Педагогічні науки / 6.Соціальна педагогіка

К. пед. н. Лемко Г.І., Дмитришин І.М.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Форми і методи використання ЗМІ в позакласній роботі

Засоби масової інформації – один із соціальних інститутів, що тією чи іншою мірою виконують замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові категорії. ЗМІ сприяють засвоєнню широкого спектра соціальних норм та формуванню у них ціннісних орієнтацій у сфері політики, економіки, здоров`я, права тощо.

З раннього дитинства особа опиняється в інформаційному полі, вона не може жити без інформації, сприймаючи її через безліч каналів, і на основі її обробки формує свою поведінку.

В процесі дослідження з метою вивчення основних способів проведення старшокласниками вільного часу нами було проведене анкетування "Як Ви проводите дозвілля?". Аналіз даних показує, що найпопулярнішим способом проведення дозвілля є: перегляд телепередач; читання художньої літератури, газет, журналів; зустрічі, прогулянки з друзями; заняття спортом.

Ми попросили учнів назвати проблеми, навколо яких точаться гострі дискусії. Проблему війни й миру, локальних конфліктів назвали 29.6% опитаних. Духовну культуру як проблему нашого часу розглядають тільки 5.5% старшокласників.

Позакласна робота з засобами масової інформації повинна бути своєрідним продовженням і доповненням класних занять, сприяти формуванню таких загальнолюдських ціннісних орієнтацій як добродійність, чесність, справедливість, толерантність, соціальна відповідальність, цінність іншої людини, бережливість до оточуючого світу та інформаційної культури старшокласників.

В основу таких позанавчальних заходів покладений принцип добровільності: всі учні, незалежно від їхньої успішності, можуть брати або не брати участі у них. Нерішучі, несміливі діти пасивно беруть участь у підготовці до заходу або виступають у ролі глядачів (дуже часто глядачі потім ставали учасниками наступних заходів).

Одним з видів позааудиторної роботи, який широко використовувався в процесі нашого дослідження – це перегляд та обговорення художніх та навчальних фільмів.

Після перегляду влаштовувалось обговорення стрічок, розглядались основні проблеми, мета фільму, враження учнів від перегляду. Така форма роботи цікавить школярів. Під час усіх переглядів актовий зал був повний, хоча значна частина учнів деякі фільми вже бачила раніше по відео або телебаченню. Це пояснюється тим, що дітям подобається дивитись фільми разом зі своїми друзями, однокласниками.

Вплив самодіяльних ЗМІ на глядачів великий. Ефективність його визначається процесом "впізнавання". Школяр може дивитись фільм, не сприймаючи того, що відчували люди, які знімали його. І він же із задоволенням буде сприймати фільм, де відображені його рідна школа, знайомі місця і події, діють його друзі.

Таким чином, щоб преса, радіо та телебачення зайняли належне місце в системі морального виховання школярів, необхідно не лише педагогічно регулярно використовувати наявні ЗМІ, керувати процесом їх сприйняття, але й широко розвивати творчу активність старшокласників.

Ідея створення шкільних засобів масової інформації охоче підхоплюється школярами, часто самі школярі стають ініціаторами їх створення, адже, молодь охоче копіює способи проведення вільного часу улюблених кіно- та телегероїв. А саме з багаточисленних молодіжних фільмів та телесеріалів, школярі знають, що власне радіо, преса, телебачення існують в багатьох школах і коледжах США, Франції, інших країн ("Район Беверлі Хіллз", "Перші поцілунки" і т.д.).

Одним з найдоступніших шкільних засобів масової інформації (з точки зору матеріально-технічного забезпечення) є газета.

У процесі дослідно-педагогічної роботи в одній із шкіл Івано-Франківської області була створена радіогазета "Шкільні новини". На її "сторінках" намагались відображати життя школи, обговорювати події нашої області, країни, міжнародного життя, проблеми, що хвилюють молодь, суспільство; створювати позитивний емоційний настрій. При цьому враховувалась думка учнів і педагогів школи. З цією метою проводилось анкетування, опитування.

Основним завданням редакції радіогазети була підготовка і трансляція радіопередач. Підготовка починалась із виношування їх замислу, роботу матеріалу, складання сценарію, що часто змінювався у ході роботи, озвучування тексту.

Як правило, створювалась можливість безпосередньої участі в ній слухачів. Наприклад, "Пряма лінія" з участю дирекції школи, на якій обговорювались проблеми ремонту класів, упорядкування спортивного майданчика та функціонування літнього шкільного табору. В ході передачі слухачі мали можливість передати у студію записки з питаннями та одразу отримати відповідь.

У прямому ефірі, як правило, проходили й щоденні випуски "Велика перерва", у ході яких коротко повідомлялись останні шкільні новини, анонсувались позакласні заходи. Основний час займала розважальна музика. Під час такого випуску кожен учень або вчитель міг прийти до студії та зробити або передати своє оголошення.

Один раз на два місяці створювались тематичні програми, які транслювались у запису та часто були приурочені до певної події, свята, річниці. Серед них "Ми діти твої, Україно", "Я руки мамині до серця пригортаю", "Відлуння Чорнобильських дзвонів", "Прощавай, рідна школо!" тощо.

Отже, шкільні засоби масової інформації містять значний педагогічний потенціал, сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу та формуванню загальнолюдських ціннісних орієнтацій школярів.