Економічні науки/7. Облік та аудит

Олеся Островська

Науковий керівник – доц., к. е. н. В.В. Томчук

Вінницький торговельно-економічний інститут, КНТЕУ, Україна

Роль обліку та контролю розрахунків за виплатами працівникам

Питання оплати праці та виплат працівникам державних, приватних та комунальних підприємств різних форм власності завжди відігравали велику роль у економіці держави та суспільства в цілому. І тому виникає проблема у постійному контролі за змінами в законодавстві щодо оплати праці.

Проблематика недосліджених і недостатньо вивчених питань, що стосуються виплат працівникам, має велике теоретичне і практичне значення.

Дана тема постійно вивчається та досліджується, свідченням цього є затвердження ряду документів, які визначають основні поняття про заробітну плату. Основними з них є Кодекс законів про працю, Закон України «Про оплату праці», П(С)БО 26 «Виплати працівникам».

Вивченням даного питання займається ряд науковців, у тому числі Хом’як Р.Л, Бутинець Ф.Ф., Гура Н.О., Лень В.С., Коблянська О.І. та інші.

Основним завданням даної публікації є розгляд питань з оплати праці: дослідження різних форм оплати праці та їх застосування.

Згідно Закону України «Про оплату праці», Заробітна плата – це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [1].

Хом’як Р.Л. дає таке визначення заробітної плати: заробітна плата – це основна форма оплати праці за виконану роботу або надані послуги згідно з трудовими договорами працівників, як правило, у грошовій формі. [7].

За словами Коблянської О.І., заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків) [2,].

Спираючись на державні гарантії у сфері оплати праці кожне підприємство самостійно встановлює і розробляє системи та форми оплати праці, норми і розцінки праці. Дані про систему оплати праці на кожному підприємстві повинні бути вказані у наказі про облікову політику підприємства. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці.

Щодо організації виплат та оплати праці працівникам у даному випадку вирішальну роль відіграє компетенція керівництва підприємства. Система оплати праці має бути чітко сформульована й визначена у відповідному положенні про систему та умови оплати праці працівників підприємства.

У листі Міністерства праці України від 20.01.2005 р. №18-23 зазначено, що розроблення штатного розпису на підприємстві має здійснюватися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів та з урахуванням вимог нормативно - правових актів, зокрема Класифікатора професій.

У положенні про оплату праці також має бути визначено:

- форму організації та оплати праці;

- структуру заробітної плати;

- порядок індексації та перегляду зарплати;

- періодичність та строки виплат заробітної плати.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства [1].

До заробітної плати, крім основної, вводяться доплати і надбавки. Призначення надбавок до основної оплати праці полягає в тому, щоб стимулювати працівників до підвищення ділової кваліфікації і зростання майстерності, тривалого виконання трудових обов'язків у певній сфері своєї діяльності.

За допомогою доплат зазвичай компенсується підвищена інтенсивність праці. До основних виплат відносяться гарантійні виплати.

Гарантійні виплати - це суми, що зберігають працівнику зарплатню (повністю або частково) за час, коли він з поважних причин, передбачених законом, звільняється від виконання трудових обов'язків і за ним зберігається місце роботи.

До основних гарантійних виплат належать:

- виплати працівникам за час виконання державних або громадських обов'язків;

- виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість;

- виплати при службових відрядженнях;

- виплати за час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва;

- виплати за час перебування в медичному закладі на обстеженні;

- виплати донорам;

- виплати працівникам — авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

- виплати за участь у колективних переговорах і підготовці проекту колективного договору або угоди;

- виплати незалежним посередникам, членам примирювальних комісій і трудових арбітражів під час роботи у примирювальних органах, тобто за участь у вирішенні колективного трудового спору.

Гарантійні доплати виплачують працівникові у випадку зниження заробітку.

До основних видів гарантійних доплат належать:

- доплати неповнолітнім працівникам;

- доплати при переведенні працівника на іншу роботу і при переміщенні та в інших випадках.

Компенсаційні виплати - це суми, які виплачують працівникам понад оплату за працю для компенсації витрат, пов'язаних із виконанням ними своїх трудових обов'язків, а також витрат у зв'язку з переїздом при прийнятті на роботу в іншу місцевість. Вони не входять до заробітної плати.

До основних видів компенсаційних виплат належать:

- виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість;

- витрати на відрядження при скеруванні в службове відрядження;

- компенсація за зношування інструментів, що належать працівникам;

- виплати при призові на військову службу або проходженні військових зборів;

- при направленні для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчанні інших професій з відривом від виробництва;

- компенсація витрат за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок;

- компенсація окремим категоріям працівників бюджетних установ і організацій витрат на проїзд у пасажирському транспорті в зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.

В умовах формування ринкових відносин значення обліку виплат працівникам підприємств різних форм власності зростає, виступаючи важливою складовою бухгалтерського обліку в цілому.

Література

1. Закон України «Про оплату праці» від 20 квітня 1995 р.№144/95 ВР.

2. Кодекс законів про працю в редакції Закону України від 15.12.93 №3694-XII.

3. Лист Міністерства праці України від 20.01.2005р. №18-23.

4. Гаркавін Р. Розрахунки з оплати праці //Школа бухгалтера. – 2007. - №7. – С. 22-27.

5. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посібник. – К.: “Знання-Прес”, 2004. – 473с.

6. Олексенко Т. Нарахування і виплата заробітної плати при різних системах оплати праці //Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – №4. – С. 28 – 39.

7. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. За ред., Р.Л. Хом’яка. – Львів: “Інтелект – Захід”, 2001. – 728с.