Савка О.І.

Науковий керівник: Корнецька М.І.

Буковинська державна фінансова академія

ТРУДОВА МІГРАЦІЯ УКРАЇНИ: ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

Вступ. Питання трудової міграції громадян України за кордон та в самій державі є про­блемою державного рівня. Тема українських заробітчан активно обговорюється в пресі та на телебаченні, привертаючи увагу всього суспільства.  Мільйони трудових мігрантів з України, більшість з яких працює в Росії, країнах Західної Європи та Північної Америки, змушують державу по-новому усвідомити важливість проблеми  захисту прав та свобод її громадян. Сьогодні більшість наших співвітчизників перебуває за кордоном у статусі нелегальних трудових мігрантів і належить до найбільш дискримінованої та незахищеної категорії іноземців. У зв'язку з цим, зростає кількість звернень до органів державної влади України від громадян, які потрапляють у складні ситуації за кордоном, з проханням надати їм допомогу та захистити. Ця важлива проблема підкреслюється масштабами та тенденціями трудової міграції з України.

Вагомий внесок у процес дослі­дження теорії і практики міжнарод­ної трудової міграції, удосконален­ня організаційних, економічних та правових важелів її регулювання зробили провідні вчені, серед яких можна виділити: Гнибіденко І.[2], Позняк О.[3], Соломко И.[5] та ін.

Мета даної роботи є з допомогою наукових досліджень різних науковців, виявити позитивні та негативні наслідки трудової міграції України, а також дати деякі рекомендації щодо подолання проблем пов’язаних з трудовою міграції.

Завдання даної роботи є розкрити природу трудової міграції як складової міжнародного ринку праці, проаналізувати позитивні та негативні наслідки зовнішньої трудової міграції а також подати деякі пропозиції щодо зменшення еміграції робочої сили.

Виклад основного матеріалу. Глобалізація виробництва, посилення взаємозалежності національних економік і, як наслідок, виникнення та постійний розвиток міжнародного ринку праці, що охоплює потоки трудових ресурсів, які перетинають національні кордони, призводять до трудової міграції громадян України. Трудові мігранти, які виїжджають за кордон - це особи, які здійснюють переселення, тобто перетинають державний кордон із метою пошуку роботи, високого рівня оплати праці, кращих умов життя. Слід зазначити, що запрошення робочої сили або навпаки пошук місця роботи, є важливою складовою міграційного процесу, якою обумовлюється рух робітників із країн, що розвиваються у промислово розвинуті держави. Проте вважати це єдиною причиною міграції було б неправильно.

Головною причиною трудової міграції з України можна, безумовно, вважати соціально - економічну. Важливими чинниками, які спонукають українців до виїзду за межі держави, є також низький рівень життя та безробіття. Дана обставина змушує громадян України шукати для себе кращої долі за кордоном, що цілком відповідає прагненню людини, яка бажає знайти роботу, достойну оплату її праці і має на це конституційне право [1,11].

Як суспільне явище трудова міграція має позитивні і негативні сторони, а його масштаби зумовлюють необхідність державного регулювання міграційними процесами. Загалом, виділяють наступні негативні наслідки трудової міграції:

1. Виїжджає частина трудового потенціалу, в тому числі висококваліфіковані працівники, які згодом втрачають свої професійні навики, оскільки за кордоном виконувана ними робота часто носить примітивний та непрестижний характер;

2. Морально-психологічний аспект має різносторонній вплив: з одного боку - розпадаються сім’ї, часто залишаються бездоглядними діти та люди похилого віку, з іншого - працюючи на чужині, заробітчани втрачають власне здоров’я, не отримуючи при цьому кваліфіковану медичну допомогу, зазнають впливу важкої фізичної і часто ненормованої праці, насильства з боку роботодавців, в тому числі й сексуального, важких побутових умов, а крім цього, вони не мають гарантії щодо отримання зароблених грошей та правового захисту від злочинних елементів;

3. Зниження народжуваності у молодих сім’ях. Поряд з цим відомі факти, коли молоді жінки-заробітчанки незаконно народжують дітей для сімей за кордоном нібито "на замовлення", а в подальшому не можуть забрати їх додому як власних;

4. Зростання цін на товари і послуги на внутрішньому ринку, зокрема на житло, при існуючій низькій купівельній спроможності основної маси населення. Це, в свою чергу, призводить до нерівномірного розподілу коштів та ще більшого розшарування суспільства, оскільки найбідніші верстви не мають змога виїхати за кордон на заробітки;

5. Загальна зневіра, втрата національної самосвідомості, набуття чужих звичаїв та невластивого менталітету [3,45].

Переходячи до світлої сторони можна сказати що найбільшим попитом за кордоном користуються робітничі професії - зварювальники, різноробочі і будівельники. Мінімум можна заробити в Польщі або Чехії, максимум у Вели­кобританії, Ірландії. Достатньо високі заробітки також у Німеччині, Австрії, Італії, Франції, Іспанії, Нідерландах, Швеції, Данії, Бельгії. В Бельгії, зокрема, офіційно проживає 4 тисячі українців. Мінімальна заробітна плата нелегальних мігрантів у Бельгії становить 900 євро, середня - 1200 євро [5,12].

Щодо позитивних наслідків трудової міграції, можна перерахувати такі:

1. Зменшення соціальної напруги та навантаження на ринок праці, зокрема зниження рівня безробіття;

2. Значний грошовий (валютний) приплив (заробітчанські гроші). Не складно підрахувати, що в середньому щорічно в область надходить більш як 2 млн. дол. США таких коштів, що дає широкі можливості для збільшення власного добробуту населення;

3. Можливість матеріального утримання на Батьківщині сімей, зокрема дітей, фінансування їхнього навчання, покращення житлових умов, купівлі товарів довготривалого використання, оздоровлення родичів тощо;

4. Розвиток малого бізнесу за рахунок залучених коштів від "човникової" торгівлі;

5. Розширення світогляду, набуття свідомості та розуміння реальних умов ринкової економіки розвинутих країн, вивчення іноземних мов [2, 19].

Розглядаючи позитивні та негативні наслідки, можна додати рекомендації  щодо подолання негативних наслідків:

-                      забезпечити робочими місцями студентів після закінчення навчання у ВНЗ тому, що держава вклала кошти в студента, а отже якщо майбутній кваліфікований працівник не буде працювати на державу, то останнє лишиться без прибутку. Відкривати нові підприємства та організації треба більше в західному регіоні України, тому що східний регіон забезпечений багатьма підприємствами та шахтами, де люди добре задіяні, а наш регіон має розвиватись схиляючись до сільського господарства – відкриття колгоспів. Саме від такої праці люди отримають винагороду як в грошовій формі, так і в товарній, а отже люди будуть забезпечені для проживання;

-                      збільшення коштів для новонародженої дитини та забезпечити до 16 років безкоштовною медициною;

-                      знизити податковий тиск на малий та середній бізнес тому, що із-за високих податків підприємець не може утримувати велику кількість працівників. Треба вводити нові закони, які б були вигідні як для держави, так і для підприємств, тобто закони  які пов’язані зі зниженням податку, наданням певних пільг підприємствам які працюють на приватній основі;

-                      підвищення заробітної плати для тих хто працює, мотивувати роботу працівників (відпустки, премії), для того щоб вони залишались на даній роботі.

З метою зменшення еміграції робочої сили необхідне впровадження системи заходів, які на думку фахівців повинні мати чітке внутрішнє і зовнішнє спрямування. До числа перших належать заходи макроекономічної стабілізації та оздоровлення економіки - створення робочих місць, розширення іноземного інвестування тощо. Зовнішні заходи мають забезпечити цивілізовані форми виїзду працівників за кордон та можливість їх вільного повернення додому, ввезення валюти, а також гарантії нашим співвітчизникам захисту їхніх трудових прав за кордоном [3, 47].

Головним чинником, що знизить трудову міграцію є забезпечення людей роботою з належними умовами праці та її оплатою, обмеження «тіньової» економіки та «тіньової» зайнятості. Адже продуктивна зайнятість - це шлях подолання бідності та відвернення від виїзду на заробітки за кордон.

Висновки. Розглядаючи дану тему ми зіткнулись з глобальною проблемою, як міграція робочої сили, передусім слід зазначити, що міграційні рухи є так званим «індикатором» реакції населення на зміни в економічному, політичному, соціальному митті будь-якого суспільства. Розмір, напрямки та масштаби таких процесів певної мірою свідчать про стабільність або навпаки про нестабільність суспільного розвитку. Процес трудової міграції в Україні має тенденцію до зростання. Саме тому необхідно для більш ефективного використання трудових ресурсів слід запровадити систему моніторингу міграційних потоків населення і удосконалити законодавче забезпечення та ін.. Оскільки просто зупинити трудову міграцію неможливо, то варто використовувати її позитивні наслідки та намагатися зменшити негативні.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.    Конституція України, - К.: Видавничий дім "Скіф", 2006. - 48 с.

2.    Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення / І. Гнибіденко // Економіка України. – 2001 . – № 4. – С. 19.

3.    Позняк О. Групові міграції в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи / О. Позняк // Економічний часопис. – 2004. – № 2. – С. 34 - 48.

4.    Ринок праці України у 2008 році. Аналітично-стат. зб. – К: Держ. Центр зайнятості. – 2008. – 242 с.

5.    Соломко И. Где украинцу жить хорошо? Наши в Бельгии / И. Соломко // Сегодня 12.02.2008 р.