Рева А.О.

Донецький державний університет управління, Україна

До проблеми контролю в навчанні іноземної мови професійного спілкування студентів немовних ВНЗ

Сьогодні випускники українських ВНЗ стикаються з високим рівнем конкуренції в різноманітних областях економіки, у зв’язку з чим зростають вимоги до якості мовної підготовки у вищій школі. Запорукою запитанності на світовому ринку праці для майбутнього фахівця є вміння спілкуватися хоча б однією іноземною мовою в умовах професійної діяльності. Успішне ж формування комунікативної компетенції студентів залежить від взаємопов'язаного розвитку та вдосконалення всіх компонентів навчального процесу, одним з найважливіших елементів якого є контроль.

Сучасні вимоги щодо змісту навчання іноземної мови в немовному ВНЗ спрямовані на вдосконалення системи та форм контролю, серед основних недоліків якого найчастіше називають суб’єктивізм викладача, що виникає здебільшого через відсутність чітких еталонів для порівняння.

Контроль як система аналізу й оцінки знань, умінь та навичок студентів передбачає виконання таких функцій, як освітньої, діагностичної, стимулюючої, виховної, організаційної, методичної, коригуючої, функції перевірки (вимірювання) знань та оцінювання, диференціюючої, стимулюючої, розвиваючої, прогностичної, керуючої, соціалізуючої, констатуючої.

Звернемо увагу на деякі характеристики контролю, такі як конструктивність, надійність та валідність. Контроль буде конструктивним, якщо він здебільшого сконцентрований на досягненнях, а не на недоліках. Він має бути таким, щоб студенти мали можливість продемонструвати свої навички та вміння.

Для того, щоб контроль був надійним, студенти повинні знаходитись в однакових умовах, бути проінформовані про процедуру контролю, знати встановленні критерії оцінювання.

Щоб контроль був валідним, спочатку необхідно чітко визначити об’єкт контролю, його задачі, а потім упевнитися, що саме ці задачі розв’язуються.

Контроль відображає не тільки вміння студентів використовувати іноземну мову, але й ефективність та дієвість розробленого курсу. Іншими словами, приділяється підвищена увага до кожного студента, його індивідуальних потреб, здібностей, інтересів та проблем, що виникають при вивченні мови. Це є свідоцтвом послідовного використання викладачем методик, які забезпечують успішність оволодіння студентами іноземною мовою.

Якщо будь-яка з цілей навчального курсу не досягнута, то з упевненістю можна говорити про ймовірні помилки, яких припустився викладач при розробці курсу, а саме: невірну оцінку вихідної мовленнєвої компетенції студентів; завищені цілі; методику навчання, що не відповідає цілям.

Добре відомо негативне ставлення студентів до "неприхованого" (формального) контролю, який в значній мірі асоціюється з формалізованою перевіркою знань у вигляді різноманітних контрольних робіт або тестування. В цьому випадку, як свідчить практика, викладачі намагаються виявити те, чого студенти не знають, замість того, щоб показати їм, чого вони навчилися та яких успіхів досягли. Для здійснення постійного зворотного зв’язку, який допомагає управляти всім навчальним процесом, дуже важливо, щоб контроль набував безперервного характеру та здійснювався на різних рівнях. Так званий контроль "пліч-о-пліч з навчанням" або неформальний, щоденний контроль, який здійснюється на кожному занятті, є не менш, якщо не сказати більш важливим, ніж проміжний контроль (контроль з кожної теми чи розділу) та підсумковий (формальний) контроль.

Зрозуміло, що контроль здійснюється викладачем. Це, насамперед, стосується поточного, проміжного та підсумкового контролю. Проте практично не використовується можливість залучення студентів до цього процесу. Суттєве ж значення при вивченні іноземної мови має й такий вид контролю, як самоконтроль, який дозволяє студентам визначити, наскільки вони просунулися у вивченні мови, діагностувати свої особисті недоліки та проблеми, знаходити шляхи їх усунення та розв’язання. Формування самоконтролю у студентів дозволяє вирішити, з одного боку, проблему об’єктивності оцінки в навчанні, а з іншого боку, створює засіб саморегуляції діяльності та поведінки, які є необхідними для розвитку професійної мобільності. Самоконтроль може бути реалізований точніше, коли студенти отримують попередню підготовку. Такий спланований самоконтроль може співпадати з викладацьким контролем. Самоконтроль значно змінює ставлення студентів до навчання, знижує стресові ситуації перед тестом чи заліком, сприяє внутрішній мотивації навчання та свідомості студентів.

З метою досягнення надійності та об’єктивності судження про сформовану комунікативну компетенцію студентів з чотирьох видів мовленнєвої діяльності (особливо це стосується неформального контролю, який здійснюється на кожному занятті) вважається доцільним викладачеві скласти такий план дій:

· вивчити та систематизувати існуючі та визнані критерії оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

· розробити оціночні шкали;

· ознайомити студентів з критеріями оцінювання (шкалами);

· надати студентам можливості оцінити власні вміння та навички або вміння один одного та порівняти самооцінку чи взаємооцінку з оцінкою викладача.

Для того, щоб спонукати студентів задуматися над тим, з якою метою та як вони вивчають англійську, радимо викладачеві запропонувати їм відповісти на запитання наступної анкети, розробленої британськими методистами:

1. Як ви спілкуєтесь мовою, що вивчаєте, в певній ситуації?

2. Чи буває так, що спілкування англійською мовою іноді проходить дуже легко та ефективно, а часом ви ледве можете щось сказати? Чому?

3. Чому в деяких ситуаціях (наприклад, під час безпосереднього спілкування) ви розумієте співрозмовника, а в інших (наприклад, по телефону) – не розумієте?

4. Чому деяких людей ви розумієте легко, а декого – насилу?

5. Які найбільш типові помилки трапляються у вашому мовленні англійською мовою (граматичні, лексичні, помилки у вимові)?

6. Який граматичний матеріал для вас є найскладнішим?

7. Яку нову лексику вам було б корисно вивчити?

8. Чи багато ви вивчили на занятті або протягом тижню?

9. Яких успіхів ви досягли на даному етапі вивчення англійської мови?

10. Який із наступних аспектів потребує від вас найбільшої уваги –

аудіювання, говоріння, читання, письмо, граматика, лексика?

11. Чи вивчаєте ви англійську мову самостійно (позааудиторно)?

12. Як би ви хотіли організувати свою самостійну роботу та самовдосконалюватися?

Така анкета також допоможе викладачеві дати оцінку того, наскільки обраний курс відповідає тим цілям, які ставилися при його розробці, тобто чи задовольняє він потребам студентів як тих, хто вивчає мову та як користувачів (в анкеті йдеться про всі види мовленнєвої діяльності).

Отже, питання організації контролю під час навчання іноземної мови, його форми та методи є предметом пильної уваги методистів, тому що вони стали однією з найважливіших умов організації навчальної діяльності у ВНЗ. Знаходячись у безперервному розвитку, концепція організації контролю і сьогодні підлягає змінам, тому що на неї впливають багато факторів, в тому числі зміни в суспільстві, роль та місце освіти в сучасному світі, зміщення пріоритетів щодо основних вмінь та навичок майбутніх фахівців. Але будь які зміни в системі контролю не повинні бути спонтанними, а мають спиратися на досвід, накопичений педагогами, особистий досвід викладацької діяльності з використанням всього позитивного та урахуванням недоліків.

Література:

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К.: Ленвіт, – 2003. – 261 с.

2. Кудіна В.В. Педагогіка вищої школи / В.В.Кудіна, М.І. Соловей, Є.С. Спіцин. – К.: Ленвіт, – 2009. – 213 с.

3. Програма з англійської мови для професійного спілкування. Колектив авторів: Г.Є. Бакаєва, О.А. Борисенко та ін. – К.: Ленвіт, – 2005. – 119 с.

4. Harris M. McCann P. Assessment. – Oxford: Heinemman, 1996. – 152 p.