Кузенко Г.М. (к. філол.. н., доц)

Куц А.І.

(Миколаїв, Україна )

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ

Безеквівалентна лексика являє собою особливий, достатньо складний шар лексики, оскільки є носієм історичного та національного колориту. Опис, аналіз різних прийомів перекладу безеквівалентної лексики залишається актуальним і сьогодні.

При перекладі безеквівалентної лексики, слід максимально близько відтворювати реалію, не втрачаючи основного значення. Перекладач повинен знати не тільки мову, але й життя, побут, історію, культуру тих країн, з мови яких ведеться переклад. Слід відтворити реалії максимально близько, згідно з усіма нормами мови перекладу.

У сучасній мовознавчій науці існує концепція мовної картини світу, що відображає взаємозв’язки мови та культури.

Дослідники вважають, що національно-мовний образ світу певним чином виявляється на різних мовних рівнях: в особливостях фонетичної організації та евфонічних засобах, доборі морфолого-словотвірних одиниць, у символізації окремих лексичних одиниць тощо [4]. Звичайно, мовна картина світу найповніше виражається в лексико-семантичній системі мови. Особливою одиницею, здатною відображати національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, вважають безеквівалентну лексику.

Безеквівалентні лексичні одиниці називають специфічні поняття, притаманні лише певним мовам; саме тому їх значення для втілення картини світу тексту надзвичайно важливе.

Явище безеквівалентності є втіленням здатності мовного колективу своєрідно осмислювати та фіксувати прояви реальності та свідомості [6].

Виходячи з того, що переклад здійснюється не з мови на мову, а з культури на культуру, хотілося б зазначити, що багато складнощів, що виникають у процесі перекладу, пов'язані з відмінностями в мовних картинах світу. Однак, незважаючи на те, що лексична категоризація дійсності в різних мовах відбувається порізному, «загальний ареал відображеного в лексиці пізнаного буття в основному збігається у всіх розвинених сучасних мовах» [1, с.115]. В.С. Виноградов відзначає, що, якщо тематично організовану лексику двох таких мов накласти одну на одну, то виявиться, що, незважаючи на відмінності і особливості в організації тематичних груп, вона маркує практично один і той же континуум дійсності, тобто є своєрідним дзеркалом епохи, тому що немає пізнаних понять і речей, у яких не було б свого найменування.

  У будь-якій мові і діалекті є слова, що не мають однослівного перекладу в інших мовах. Це так звана «безеквівалентна лексика». У своїх наукових працях А.В. Федоров робить акцент на те, що «повна неможливість знайти хоч би якусь відповідність» - явище відносно рідкісне. Воно виникає, головним чином, тоді, коли слово оригіналу позначає суто місцеве явище, якому немає відповідності в побуті і в поняттях іншого народу» [5, с.43].

Всю безеквівалентну лексику можна умовно розподілити на дві групи:

- Власні імена (особові імена, географічні назви, назви установ, організацій, тощо).

- Слова-реалії – словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу.

Реалії згідно класифікації В.С.Виноградова можна розподілити на:
1. Побутові реалії: житло, майно; їжа, напої; музичні інструменти.

2. Етнографічні і міфологічні реалії: божества, казкові істоти, легендарні.

3. Реалії світу природи: ландшафт, краєвид.

4. Aдміністративні одиниці: державні Інститути; громадські організації, партії; основні військові та поліцейські підрозділи і чини.

5. Ономастичні реалії: загальні імена та прізвища; топоніми; імена літературних героїв.

6. Асоціативні реалії: колірна символіка; фольклорні, історичні та літературно-книжкові алюзії.

Розглянемо детальніше способи передачі реалій, запропоновані С.І. Влаховим та С.П. Флоріним [2, c.181]:

1) Транскрипція або транслітерація - передбачає введення у текст перекладу відповідної реалії за допомогою графічних засобів мови перекладу з максимальним фонетичним наближенням, яке допускають ці засоби, до її оригінальної фонетичної форми. Наприклад, magenta – маджента; the Blitzkrieg – Бліцкриг; Haydock – Хейдок.

2) Калькування або напівкалькування - поелементне відтворення структурно- семантичної моделі мови-джерела графемами мови-переймача. Наприклад, the Nazi régime – нацизм; a policewoman - вона з поліції.

3) Введення функціонального аналога - досить поширений вид перекладу реалій, пов'язаний із передачею видового поняття мови-джерела родовим поняттям мови-переймача. Наприклад, the lounge –вітальня; lunch - Другий сніданок, a page boy in a hotel - розсильний в готелі.

4) Описовий переклад - описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа, реалія називаються не прямо, а описово, через характерні їх риси. Наприклад, I'm a free-lance. - Мені поки що ніхто не віддає наказів; a bungalow - літній будиночок; a tuppenny-halfpenny clerk - дрібний службовець.

5) Фразеологічний еквівалент. Відтворення соціальної культурної самобутності мовного колективу, викликаної умовами його життя та особливостями історичного розвитку, посідають одне з перших місць на “шкалі неперекладності чи важкоперекладності”. Наприклад, an early riser - рання пташка; bit of a gay dog - хлопець не промах.

6) Гіперонімічний переклад, тобто переклад безеквівалентної лексики, що враховує видові і родові відносини слів. Наприклад, the Continent – Європа; toast – хліб; BBC – Радіо.

Взаємовплив світової та регіональних культур є невід’ємним чинником розвитку сучасного світу. Процес культурогенезу набуває сьогодні все більшої динаміки з подальшою глобалізацією світу та науково-технічним розвитком людства.

Слід зазначити, що дослідженню безеквівалентної лексики було присвячено багато праць і українських, і російських, і болгарських, і навіть іноземних фахівців і дослідників. Ця проблема вивчена  досить глибоко і вміло, але на наш погляд, вона все одно залишається актуальною і, в якійсь мірі, новою для  сучасних вчених, для майбутніх дослідників, тому що життя людей не стоїть на одному місці, воно динамічно розвивається, а з розвитком з’являються  нові реалії, поняття, які ще треба вивчити, яким не було приділено досить уваги.

Література:

1. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной прозы./ В.С. Виноградов. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – С.115-117.

2. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. / С. Влахов, С. Флорин. -Под ред. Вл. Россельса. – М., 1980. – С.181.

3. Волошина А.В. Безеквівалентна лексика та національно-мовна картина світу // Проблеми зіставної семантики. А.В. Волошина. – К., 1997. – С.115-116

4. Данилюк Н. Культурологічна лексика сучасної української народної мови / Н. Данилюк // Дивослово. –1999. - № 8. – С. 12-13.

5. Кочерган М.П. До питання про безеквівалентну лексику і лакуни та способи їх компенсації // Проблеми зіставної семантики. Збірник статей за доповідями Міжнародної наукової конференції з проблем зіставної семантики 23-25 вересня 1999р./ Відп. ред. М.П.Кочерган. – К., 1999. – С. 42 – 45.

6. Тупиця О.Ю. Композиційна роль безеквівалентної лексики в поетичному тексті / О.Ю. Тупиця // Полтавський держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава. - 2004. – Вип. 1 (34). Сер.: "Філологічні науки". - С. 176-185.