Біологічні науки

Легостаєва Т. В.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Вплив регуляторів росту на формування зеленої маси живців верби білої

Регулятори росту і розвитку рослин у сучасних умовах набувають все більшого значення. Їх застосування в землеробстві, рослинництві та лісівництві дає результати, яких не можна досягнути іншими методами. Використання цих препаратів дозволяє повніше реалізувати генетичні можливості, підвищити стійкість рослин проти стресових факторів біотичної та абіотичної природи і в кінцевому результаті збільшити урожай і поліпшити його якість.

Застосування фізіологічно активних речовин для регуляції росту й розвитку рослин обумовлено широким спектром їхньої дії на рослини, можливістю направлено регулювати окремі етапи розвитку з метою мобілізації потенційних можливостей рослинного організму, а, отже, для підвищення врожайності і якості вирощуваної продукції.

Метою даної роботи було встановити, як впливають регулятори росту на формування зеленої маси живців верби білої (Salix alba L.) у нормальних і стресових умовах, викликаних дією іонів хлорної кислоти.

У проведеному модельному експерименті розглянуто процеси формування зеленої маси живців верби білої під дією рекомендованих для використання в Україні регуляторів росту як в нормальних умовах так і стресових, обумовлених присутністю хлорид-йона.

Дослідженнями показано, що вплив регуляторів росту у більшості випадків недостовірно знижував кількість стебел у дослідних живців відносно контрольних значень. Вплив розчину НСl з рН3 знижував даний показник майже вдвічі відносно загального контролю (Н₂О). Сумісна дія іонів хлороводневої кислоти з укорінювачами достовірно знижувала кількість стебел у дослідних особин відносно контролю (рН3). При цьому мінімальні значення даної ознаки спостерігалися при сумісній дії розчину НСl і гумісолу. З отриманих даних видно, що найбільшу дію на формування кількості стебел при рН3 мав чаркор, який наближав дану ознаку до контролю.

Результати досліду, в якому досліджували довжини стебел, показали, що гумісол, на відміну від інших регуляторів росту, сприяв достовірному підвищенню значень даного параметру відносно контрольних значень. Показники впливу інших регуляторів росту рослин таких як гетероауксин та чаркор на довжини стебел були на 20-30% нижчими ніж у контролю 1 (Н₂О).

Вплив іонів хлороводневої кислоти на 25% зменшував довжину стебел у живців верби відносно загального контролю. У варіантах з використанням розчину НСl з рН3 при дії укорінювачів в межах даної групи (рН3) спостерігався синергетичний ефект, який сприяв суттєвому росту довжин стебел у дослідних рослин відносно контролю 2 (рН3). При цьому значення даного параметру у групі рослин, вирощених на розчині кислоти повертались до загального контролю, а у випадку дії чаркору, і достовірно перевищували їх.

Проведені дослідження показали, що вплив регуляторів росту рослин у більшості випадків знижував кількість листків у досліджуваних живців верби білої відносно загального контролю. При цьому гумісол сприяв недостовірному підвищенню значень даного параметру відносно контролю 1.

Аналіз отриманих даних дозволяє зазначити, що розчин НСl з рН3 майже на 25% знижував кількість листків відносно загального контролю (Н₂О). Сумісна дія іонів хлороводневої кислоти з гумісолом та гетероауксином недостовірно знижувала даний показник. Чаркор, на відміну від інших регуляторів росту, сприяв підвищенню кількості листків відносно контролю 2.

Обробка даних свідчить, що гумісол, на відміну від інших регуляторів росту, сприяв достовірному підвищенню маси стебел відносно контрольних значень. Дія інших регуляторів росту достовірно знижувала даний показник. При цьому мінімальне значення зафіксовано у варіанті з чаркором, який на 42% знижував масу стебел відносно контролю 1.

Вплив іонів хлороводневої кислоти майже на 75% сприяв зниженню показників даного параметру відносно загального контролю. Але сумісна дія розчину НСl і рН3 з укорінювачами у більшості випадків достовірно підвищувала масу стебел у дослідних особин від контролю 2. При цьому однакові максимальні значення даної ознаки спостерігалося при сумісній дії на рослини регуляторів біогенного походження та розчину НСl (рН3).

Згідно проведених досліджень можна зазначити, що регулятори росту біогенного походження мали більш позитивний вплив на наростання зеленого конусу у дослідних рослин, вирощених під дією іонів хлороводневої кислоти.

Як уже було відмічено вище, максимальне значення маси стебел відносно загального контролю було зафіксоване у варіанті з гумісолом. Також гумісол сприяв підвищенню значень досліджуваних параметрів і у попередніх дослідах. З цього можна зробити висновок, що на формування зеленої маси як у нормальних, так і в умовах жорсткого стресу найкраще впливає такий регулятор росту як гумісол.