Данилишин Т.Р., Галак Ж.В.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Господінова О.І.

Стратегічні напрямки реалізації економічної безпеки України в умовах кризи

Ефективність і конкурентоспроможність національної економіки на внутрішньому і світовому ринках тісно пов’язані з економічною безпекою країни. Економічна безпека є найбільш важливою складовою у структурі національної безпеки країни, тому що решта всіх видів безпеки не може існувати без достатнього економічного забезпечення. Тому сьогодні, в умовах світової економічної кризи, необхідність забезпечення економічної безпеки держави набуває особливого значення як основи збереження національної безпеки України.

Проблема аналізу стану економічної безпеки України досліджували у працях такі економісти, як Я. Жаліло [2], П.Д. Біленчук, Ф.М. Медвідь [1], А.В. Бесчастний [3], Ю.П. Дудка [4] та інші.

Існує багато визначень поняття економічної безпеки держави. Зокрема під економічною безпекою держави розуміють стан захищеності економіки, коли сукупність державних і суспільних гарантій забезпечує сталий розвиток, захист пріоритетних інтересів народу, джерел його матеріального і духовного розвитку від внутрішніх і зовнішніх загроз, ризиків і небезпек [1].

Найбільш ґрунтовним вважається визначення Жаліла, який трактує економічну безпеку України «як складну багатофакторну категорію, що характеризує здатність національної економіки до розширеного відтворення з метою задоволення на визначеному рівні потреб власного населення і держави, протистояння дестабілізуючій дії чинників, що створюють загрозу стійкому збалансованому розвитку країни; забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання» [2].

Економічна безпека досягається за рахунок створення ефективних інтересів. Серед основних виділяють наступні: створення конкурентоспроможної, розумної, орієнтованої на людей, потужної національної економіки; підвищення рівня добробуту громадян; вирішення соціальних питань; підтримка національних культурних традицій. Саме це формує стратегію забезпечення економічної безпеки. Тому насамперед треба вирішувати завдання, пов’язані з подоланням деформацій у структурі української економіки.

Найбільш важливою складовою вважається сировинно-ресурсна безпека, зміцнення якої передбачає розвиток гірничо-видобувної та гірничо-переробної промисловості, їх технічне переоснащення, освоєння копалин на основі новітніх технологій, досягнення сучасних стандартів, якості продукції та безпеки праці.

Енергетична безпека пов’язана зі сталим розвитком власного паливно-енергетичного комплексу, ефективним використанням енергії у виробництві та побуті, зменшенням залежності національної економіки від імпорту палива на основі розвитку власного виробництва.

Фінансова безпека країни передбачає вдосконалення фінансової, грошової, кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем з метою забезпечення ефективного функціонування економіки, її структурної збалансованості та стійкості до негативних впливів світової фінансової кризи.

Соціальна небезпека передбачає спеціальні заходи із зупинення падіння реальних доходів населення, а в подальшому – із забезпечення їх зростання порівняно з цінами.

На рівень продовольчої безпеки впливає здатність національного АПК своєчасно реагувати на кон’юнктуру ринку, стабільність ресурсного забезпечення АПК, наявність необхідних обсягів запасів; платоспроможність населення; ступінь захищеності вітчизняних виробників.

Також необхідно зазначити про внутрішню загрозу економічної безпеки України, а саме про тіньову економіку та посилення її криміналізації. За розрахунками, тіньовий сектор складає 40-60% ВВП. Наявний рівень тініації економіки дійшов до тієї небезпечної межі, яка говорить про систему розширеного відтворення тіньових економічних відносин. Одним із найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є її негативний вплив на зростання корумпованості та криміналізації суспільства. Тіньова економіка негативно вливає на загальний стан економічної безпеки і перелічених вище її видів [3].

Реальними ризиками, які впливають на процес гарантування економічної безпеки до цього часу були по-перше, недосконалість проведення державної економічної політики, яка полягає у непослідовності проведення змін і відсутності системи чітких орієнтирів стосовно подальшого розвитку економіки, законодавчої бази, плідної співпраці органів влади України з міжнародними інстанціями. По-друге, відсутність чіткої системи загальнодержавної політики стосовно напрямків та перспектив розвитку конкурентоспроможності національних підприємств на світовому ринку [4].

Отже, для того, щоб забезпечити економічну безпеку країни в умовах світової економічної кризи, необхідно здійснити такі заходи: інвестиції в модернізацію економіки, які багаторазово перевищують її можливості нагромадження; кредитування реального сектора економіки і інфраструктурних проектів; пряме кредитування НБУ стратегічних підприємств – атомних електростанцій, підприємств металургійної, нафтохімічної і вугільної промисловості; обґрунтування збалансованості програми не одиничних, а системних рішень по подоланню джерел слабкості української економіки про які йшлося вище; відновлення контролю держави над ПЕК, яке дозволить не тільки забезпечити обґрунтоване формування тарифів на тепло- і електроенергію, але і провести прискорену модернізацію генеруючих і добувних потужностей; розумна реструктуризація економіки; розумні рамки дефіциту державного бюджету; реалістичність в плануванні пенсій, допомоги, стипендій. Реалізація цих стратегічних напрямків дасть змогу підвищити як рівень економічної так і національної безпеки України в цілому.

Список використаної літератури:

1. П. Д. Біленчук, Ф.М. Ведмідь Економічна безпека України в контексті небезпек, ризиків і загроз національним інтересам України: політико-правові та соціально-психологічні засади // Економіка. Фінанси. Право. – №5. – 2009. – С.38-39.

2. Я. Жаліло Стратегія забезпечення економічної безпеки України. Пріоритети та проблеми імплементації // Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільності: збірник. – К.: Сатсанга, 2001. – С.141.

3. А.В. Бестчастний Економічна безпека України у контексті світової економічної кризи // Економіка та держава. - №5. – 2009. – С.67-69.

4. Ю.П. Дудка Стратегія подолання ризиків та загроз економічній безпеці України в глобалізованій економіці // Економіка та держава. - №3. – 2009. С.23-27.