Филологические науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация

К. філол. н. Тур О.М.

Кременчуцький державний університет імені Михайла Остроградського, Україна

Норми мовленнєвого етикету та особливості Інтернет–спілкування

Сьогодні людство все частіше стикається з новою особистістю – особистістю, що живе Інтернет-спілкуванням. У зв’язку з цим відбувається не тільки трансформація свідомості, але й організація нового способу мислення. Безперечно, що сучасний інформаційний простір значною мірою впливає й на мовну ситуацію, яка формується у віртуальному світі, що називається Інтернет. Інтернет – особливе комунікативне середовище, місце реалізації мови, що не має аналогів у минулому. Причинами звернення до Інтернету як інструменту спілкування можуть бути такі: недостатнє задоволення «спілкувальних» можливостей у реальних контактах; реалізація якостей особистості чи програвання ролей, які неможливі у реальному житті; анонімність (дозволяє вільно висловлювати думку); відсутність єдності простору і часу, що дозволяє одночасно спілкуватися з людьми з інших часових поясів.

Поява Інтернету у 60-их роках ХХ ст. як комунікативного каналу, а в ХХІ ст. як засобу масової комунікації призвело до виникнення не тільки глобального інформаційного простору, але й особливих віртуальних світів, мережних товариств, мережної культури і мови. Сьогодні можна з упевненістю говорити про зародження нового стилю – стилю Інтернет-спілкування. Цей особливий функціональний різновид мови – мова електронних засобів комунікації – почав привертати увагу вчених-філологів ще наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Так, А. Атабекова дослідила специфіку мовного подання інформації на web-сайтах, О. Жиліна та Н. Романова вивчали закономірності формування та функціонування лексики сфери комп’ютерних технологій в цілому, а також особливості її уживання в реальних ситуаціях спілкування, Р. Газізов у своїх працях звертався до проблеми норм мовленнєвого етикету в віртуальній комунікації. Проте всі вчені свідомі того, що певні тенденції, які простежуються на графічному, лексичному та синтаксичному рівнях контекстів «віртуального світу», ще чекають своїх дослідників.

Аналізуючи приклади, взяті з так званого «комп’ютерного мережного сленгу», можемо стисло схарактеризувати особливості мови Інтернет-спілкування.

1. Оскільки інформація, що передається, має максимально стислий зміст, вона подається без розділових знаків та розрізнення великих і малих літер.

2. Спостерігається вживання російських слів (пока, приветики), позначене елементарним незнанням або небажанням правильного написання слів (извените, памагите). Лінгвісти говорять навіть про те, що принцип «пишу, як чую» стає в Інтернеті комунікативною нормою [1]. Проте М. Кронгауз вважає, що мода на цю специфічну мову незабаром пройде, а такі слова стануть банальними мовленнєвими кліше, втративши свою новизну і привабливість. Вони залишаться лише нагадуванням про лінгвістичні ігри раннього періоду розвитку Інтернету [1].

3. Традиційними стали абревіатурні скорочення англійських виразів (ok – з англ. o’key – добре; norm – усе нормально), молодіжні сленгові слова (мобілка, по ходу).

4. «Смайлики» (посмішки). Це спеціальні знаки, якими можна виражати свої почуття при написанні листів чи відповідей на них (досить повернути голову на 90 градусів ліворуч, щоб зрозуміти, що саме цей «смайлик» означає). Ось найбільш вживані: :-) – посміхаюся; ;-) – посміхаюся і підморгую (зміст листа варто сприймати як жарт); 8-) – посміхаюся в окулярах чи посміхаюся із широко відкритими очима (подив); ;-* – цей «смайлик» означає поцілунок; :-( – суплюся, смутний, розстроєний (повідомлення несе дуже неприємні новини); ;-\ – той, хто пише, украй розчарований; 8-O – людина вкрай здивована чимось чи їй повідомили зовсім несподівану новину (круглі очі й широко відкритий рот); :-p – показую язик, іронізую, жартую; ;~-) – сльози капають з очей тощо. Найцікавіше, що «смайлики» ставляться зовсім не на початку листа (як варто було б припускати), а наприкінці, коли тон листа продиктований текстом і правильно зрозумілий. Доходить до того, що деякі відвідувачі чатів уже зовсім не сприймають текст без супровідних «смайликів», що вказують їм напрямок поворотів емоцій.

4. На синтаксичному рівні вживаються односкладні означено-особові речення (Сижу за компом), еліптичні речення (Буду завтра).

5. У словах, фразах чи реченнях великими буквами виділяються окремі букви або буквосполучення, що вказує на посилення емоційності та експресивності (АааУУУУУууууууу! ПроШШШу!).

Зазначимо, що на лінгвістичне оформлення текстів впливають вік, освіта, фах, стать. Крім того, інтенсивність використання російських слів обумовлене мовною ситуацією того чи іншого регіону України, а домінування англійської мови у віртуальному просторі відображає її позицію та силу впливу в сучасному світі.

Отже, лібералізація норм літературної мови, послаблення певних стилістичних обмежень, збільшення варіативності мовних одиниць і слововживання в цілому, неконтрольований потік іншомовної лексики є характерними для епохи новітніх інформаційних технологій. Сприймаючи ці явища, необхідно дбати про культуру і красу мови, намагаючись дотримуватися мовних традицій.

Література:

1. Кронгауз М. Новый русский : Коллективное остроумие / М.Кронгауз // Ведомости. – 2006. – № 236 (1763).