Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

А.О. Міхєєв, В.Б. Дриндак, В.С.Нагірняк

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Особливості викладання мікробіології та вірусології студентам, які навчаються за спеціальністю «сестринська справа»

Останніми роками в Україні робиться значний внесок у популяризацію такої важливої медичної спеціальності, як сестринська справа. Адже внесок медичних сестер у збереження здоров’я населення, участь у програмах ранньої діагностики та щеплення є неоціненим та вкрай важливим. У час структурних змін у медичній галузі підвищуються вимоги до професійності та фахових знань медичних сестер, що потребує зміни підходів до підготовки середнього медперсоналу, а не лише лікарів [1].

Медична сестра у наш час повинна стати однією з ключових фігур у профілактиці захворювань, інформуванні населення щодо здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, ВІЛ-СНІДу. Саме середній медичний персонал, а особливо медичні сестри відіграють важливу роль у вирішенні таких складних проблем, як рання смертність від серцево-судинних захворювань, профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом, підтримка пацієнтів із депресіями та психічними розладами, а також надання допомоги невиліковним хворим та їхнім родинам.

Питання про реформування сучасного стану інституту медсестринства з метою його покращання розглянуте та затверджене «Програмою розвитку медсестринства в Україні на 2005-2006 рр.», затвердженою наказом МОЗ №585 від 8.11.2005 р. [2]. Згідно положень цієї програми вкрай необхідним є «удосконалення системи підготовки медичних сестер, розроблення та реалізація програми розвитку сестринства, розширення функцій медичних сестер відповідно до світового досвіду, що знизить потребу в лікарях у державі». Адже «медсестринство України – найчисельніша ланка спеціалістів охорони здоров’я, яка об’єднує понад 464,7 тисяч медичних сестер, акушерок, фельдшерів, помічників санітарних лікарів, лаборантів, фармацевтів, зубних техніків та інших молодших спеціалістів, які працюють в лікувально-профілактичних закладах» [2].

Одним із заходів для досягнення поставлених у програмі завдань є удосконалення підготовки молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів і бакалаврів медицини та необхідність приведення її у відповідність до основних принципів Болонської декларації. Для цього у багатьох країнах світу для підвищення якості медсестринської освіти, підвищення соціального статусу медсестер з’явилась багаторівнева медсестринська освіта: молодший спеціаліст, бакалавр та магістр. Кілька років тому, у 2007 році, ця система почала запроваджуватись і в нас [2].

За останні роки в Україні було відкрито 25 медичних коледжів, засновані медсестринські факультети в медичних інститутах та академіях. На даний час в Україні, відповідно до його вимог Болонської угоди, відбувається реорганізація вищих навчальних медичних закладів, зокрема 1-2 рівня акредитації (медичних училищ у медичні коледжі). Відкрито два інститути медсестринства – у Житомирі та Тернополі. Продовжено на 1 рік навчання медсестер-молодших спеціалістів. Розроблено нові навчальні плани та програми, а також створюється система додипломної та післядипломної медсестринської освіти, з врахуванням вищої сестринської освіти, яка буде відповідати сучасним вимогам до спеціаліста. З входженням у Болонський процес в Україну надходять пропозиції готувати у наших вищих навчальних закладах спеціалістів для зарубіжних країн.

У Буковинському державному медичному університеті така практика вже розпочата. На даний момент часу навчається декілька десятків студентів на даній спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» на першому та другому курсах. Викладання для цих студентів проводиться за програмою, розробленою для вітчизняних студентів англійською мовою. Велика увага при цьому приділяється самоосвіті студентів з наданням кваліфікованих консультацій, як теоретичних, так і практичних.

Медсестра – молодший спеціаліст: у теперішніх умовах їй передається ряд функцій лікаря, що підвищує відповідальність за результат лікування;
повинна володіти на встановленому рівні сукупністю професійних знань та вмінь і відповідно до них компетентно вирішувати узагальнені професійні завдання. У зв’язку з цим змінився зміст підготовки медсестри: з’явилися інші дисципліни (або назва та суть предмету) та їх об’єми, що означає зміни змісту освіти з кожної дисципліни. Абсолютно новим є введення такого поняття як самостійна робота студентів.

Знання з медичної мікробіології, як базової науки, необхідні медичним сестрам у практичній діяльності для більш кваліфікованого надання допомоги хворим і для профілактики інфекційних хвороб. У програмі курсу з медичної мікробіології особливу увагу приділено практичним навичкам, які потрібні для медичної сестри під час роботи: взяття матеріалу від хворого та його транспортування до лабораторії, посіву матеріалу на живильні середовища, дотримання техніки безпеки під час роботи зі збудниками інфекційних хвороб.

Курс мікробіології охоплює два розділи – загальна і спеціальна мікробіологія. Після засвоєння курсу медична сестра – молодший спеціаліст повинна вміти: працювати з мікроскопом; брати матеріал для дослідження при різних інфекційних хворобах; транспортувати інфікований (заразний) матеріал до лабораторії; оформляти супровідну документацію; робити посів інфікованого матеріалу на живильні середовища; забарвлювати препарати простими й складними методами; здійснювати дезінфекцію інфікованого матеріалу, робочого місця, спецодягу, рук.

Медична сестра – бакалавр отримує більш ґрунтовну фахову підготовку з усіх дисциплін, а також знання з основ психології та педагогіки, основ адміністрації та управління. Має право працювати старшою медичною сестрою відділення або головною медсестрою лікарні; викладачем у навчальному закладі, займатися науковою роботою [3].

При вивченні курсу мікробіології, вірусології та імунології медичними сестрами – бакалаврами велика увага приділяється морфології й фізіології мікроорганізмів. У розділі “Вчення про інфекцію” розглядаються ті взаємовідносини, які складаються між патогенними мікроорганізмами і організмом людини, а також ті зміни, які наступають в організмі людини під дією патогенних мікроорганізмів і їх токсинів, вивчаються умови й фактори зовнішнього середовища, що впливають на розвиток інфекційних захворювань.

Знання основних питань мікробіології, властивостей збудників, їх стійкості в зовнішньому середовищі, чутливості до дезінфікуючих засобів, ультрафіолетового випромінювання, дії високих і низьких температур допоможуть медичний сестрі – бакалавру кваліфіковано надавати допомогу пацієнтам, здійснювати елементи догляду, проводити дезінфекцію, стерилізацію, знати основи антибіотикотерапії.

Медична сестра – магістр: на даний момент МОЗ України працює над створенням концепції та навчальних планів магістратури для медсестер-магістрів. Мета – підготовка фахівців сестринської справи, здатних викладати сестринські дисципліни у вищих навчальних медичних закладах І–ІІ рівнів акредитації, курсах підвищення кваліфікації медичних сестер, організувати і керувати відділенням сестринської допомоги, багатопрофільними і спеціалізованими медичними лікувальними та реабілітаційними закладами. У Буковинському державному медичному університеті спеціальність медична сестра – магістр існує вже рік. Навчаються переважно студенти, які вже мають рівень освіти бакалавр. Мікробіологія, вірусологія та імунологія в плані навчання цих спеціалістів відсутня, оскільки на рівні бакалаврів цей предмет глибоко та ґрунтовно розглядається на 1 курсі та завершується іспитом.

Майбутні медичні сестри, як молодші спеціалісти, бакалаври та магістри у процесі навчання залучаються до наукової роботи, написання рефератів, підготовки доповідей. Це дає можливість краще підготуватися до практичних занять, оволодіти відповідними практичними навичками та уміннями, сформувати у майбутній медичних сестер науковий світогляд.

Вивчення «мікробіології», «мікробіології, імунології та вірусології» упродовж навчального року спрямоване у першу чергу на набуття майбутніми спеціалістами практичних навичок та умінь. Ці навички потім будуть застосовані у практичній медицині для профілактики інфекційних захворювань, при наданні кваліфікованої медичної допомоги [4].

Згідно освітньо-професійної програми підготовки по завершенню навчання медична сестра повинна знати: роль антимікробних засобів у профілактиці та лікуванні інфекційних захворювань; інфекція та інфекційний процес; роль мікро- та макроорганізмів в інфекційному процесі; імунітет, неспецифічні та специфічні фактори захисту; імунопрофілактика та імунотерапія в клініці інфекційних хвороб; основні методи діагностики інфекційних хвороб; лабораторні методи дослідження та їх значення: мікроскопічні, бактеріологічні, вірусологічні і імунологічні; лабораторне обстеження крові, сечі, харкотиння, ліквору, калу, шлункового соку [3].

Таким чином, у сучасних умовах розвитку вищої медичної освіти в Україні створюється система додипломної та післядипломної медсестринської освіти, з врахуванням вищої сестринської освіти, яка буде відповідати сучасним вимогам до спеціаліста.

Література:

1. Медсестра ХХІ століття // Урядовий кур’єр. – 2008.11.20

2. Чи має медсестра перспективи фахового зростання? // Ваше здоров’я. – № 32 (758).

3. Галузевий стандарт освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра по напрямку медицина, кваліфікації медична сестра. – МОН України, Київ, 2003.

4. Дуб Н. Роль сімейної медичної сестри у профілактиці хронічних захворювань // Науковий вісник. – 2009. – Вип. 3.