Економічні науки /Економіка підприємства

Ст. викладач Ніколюк О. В.

Одеський державний аграрний університет, Україна

 

Управління конкурентоспроможністю виноградно-виноробних підприємств

 

Незважаючи на прийняті в останні роки на національному рівні нормативно-законодавчі акти та програми розвитку виноградно–виноробного підкомплексу, сьогодні спостерігаються негативні тенденції зниження основних показників обсягу та рентабельності виробництва винограду, скорочення сировинної бази виноробних підприємств, які особливо рельєфно проявилися в Одеській області як одному з основних регіонів виробництва винограду та вина в Україні [1].

Виробництво винограду в усіх категоріях господарств  та окремо сільськогосподарськими підприємствами  Одеської області представлено в табл.1.

Таблиця 1

Виробництво винограду в усіх категоріях господарств Одеської області

в 2003 – 2008 роках [3].

 

Найменування показників

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Усі категорії господарств

Площа виноградних насаджень , тис. га

40,2

40,5

40,4

39,0

40,5

40,5

у тому числі в плодоносному віці

35,8

35,3

34,3

31,9

30,7

30,2

Валовий збір, тис. тонн

210,7

179,4

193,3

167,4

142,5

154,2

у тому числі сільськогосподарські підприємства

Площа виноградних насаджень , тис. га

32,8

33,1

32,9

31,6

33,1

33,0

у тому числі в плодоносному віці

28,6

28,1

27,1

24,8

23,5

23,0

Валовий збір, тис. тонн

101,5

77,5

76,8

69,1

80,6

85,1

Рівень рентабельності, %

43,0

12,6

22,1

35,1

22,1

20,3

 

Як видно з табл. 1 площа виноградних насаджень в усіх господарствах Одеської області за 2003 - 2008 р.р. практично не змінилась, водночас, площа виноградників у плодоносному віці навіть суттєво скоротилася (з 35,8 тис. га до 30,2 тис. га, або на 15,7%).

Рис.  1 - Динаміка валового збору винограду в 2003-2008 р.р. в усіх категоріях господарств Одеської області (тис. т.) [3].

 

 Динаміка валового збору винограду в усіх категоріях Одеської області показана на рис. 1. Як негативну тенденцію можна відмітити певне зниження рівня рентабельності вирощування винограду. Оскільки на рівень рентабельності значною мірою впливали погодні умови, а не інтенсивні технології вирощування та збору винограду.

Таким чином, попри всім державним програмам розширення площ під виноградниками та запровадження прогресивних технологій вирощування та збору винограду, тенденція  валового збору винограду та рентабельності його виробництва в останні роки в Одеській області має чітку тенденцію до зниження. Разом з тим, використання привізної сировини та зарубіжних сортів винограду в процесі виробництва вина, а не власних (місцевих) оригінальних сортів, різке збільшення виробництва кріплених вин та наявність величезного ринку фальсифікату, підриває основи конкурентоспроможності українських виноробних підприємств, знижує якісні характеристики вин та унеможливлює широкий вихід українських виноробних підприємств на міжнародні ринки. Проблема підвищення конкурентоспроможності виноградно-виноробних підприємств Одеської області (як і України в цілому) має ще один важливий аспект: практично відсутні сучасні мережні структури (кластерні формування), які б забезпечували канали збуту для української виноробної продукції та її широкий вихід на міжнародні ринки.

Між тим, дані табл. 2 показують, що попри негативним тенденціям зниження валового збору винограду та його якості, виробництво вина в Одеській області  тільки зростає  - і досить швидкими темпами. Пояснення цьому може бути тільки одне: в область у все більших обсягах завозиться сировина, яка виробляється за кордоном. В такій ситуації забезпечити високу якість власне українських вин надзвичайно складно, що впливає на їх конкурентоспроможність. Неможливо позитивно оцінити також випереджаюче зростання виробництва вин кріплених, з концентрацією спирту більше 15%.

Таблиця 2

Виробництво вина за 2003-2008р.р. підприємствами АПК Одеської області (тис. дал.) [3].

Найменування вина

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Вино «Шампанське»

857

1123

1289

1304

1499

1370

Вина столові (з концентрацією спирту від 9% до 13%)

1870

2127

2674

2077

2196

2651

Вина газовані

171

208

304

296

269

159

Вина з  концентрацією спирту більше 15%

1508

1583

1681

2288

2314

3173

Вина міцні білі і червоні

214

73

87

226

270

136

Вина десертні білі і червоні

785

1086

936

1142

1357

1684

Вина кріплені з концентрацією спирту більше 15%

509

424

658

920

687

1353

 

Всього вироблено вина

5914

6624

7629

8253

8592

10526

 

Значне зростання затребуваних споживачами вин сухих можна було б оцінити позитивно, якби таке зростання підкріплювалося збільшенням виробництва власного винограду та  підвищенням якості сировини. Однак такого не відбувалося. Динаміка виробництва різних видів вин підприємствами Одеської області свідчить, що  асортиментна структура винопродукції змінювалася в 2003-2008 р.р. не кращим чином і не у відповідності з запитами зовнішнього ринку та його високою культурою споживання. Ця структура змінилася відповідно до традиційних запитів внутрішнього ринку, на якому культура споживання вина низька, але за прогнозами в перспективі має суттєво підвищитися та змінитися в бік споживання високоякісних сухих вин.

З метою підвищення рівня конкурентоспроможності виноградно-виноробних підприємств Одеської області в процесі аналізу та перебору основних факторів автором вибрані три основних (інтегральних) фактори, які впливають на цей  рівень:

- якість продукції;

- ціна продукції;

- умови доступу продукції на ринок.

Всі інші фактори конкурентоспроможності, на наш погляд, є або менш суттєвими, або похідними від вищезазначених.

Логічна трьохфакторна модель конкурентоспроможності має стати основою для розробки механізму управління конкурентоспроможністю виноградно-виноробних підприємств АПК України. При цьому механізм управління конкурентоспроможністю виноградно-виноробного підприємства має включати:

- системи управління якістю продукції;

-системи управління собівартістю продукції, контролінг та бюджетування (що має вплинути на ціну продукції та забезпечити вигідне співвідношення «якість –ціна продукції» для споживача);

- сучасні канали збуту через входження критичної більшості виноградно-виноробних підприємств в кластерне формування – Одеський виноградно-виноробний кластер. Такий кластер має забезпечити інноваційний розвиток підприємств та сприятливі умови для виходу їх на міжнародний ринок. В іншому разі можна без ризику помилитися прогнозувати, що в умовах входження України до СОТ подальший розвиток виноградно-виноробних підприємств Одеської області та підвищення їх конкурентоспроможності не матиме чітких перспектив.

Література

1.     Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. - К.: Таксон, 2004. – 704 с.

2.     Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210-III

3.     Статистичний збірник Головного управління статистики в Одеській області. – Одеса; 2008 – с. 27 - 38