Экономические науки/7.Учет и аудит

Кузьменко А.В., Піголь І.Д. , Науковий керівник: Яковишина Н.А.

ВТЕІ КНТЕУ, Україна

Бухгалтерська звітність органів Державного казначейства України, як основне джерело інформації для підвищення ефективності виконання бюджетів

Основою будь – якої діяльності в усі часи виступала інформація. Не є винятком, у даному випадку, і діяльність органів Державного казначейства, де основою для прийняття всіх управлінських рішень виступає економічна інформація, основним джерелом та базою якої є звітність. Саме важливість бухгалтерської звітності у процесі підвищення ефективності використання наданих державою ресурсів формулює актуальність теми даної роботи.

Питанням бухгалтерського обліку та звітності в органах Державного казначейства України присвячено роботи багатьох вітчизняних вчених серед яких: Юрій С. І., Стоян В.І., Василик О.Д., Даневич О.С., Желюк Л. О. та ін.

Метою написання статті є показати місце бухгалтерської звітності органів Державного казначейства у підвищенні ефективності виконання бюджетів.

Звітність складається й використовується в усіх ланках народного господарства — підприємство, об'єднання, концерн, регіон, галузь і в цілому народне господарство країни.

Фінансова (бухгалтерська) звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період. Метою складання фінансової звітності про виконання бюджету є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і виконання бюджету користувачам для ухвалення економічних рішень[2].

Бухгалтерська звітність є важливим інструментом управління, що базується на даних бухгалтерського обліку як системи суцільного, безперервного і суворо документального оформлення господарських процесів.

В цілому бухгалтерський облік - це рутинний процес систематизації господарських операцій, відображених у первинних документах з двоякою метою: а)забезпечення контролю за наявністю, рухом і раціональним використанням активів підприємства, своєчасним виконанням ним своїх зобов'язань перед постачальниками і підрядниками, фінансово-кредитними органами тощо; б) формування інформації для складання внутрішньої і зовнішньої звітності[3].

Важливим також є те, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на певних основоположних принципах[1]:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Перелічені вище принципи є обов’язковими для будь – якого виду бухгалтерського обліку і саме відповідність даним принципам дає змогу звітності, складеній як результат ведення обліку, повноцінно та результативно впливати на повноту виконання поточних бюджетів, а також забезпечувати, внаслідок виявлення вчинених помилок та порушень, ефективніше виконання бюджетів, що створюватимуться в майбутньому.

Звітні показники використовуються для аналізу діяльності на окремих етапах бюджетного процесу, визначення позитивних і негативних сторін його здійснення, а також причин відхилень від плану. Детальне вивчення бухгалтерських звітів розкриває причини всіх успіхів і недоліків у проведеній роботі, що в кінцевому результаті й приводить до підвищення ефективності виконання бюджетів.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» // Офіційний вісник України вiд 03.09.1999 - 1999 р., № 33 зі змінами та доповненнями.

2. Бухгалтерський облік виконання бюджетів / Желюк Л. О., Іванечко Ю. М. Лучко М. Р. – Тернопіль: “Економічна думка”, 2006. – 306 с.

3. Хомин П.Я., Формування звітності в підсистемах управлінського, фінансового й податкового обліку: Монографія: – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 345 с.