти екологічної безпеки України в умовах розвитку ринкової економіки

Охорона навколишнього природного середовища, збереження біорізноманіття та створення нових природоохоронних територій, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, застосування енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вирішення проблеми поводження з побутовими та промисловими відходами - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Однак, особлива увага у цьому контексті повинна бути приділена саме проблемам застосування українського законодавства у сфері екологічної політики держави з метою якісного виконання державних програм в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпеченню екологічної безпеки.

Загальновідомо, що питання екології і скорочення споживання енергоносіїв є дуже актуальною проблемою для більшості країн світу. На кожного жителя України припадає приблизно 400 т промислових і побутових відходів, із яких близько 90 т - особливо токсичні, при цьому на території держави накопичено понад 20 млрд. т сміття і щороку ця кількість зростає на 700 млн.т. Нажаль, більшість відходів, які виробляються на території України не проходять перероблення, а лише утилізуються у спеціально відведених для цього місцях, що створює передумови екологічної катастрофи цілих регіонів України (Рис.1).

Рис.1 – Різниця між виробленими та переробленими відходами за роками

За результатами порівняльного аналізу, зазначимо що лише 39% вироблених відходів проходе повторну переробку за даними Державної служби статистики в Україні.

Складна екологічна ситуація зумовлена також і шкідливими викидами в атмосферу традиційної енергетики, що працює за рахунок спалювання органічного палива. Саме тому, вирішення зазначених проблем в першу чергу залежить від функціонування в Україні чіткого механізму захисту навколишнього середовища шляхом впровадження дієвих законодавчих актів та застосування механізмів контролю екологічної ситуації.

За роки незалежності в Україні створено досить розвинене й розгалужене законодавство в зазначеній сфері. За своєю структурою воно представлене як система нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини щодо охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки та мають певну ієрархію. Так, основу екологічного законодавства України складають: Конституція, Кодекс України про надра, Водний, Земельний, Повітряний, а також Лісовий кодекси України, Закони "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про екологічну експертизу", "Про природно-заповідний фонд України", "Про охорону атмосферного повітря", "Про тваринний світ", "Про енергозбереження", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами" та інші.

Основою системи екологічного законодавства в Україні є Конституція України. У ст. 50 Конституції закріплено права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Головним актом чинного законодавства України є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991р.). Охорона навколишнього середовища розглядається цим Законом як неодмінна умова сталого розвитку суспільства.

Податковий кодекс України закріпив в Україні існування екологічного податку за здійснення викидів в атмосферне повітря, водні об’єкти, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, а також за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (Табл. 1,2).

Таблиця 1

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

№	Назва забруднюючої речовини	Ставка податку, грн. за 1 т
1	Азоту оксид	1329,67
2	Аміак	249,38
3	Вуглецю окис	50,09
4	Ртуть та її сполуки	56363,37
5	Свинець та його сполуки	56363,37
6	Сірководень	4273,24

Ставки екологічного податку збільшено у 3,6 рази, за використання палива – у середньому у 3,9 раз, за скидання забруднюючих речовин – у 4,8 рази, за розміщення відходів – у середньому у 8,1 раз відповідно. Зазначені зміни зумовили збільшення надходжень коштів до фондів всіх рівнів. Так, станом на 01.09.2011р. надходження коштів склали 1496,7 млн. грн., проти 1024,22 млн. грн. станом на 01.09.2010р., тобто збільшилися на 472,48 млн. грн. (46%).

Таблиця 2

Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти

№	Назва забруднюючої речовини	Ставка податку, грн за 1 т
1	Азот амонійний	873,38
2	Нафтопродукти	5137,9
3	Нітрати	75,14
4	Сульфати	25,05
5	Фосфати	698,05
6	Хлориди	25,05

На шляху інтеграції до Європейського Союзу з метою впровадження нової екологічної політики було прийнято Законом Україні «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» (далі – Стратегія) та Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища (далі - НПД) на 2011-2015 рр.

Відповідно до Стратегії, цілями екологічної політики в Україні є наступні: 1. підвищення рівня суспільної свідомості в питаннях екології, 2.поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, 3. досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища, 4.інтеграція екологічної політики та вдосконалення інтегрованого екологічного управління в галузях економіки та соціальній сфері, 5. припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття екологічної мережі, 6.забезпечення екологічно збалансованого природокористування, 7. удосконалення регіональної екологічної політики.

НПД передбачає поетапне досягнення цілей, закріплених у Стратегії. З метою поліпшення екологічної ситуації НПД передбачено розвиток енергозберігаючих, ресурсозберігаючих та безвідходних технологій, а також вдосконалення системи екологічних платежів. Передбачається оптимізація структури енергетичного сектору національної економіки і в результаті збільшення обсягу використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю до 2015 року на 10 % і до 2020 року на 20 %, а також забезпечення скорочення обсягу викидів парникових газів в Україні на 20 % до 2020 року порівняно з рівнем викидів 1990 року. Також до 2020 року очікується реформування системи державного управління в галузі охорони та раціонального використання вод шляхом впровадження засад інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом та реконструкція існуючих та будівництва нових міських очисних споруд з метою зниження до 2020 року на 15 % рівня забруднення вод забруднюючими речовинами (насамперед органічними речовинами, сполуками азоту і фосфору), а також зменшення на 20% (до базового) скиду недостатньо очищених стічних вод до 2020 року.

Головним джерелом фінансування НПД є Державний бюджет України (фінансування з коштів загального фонду складе більше 2,5 млрд. грн.), а також Державний фонд охорони навколишнього природного середовища України (фінансування складе - 1, 34 млрд. грн.). Таким чином, протягом найближчих 5-ти років в рамках НПД передбачена реалізація природоохоронних заходів на загальну суму близько 4.3 млрд. грн. У зв’язку з затвердження урядом України НПД, ЄС надало перший транш бюджетної підтримки в розмірі 175, 5 млн. грн., спрямований на оздоровлення екологічної ситуації в Україні. У цілому, до 2014 року бюджет України додатково отримає від ЄС близько 410 млн. грн. У рамках реалізації НПД також передбачено отримання суттєвої міжнародної технічної допомоги. У 2011 році вона складе близько 4 млн. євро.

Отже, на підставі системного аналізу українського законодавства, робимо висновок, що в Україні діє ціла низка нормативно-правових актів, яка регулює суспільні відносини у сфері екології. Крім того, з метою реформування екологічної ситуації в нашій державі було прийнято Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» та Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 рр. Ці НПА стали основою екологічної реформи, що була започаткована урядом на шляху інтеграції до Європейського Союзу. Прийняття нових законів, які відповідають вимогам міжнародної спільноти до екологічної ситуації в країні підвищує рівень інвестиційної привабливості України та є запорукою соціальної відповідальності держави перед населенням. Україна робить помітні кроки на шляху зниження рівня забруднення навколишнього середовища шляхом підвищення екологічного податку на викиди шкідливих речовин, однак з метою досягнення успіху держава повинна подбати про створення механізму відповідальності за неналежне виконання вимог екологічного законодавства. Особлива увага повинна бути приділена реформуванню свідомості населення шляхом стимулюванню підприємств (зниження податків), які використовують у виробництві енергозберігаючі та екологічно безпечні технології.

Література

1.Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" від 21.12.2010р. №2818-VI – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2818-17.

2.Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

3.Податковий кодекс України від 02.12.2012р. №2755-VI – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

4.Розпорядження КМУ "Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки".