Зуєва М.,

студентка V курсу

СДПУ ім. А.С. Макаренка

Науковий керівник:

Кузікова С.Б., д. психол. н.

Вплив стану духовного розвитку підлітків на їх сприймання засобів масової інформації

На сьогодняшній день актуальною проблемою виховання молодого покоління обумовлена системною кризою нашого суспільства, в результаті якого сучасний підліток формується в умовах швидких змін, а саме в політичних, соціально-економічних, та наголовніше це - світоглядних і духовних основ людського життя. На думку М. Боришевського : духовність підлітків характеризується протиборством конкуруючих моральних цінностей.

В даний віковий період відбувається надзвичайно інтенсивне засвоєння підлітком етичних правил, норм і принципів, формування пов'язаних з ними моральних звичок поведінки і моральних якостей особистості. Моральні якості виступають одним з істотних внутрішніх механізмів, що лежать в основі морального вибору і саморегуляції поведінки, визначають рівень соціальної активності та зрілості людини, а також її моральну культуру, вважає Н.Жигайло.

Діагностика та спрямованості трансформації, що відбувається з цінностями сучасної української молоді, набуває особливої актуальності у світлі наслідків впливу сучасних інформаційних технологій. ЗМІ, як основний канал впливу на підлітків, якому повністю довіряють, без сумнівів відносяться до наданої їм інформації. Вона, в свою чергу закріплює споживчі установки. Опосередковане сприйняття світу формує у підлітків помилкові цінності і нездатність до самостійного прийняття рішень, що тим самим ускладнює інтеграційну поведінку молодого покоління.[3] А це призводить до спотворення розуміння моральних законів та правил поведінки.

Такий аспект як духовність, безумовно пов'язаний з проблемою впливу ЗМІ в сучасному українському суспільстві, присвячені монографії та наукові статті загального, соціально-філософського та міждисциплінарного характеру. Ряд наукових праць присвячений технічним особливостям функціонування засобів масової комунікації.[4] Проблема даної теми була розглянута і розроблена такими авторами як Р.Ф.Абдіївим, Н.Вінером, та Ю.І.Воронцовим. [5] Інший напрямок представляють праці вітчизняних і зарубіжних дослідників В.Ю. Борівого і А. В. Коваленко, Д. Джованіні, К. Леві-Строс, М. Маклюєної, А.Моля, Л.Петрової, Г.Почепцової, М. Боришевського, Е. Поміткина, С.Кузікової в яких аналізується процес історичного розвитку засобів масової комунікації, передача інформації і цінностей культури, розвиток та становлення духовності у підлітків.

Відсутність перспективи розвитку підростаючого покоління, як активної соціальної сили викликають обґрунтовані побоювання. У зв'язку з цим назріла необхідність аналізу особливостей та закономірностей змін соціальних і духовних цінностей підлітків, а також, дослідження розвитку особистості під впливом ЗМІ.

Тому сьогодні, як ніколи, актуально стоїть питання про вплив засобів масової інформації, і, в першу чергу - вплив на духовно-моральне виховання підлітків.

Мета дослідження даної проблематики була у виявленні стану розвитку в підлітковому віці та вплив на нього засобів масової інформації; розробці рекомендацй щодо ефективного застосування підлітками засобів захисту від негативного впливу ЗМІ, та уточнення даних по даній темі.

Експериментальне дослідження особливостей впливу засобів масової інформації на духовний розвиток в підлітковому віці проводилося на базі ЗОШ № 25 (1-3 ступеню), м. Суми. Досліджуваними були школярі дев’ятих класів (50 осіб).

Діагностичним інструментарієм дослідження були методики: Інтегративна методика «духовний потенціал особистості» Е. Поміткина;

Методика «комплексного оцінювання гармонійного розвитку особистості» (за модифікацією Е. Поміткина); Методика «Здійснення бажань» (Е.Поміткин).; Тест «Визначення рівня сугестивності» Єлісєєв О.П. та анкета «Ти та телебачення і ПК» (адаптована нами).

Отже, з отриманих даних ми робимо висновок, що середній рівень впливу засобів масової інформації мають учні з високим та низьким рівнем духовного розвитку, а ті учні, які мають середній рівень духовного розвитку мають високий вплив на себе засобів масової інформації.

Таким чином, можно вважати що ті учні, які постійно замаються саморозвитком свого «внутрішнього світу» не сприймають інформацію отриманую від ЗМІ як авторитетну, але і не відштовхують її як непотрібну. Схожа ситуація у підлітків з низькимми показниками духовного розвитку, вони також не сприймають інформацію від ЗМІ я к авторитетну, але не тому що мають в протиріччя велику кількість знань, а тому що просто вони не зацікавлені в даній інформації, тому й не сприймають її взагалі. А ті учні, які мають середній рівень духовного розвитку (відповідний даному віку), мають високий рівень сугестивності, впливу засобів масової інформації, в більшості випадків негативної (виходячі з даних анкети «Ти та зсоби масової інформації»), тому що сприйняття учнів стерео типізовано, вони не розширяють рівень свого «внутрішнього світу», але й невідштовкують інформацію засобів масової інформації як непотрібну. Відповідно зробленим висновкам надані необхідні рекомендації.

З метою вивчення впливу засобів масової інформації на духовне становлення в підлітковому віці ми провели тест «Визначення рівня сугестивності» Єлісєєв О.П. анкетування «Ти і засоби масової інформації». Проаналізувавши результати було виявлено, що чим більший рівень духовності в підлітковому віці, тим нижчий рівень сугестивності, та навпаки. Визначені дані анкетування указують на те, що багато часу в день підліток уділяє перегляду телевізора та Інтернету, де звертає свою увагу на пропагандування антисоціальних реклам, фільмів, кліпів.

Отже, більшість підлітків сприймають світ через призму ЗМІ в силу того, що по-іншому неможливо отримати такий великий обсяг інформації. І тим більше, готові висновки про ті чи інші події у світі також сприймаються через ЗМІ. Виходить, що читач змушений приймати кут зору ЗМІ, адже у нього немає інших аргументів, щоб посперечатися.

Тим часом ЗМІ, розуміючи свою владу, в кожне своє повідомлення вкладають певний прихований сенс, який діє на ціннісні установки особистості.

Широко відомі дані про насиченість ЗМІ актами агресії, насильства, жорстокості. Жорстокі сцени, що зустрічаються в кінофільмах, нерідко тягнуть за собою зростання злочинності. Перегляд передач, що містять сцени насильства, призводить, як це не сумно, до посилення проявів жорстокості в поведінці нормальних дітей абсолютно різного віку, від дошкільнят до підлітків.

З цього випливає, що єдиний шанс зупинити руйнування ідеалів, моральний занепад і дезорієнтацію в цінностях можна лише виховуючи етичність і відповідальність у працівників ЗМІ.

У даній роботі ми розглянули основні можливості ЗМІ управляти станом духовності у людей. Подальші дослідження з цієї теми допоможуть нам розібратися в суті нестійкості і схильності впливу ззовні на ціннісні орієнтації, а також зрозуміти як боротися з цією проблемою. Отримані результати дають можливість сформулювати критерії для порівняльних оцінок рівня духовності та рівня сугестивності засобів масової інформації.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Боришевський М. Дорога до себе: Від основ суб’єктивності до вершин духовності : монографія / Мирослав Боришевський.-К. :Академвидав, 2010 – 416с.( Серія «Монограф»).

2.Жигайло Н.В. Психологія духовного становлення майбутнього фахівця: Монографія.- Видавничій центр ЛНУ імені Івана Франка,2008.-336с.

3. Воробйов, Г.Г. Молодь в інформаційному суспільстві. / Г. Г. Воробйов. - М.: Молода гвардія, 1990. - 255 с.

4.Зелінський, С.А.Психотехнології гіпнотичного маніпулювання свідомістю/С.А.Зелінський.Режимдоступу:http://psyfaktor.orq/lib/zelinski2_00.htm

5.Поберезнікова, Є.В. Телебачення взаємодії: Інтерактивне поле спілкування. / Є.В. Поберезнікова. - М.: Аспект Пресс, 2004.

6. Трубіцин, Л.В. Засоби масової інформації та психологічна травма / Л.В. Трубицина; Сост. Є.Є. Проніна / / Проблеми медіапсіхологіі. - М.: РВП Холдинг, 2002 р. - 352 с.