Січна О.В.

Керівник Гвасалія Д.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Законодавчо-нормативне регулювання бюджетних відносин

З моменту здобуття незалежності в Україні постійно відбуваються радикальні економічні та політичні трансформації, зокрема перетворення моделі управління державними фінансами з авторитарної на демократичну. Конституція проголосила народ України єдиним джерелом влади і значно розширила повноваження представницького органу у сфері бюджетних прав. Створення бюджетної політики стало загальносуспільним процесом, а бюджет — результатом взаємодії індивідуальних, групових, регіональних інтересів.

Несвоєчасне прийняття Закону про Державний бюджет України фактично блокує діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування всіх рівнів і призводить до порушення принципів, встановлених: ст. 5 Конституції України. Крім того, відсутність Державного бюджету України призводить до порушення частини другої ст. З Конституції України, оскільки зазначене унеможливить реалізацію державою прав і свобод людини та їх гарантій, які визначають зміст і спрямованість діяльності держави, внаслідок відсутності фінансування.

Актуальність цієї статті полягає у тому, що для нормального виконання державою своїх функцій необхідне своєчасне прийняття Закону про Державний бюджет та інших законодавчо-нормативних джерел відносно контролю бюджетного процесу. Несвоєчасний початок дії Закону про Державний бюджет України може призвести до порушення встановленого Конституцією України порядку організації і здійснення влади, а відповідно — і до її недієздатності.

Мета обраного дослідження полягає у тому, щоб дати визначення міжбюджетних відносин за різними авторами, та сформувати більш комплексне, на думку авторів, визначення міжбюджетних відносин; дослідити складові зведеного бюджету України; нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні відносини в Україні, згідно з Бюджетним Кодексом України, а також проаналізувати, що саме регулює кожен з них; більш детально розглянути Бюджетний Кодекс України.

Над проблемою законодавчо-нормативного регулювання працює багато вчених-економістів, таких як Тапонюк М.А., Лилик О.Я., В. Опарін, В. Мальок, С. Кондратюк та інші, але ця проблема потребує подальшого розвитку, тому що немає комплексного підходу що до вирішення даного питання.

Міжбюджетні відносини за визначенням Тапонюка М.А. – це форма, у якій забезпечується взаємозв’язок різних ланок у системі бюджетів, що визначаються державним, територіальним та бюджетним устроєм країни. ЛиликО.Я. дає таке визначення: міжбюджетні відносини — це головний елемент відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування в унітарних державах. Згідно зі статтею 81 Бюджетного Кодексу України: Міжбюджетні відносини - це система фінансових відносин, які формуються між державою, АРК, місцевим самоврядуванням в процесі забезпечення ресурсами відповідних бюджетів для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України. Міжбюджетні відносини за визначенням В.Опаріна, В.Малька і С.Кондратюка, є внутрішніми бюджетними потоками, які відображають перерозподіл доходів і видатків місцевих бюджетів.

На думку авторів, міжбюджетні відносини – це елемент відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування в процесі забезпечення ресурсами відповідних бюджетів для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України, які включають у себе: поділ і правове закріплення між диференційованими рівнями відповідальності за виконання окремих соціальних і економічних функцій; визначення величини видатків, що забезпечують виконання повноважень, закріплених за кожним рівнем бюджетної системи; встановлення і правове закріплення джерел доходів бюджетів усіх рівнів; усі форми підтримки регіонів.

Структурно розглянемо складові зведеного (консолідованого) бюджету України на рисунку 1.

Рисунок 1 – Складові зведеного бюджету України

Таким чином між різними гілками влади i управління при визначенні бюджетів держави, формуванні доходів i видаткiв та розподiлi і перерозподiлi коштів мiж різними ланками бюджетної системи виникають бюджетні відносини

Розглянемо нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні відносини України, згідно з Бюджетним Кодексом України, що представлені на рисунку 2.

Рисунок 2 – Структура нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні

Розглянемо більш детально нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні відносини в Україні, згідно з Бюджетним Кодексом України.

Відповідно до Конституції України, а саме: в ст. 92 визначено, що Державний бюджет України затверджується Верховною Радою України. Відповідно до Конституції України Закон про Державний бюджет України діє з 1 січня по 31 грудня календарного року.

З огляду на сказане вище, на думку авторів, Закон про Державний бюджет України є особливим нормативно-правовим актом, оскільки Конституція України:

—розмежовує повноваження Верховної і Ради України щодо затвердження Державного бюджету України та її повноваження з прийняття законів (пункти 3 та 4 ст. 85);

—визначає спеціального суб'єкта законодавчої ініціативи щодо проекту Державного бюджету України, яким є лише Кабінет Міністрів України (частина друга ст. 96 та пункт 6 ст. 116);

—встановлює особливий порядок подання, Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проекту Закону про Державний бюджет України (частина друга ст. 96);

—встановлює окрему процедуру затвердження та виконання Державного бюджету України (пункт 4 ст. 85, частина перша ст. 96 та пункт 6 ст. 116);

—передбачає щорічне затвердження Державного бюджету України та визначає період його дії — з 1 січня по 31 грудня (частина перша ст. 96);

—передбачає обов'язкове подання Кабінет том Міністрів України до Верховної Ради України звіту про виконання Державного бюджету України та його оприлюднення (ст. 97).

Таким чином, аналіз зазначених положень Конституції України дає підстави зробити висновок, що закон про державний бюджет за своєю природою є фінансовим документом, який встановлює розподіл державних фінансових ресурсів і який може розглядатися як закон з особливою правовою природою.

Тому слід зазначити, що відповідно до ст. 143 Конституції України обласні та районні ради затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами. Тобто відповідні ради при затвердженні місцевих бюджетів повинні врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, що були затверджені Верховною Радою України при прийнятті закону про Державний бюджет.

Основним законодавчим джерелом бюджетних правовідносин є Бюджетний Кодекс, у якому систематизовано й унормовано цілу низку найважливіших бюджетних питань, а саме:

—приведено у відповідність до Конституції України терміни проходження основних стадій бюджетного процесу, розмежовано функції між органами державної влади й органами місцевого самоврядування;

—запроваджено паралельне планування бюджетів усіх рівнів для підвищення рівня реальності бюджетних показників, урахування і збалансування інтересів різних регіонів, соціальних груп, усіх учасників бюджетного процесу;

—закріплено конкретні джерела наповнення дохідної частини місцевих бюджетів, зокрема, до останніх у повному обсязі передано надходження від податку з доходів фізичних осіб. Водночас податок на прибуток підприємств (крім комунальних підприємств), який є ризиковим і нестабільним щодо його сплати, залежним від сезонності виробництва й від рівня економічного розвитку території, віднесено до доходів державного бюджету, які враховуються при розрахунку міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам із державного бюджету;

—розмежовано видатки державного й різних рівнів місцевих бюджетів виходячи із принципу субсидіарності, який полягає в наближенні надання державних послуг до їх безпосереднього споживача;

Таким чином можна зробити висновок, що у цій статті було дане визначення міжбюджетних відносин за різними авторами, та сформоване більш комплексне, на думку авторів, визначення міжбюджетних відносин. Були структурно вивчені складові зведеного бюджету України. Автори зупинилися на структурі нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні, згідно з Бюджетним Кодексом України.