Економіка / Маркетинг та менеджмент
Л.А.
Педоренко, Л.М. Римарева
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Стрес-менеджмент, як ефективний метод управління стресом
Стан підвищеного психологічного напруження, в якому можуть знаходитися
співробітники, наприклад, через великий обсяг роботи або безлічі термінових
доручень, суперечливих вимог керівництва або періодично спалахуючих конфліктів,
прийнято називати станом стресу.
В США стреси щорічно обходяться підприємцям в 200
млрд. $. Це
не виходи на роботу, зниження продуктивності праці, витрати на страхування, компенсації і т.д. В Англії стреси
«з’їдають» 10% валового національного
продукту. А наприклад, японські компанії щорічно втрачають у середньому $
200-300 млн. із-за того, що стрес забирає близько 5% робочого часу
співробітників.
Стресова ситуація не може продовжуватись довго. Менеджери, що опинилися в
стані стресу повинні вийти з нього протягом 3 хвилин. Якість роботи співробітника, який намагається прийти до тями
після стресової ситуації і одночасно виконати свої обов'язки, тимчасово падає,
а ризик прийняття невірного рішення істотно зростає. Наприклад, якщо
співробітник візьметься за оцінку інвестиційної привабливості проекту,
розрахованого на п'ять років, в стані перенапруги, його помилка може принести
компанії серйозних збитків. Крім того, підбір та адаптація нового співробітника
- витратний захід. Тому необхідно цінувати тих фахівців, які вже є [1].
До основних факторів (причин), що викликають стрес, відносяться: фактори
невизначеності, дискомфорту в спілкуванні і фактори перенапруги. Розглянемо їх
вплив на співробітників організації.
Невизначеність - найсильніше джерело стресового напруги. Співробітник,
стикаючись з невизначеністю, не знає, до чого бути готовим і на що
налаштовуватися. Неможливість контролювати ситуацію провокує підвищену
стомлюваність: велика частина енергії витрачається на контроль емоційного стану
з метою збереження спокою.
Дискомфорт у спілкуванні, як правило, пов'язаний з острахом негативної
реакції з боку начальства, колег і підлеглих. Це ситуації, коли раптове нарада
асоціюється із з'ясуванням відносин і публічним покаранням, коли жорсткі вимоги
керівництва сприймаються як загроза самооцінки співробітників, а невиконання
вказівок підлеглими провокує відчуття безпорадності і самотності їх начальника.
Страх зробити помилку погіршує настрій кожного разу, коли людина думає про
діловій зустрічі.
Фізичне перевтома. Наднавантаження є джерелом стресу в тій мірі, в якої
вони поглинають сили співробітника, необхідні йому в інших областях професійної
та особистої діяльності. Постійне перенапруження провокує стан хронічної втоми,
а також захисної ліні, щоб зберегти сили для важкої і тривалої роботи,
співробітник уникає активності та зайвого нагадування про себе.
До основних методів управління стресом можна віднести: коучинг керівництва,
антистресові корпоративні тренінги, організаційна поведінка.
Коучинг керівництва. Найбільш підходящим інструментом управління стресом
для перших осіб компанії є коучинг, то є особистий супровід, наставництво,
індивідуальне тренерство. Роль коуча-консультанта полягає в тому, щоб допомогти
керівникові побачити плюси і мінуси необхідних управлінських рішень,
активізувати життєві стратегії, які допомагали домогтися успіху в минулому,
відкинути або скоригувати стратегію, неефективні в ситуації, що стресовій
ситуації.
Корпоративні тренінги. Це найбільш поширений спосіб
управління стресом у рамках відділу чи компанії. Стикаючись з
"важкими" клієнтами, дуже складно уникнути, наприклад, почуття гніву,
образи, безпорадності, але навчитися керувати ними цілком можливо. Потрібно
прагнути акцентувати увагу не на негативних емоціях в процесі розмови, а на тих
результатах, які будуть досягнуті після виконання роботи, - укладення вигідну
угоду, збільшення прибутку, створення позитивного іміджу компанії в очах
клієнтів, партнерів.
Організаційна поведінка. Це ще один дієвий спосіб управління стресом, що
дозволяє підвищити життєздатність організації в несприятливих умовах.. Суть
цього методу полягає в тому, що в стані стресового напруги людина здатна
навчатись через наочний приклад. Для співробітників наочним прикладом може
стати поведінка їхнього керівника.
Управління навантаженнями. При управлінні навантаженнями керівникові слід
переглянути режим роботи співробітників або збудувати новий, грамотно управляти
своїм часом і часом підлеглих, а також надавати можливість відновлювати сили
після важкої і напруженої роботи - наприклад, включити в соціальний пакет
абонемент в спортзал, фітнес-клуб, басейн.
Британська компанія ENCAMS мінімізувала стреси у співробітників. Організація
взяла курс на дотримання співробітниками балансу роботи та особистому житті.
Зараз в ENCAMS існують 14 опцій, які підтримують цей самий life-work balance.
Вони варіюються від можливості вільного трудового графіка та відпустки за
особистими обставинами до програми підтримки службовців британської страховою
компанією BUPA і доступу до корпоративного лікаря. Самою рішучої мірою стало
переведення майже половину співробітників на домашній графік роботи. В
2006 ENCAME за рейтингом газети Sunday Times увійшла в топ 100 найкращих
британських роботодавців. За словами директора з персоналу ENCAMS, в компанії
значно знизилася кількість відгулів, а останні дослідження емоційного стану
співробітників підтверджують, що люди відчувають комфорт і задоволеність.
Плинність кадрів зменшилася з 24 (2001 рік) до 10% (2007 рік).
Отже, результат професійної
діяльності людей залежить від безлічі факторів, серед яких важливу роль
відіграють стан здоров'я працівників і психологічний комфорт у колективі, тому
необхідно управляти стресами.
Література: