Биологические науки микробиологии.

Скляр Т. В, Вінніков А.І, Крисенко О.В , Духновська Є. В.

Дніпропетровський Національний Університет ім. О.Гончара

Особливості чутливості бактерій до антибіотиків, виділенних з порожнини рота

Значення нормальної симбіотичної мікрофлори для організму надзвичайно важливе. Мікробні асоціації, що постійно існують у порожнині рота, чинять антагоністичну дію на мікроорганізми, у тому числі на патогенні, які потрапляють у порожнину рота з зовнішнього середовища. Тобто нормальна мікрофлора для організму є своєрідним біологічним бар'єром, перешкоджаючи розвитку «випадкової» флори. Незважаючи на сталість мікрофлори у порожнині рота відзначають зміни кількості та складу мікроорганізмів внаслідок процесів, що у ній відбуваються.Якісний склад мікрофлори пародонтальних карманів при захворюваннях пародонту не відрізняється від такого у здорових осіб. Однак при цьому збільшується кількість грампозитивних мікроорганізмів, особливо актиноміцетів, фузобактерій, вейлонел і бактероїдів. Ендотоксини, що утворює ця мікрофлора, проникають через тонкі тканини шар ясен і можуть викликати імунні реакції гуморального та клітинного типу, зумовлюючи запалення м'яких тканин з подальшою деструкцією кісткової тканини альвеолярного відростка .До складу мікрофлори порожнини рота входять аеробні й анаеробні бактерії, дріжджеподібні гриби, мікоплазми, найпростіші. Концентрація аеробних та факультативних бактерій в 1 мл слини становить 10⁷, анаеробних — 10⁸. Вказані факти свідчать про необхідність контролювати характер мікрофлори зубоясенних карманів, який також можна вважати критерієм ефективності лікувальних заходів.

Метою даної роботи було вивчити біологічні властивості та антибіотикочутливість клінічніх штамів бактерій, виділенних з порожнини рота.

Було обстежено 37 осіб з інтактним пародонтом. Ступінь мікробної кількості визначали методом секторального посіву відокремлюваного на 5% кров'яний агар, середовище Сабуро, жовтково-сольовий агар(ЖСА) й середовище МРС, модифікована середа Кітта- Тароцци а також проводили САМП-тест .

Були виявлені бактерії роду Streptococcaceae,, наявність яких підтверджена бактеріологічним методом.

Показано, що при обстеженні 37 осіб з інтактним пародонтом були виділені такі штами стрептококів S. sanguis ( 9/36%), S. mutans ( 6/24%), S. pyogenes ( 5/20%), S.mitis ( 3/12%), S.faecium ( 2/8%).

Установлено , що бактерії p. Streptococcaceae проявляють високу
ферментативну активність по відношенню до вуглеводів, спиртів,
амінокислот. Вони здатні ферментувати глюкозу, востанавлювати нітрати
до нітритів, утилізувати вуглеводи по ферментативному типу.

Ці результати в наочному прикладі у вигляді таблиці й графіка відображають одержані результати.

Таблиця 1. Показники чутливості до антибіотиків клінічних штамів стрептококів.

Чутливість / Антибіотик	S. pyogenes			S. mutans			S. sanguis
	R	RS	S	R	RS	S	R	RS	S
Стрептоміцин	33,3	-	66,7	31	-	69	27,3	3,3	69,4
Цефтріаксон	-	-	100	-	-	100	-	2,7	97,3
Гентаміцин	25	-	75	23	-	77	17,3	2,8	79,9
Оксацилін	46,66	-	53,34	49	-	51	42,3	1,7	56
Ампіцилін	81,9	12	-	96,2	2,4	-	100	-	-
Левофлоксацин	-	6,67	93,33	-	7,4	92,6	-	3,8	96,2
Ципрофлоксацин	16,2	33,33	26,67	13,4	28,4	34,6	11,8	34,2	22,1

Чутливість / Антибіотик	S.mitis			S. faecium
	R	RS	S	R	RS	S
Стрептоміцин	48,3	-	51,7	44	-	56
Цефтріаксон	-	3	96,9	-	-	100
Гентаміцин	17	2,4	80,6	5,8	-	94,2
Оксацилін	44	-	56	34,8	28,6	36,6
Ампіцилін	99,8	-	-	99,7	-	-
Левофлоксацин	-	-	100	-	13,2	86,8
Ципрофлоксацин	21,5	5,8	45,6	14,0	22,3	30

У результаті проведеного дослідження - визначення чутливості стрептококів до антибіотиків одержали наступні результати: всі 37 штами стрептокока мали високу чутливість до цефалоспоринів (98,9%) і левофлоксацин (93,9%). У той же час 100% штамів були стійкі до ампіциліну, 50% - до оксациліну, 33,4% - до стрептоміцину, 22,2% - до гентаміцину, 16,7% - до ципрофлоксацину.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Н.ГайдашІ.С., ФлегонтоваВ.В. Мікробіологія, вірусологія, імунологія. / За ред. Н.К. Казимирко. - Луганськ, 2004. - 353 с.

2.Львова Л.В. Стрептококк наносит удар. // Провизор. - 2000. - №8. - С. 37

3. Ряпис Л.А. Классификация стрептококков и стрептококковых болезней человека. // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. -2000.-№2.-С. 74-79.