Зоц Д.Д.
Науковий керівник: Дейнека В.М.
Донецький національний університет економіки і
торгівлі імені Михайла
Туган-Барановського, Україна
Формування професійного мовлення у
майбутніх спеціалістів-менеджерів
На якому б рівні
управління організацій не перебували менеджери (менеджери загального
керівництва, лінійні та функціональні менеджери), вони повинні досконало
володіти професійним мовленням. Менеджер посідає одну з вирішальних позицій у
системі управління організацій.
Професійне мовлення –
це процес обміну думками у певній галузі знань, в якому б вигляді воно не
здійснювалося, це функціональна дійсність мови в усіх її матеріальних і
ситуативних формах [1].
Професійне мовлення
людини свідчить про її духовний, інтелектуальний розвиток, внутрішню культуру.
Дослідниками встановлено, що представник ділового світу протягом дня вимовляє
близько 30 тисяч слів. Уміння правильно говорити – це не віяння моди, а
нагальна потребам [2] .
Менеджер повинен
володіти грамотною, фаховою, логічно вибудованою мовою, вміти вести ділові
переговори, у виробничих умовах за допомогою відповідних методів вербального
спілкування готувати публічні виступи, застосовувати певні форми ведення
дискусії, проводити обговорення проблем загальнонаукового та професійно
орієнтованого характеру та ін. Саме на професійно-комунікативний розвиток
студентів спрямований курс „Українська мова за професійним спрямуванням”.
Майбутній
спеціаліст-менеджер повинен володіти нормами сучасної української літературної
мови; користуватися фаховою термінологією; здійснювати комунікацію, доречно
використовуючи власне українську лексику та слова іншомовного походження;
працювати зі спеціальною (фаховою) літературою; вільно користуватися різними
функціональними стилями та їх підстилями у професійному вжитку; поповнювати та
активно використовувати особистий термінологічний тезаурус; орієнтуватися в
типових і нетипових ситуаціях професійного спілкування; мати навички
спонтанного мовлення; здійснювати аналіз власного мовлення з позиції
нормативності та оптимальності використаних мовних засобів.
Професійне мовлення повинно передбачати формування системи інтегрованих
професійних знань та вмінь, зокрема мовної спеціалізації, найтіснішого зв’язку
курсу мови з профілюючими дисциплінами, насамперед, у координації викладання фахових
дисциплін та української мови.
Безумовно, викладачі всіх навчальних дисциплін слідкують за мовою
студентів: пояснюють значення нових слів, рецензують усні відповіді,
виправляють мовленнєві помилки, проте лише на заняттях з української мови
студенти можуть набути осмисленого мовленнєвого досвіду, а це сприяє формуванню
загальної культури майбутнього менеджера.
Головною метою навчання професійного мовлення є формування у студентів
високого рівня інтелекту, розвитку особистісних якостей, оскільки значущість
знань може усвідомити лише людина з високим рівнем мовленнєвої культури [1].
Оволодіння мовленнєвими
уміннями й навичками повинно стати шляхом до здатності за допомогою мовних
засобів розв’язувати комунікативні завдання в конкретних ситуаціях професійного
спілкування.
Найпродуктивніше
мовленнєві навички студентів формуються на занятті, умови якого максимально
наближені до майбутньої мовленнєвої діяльності, спонукають до реального
спілкування й розв’язання типових комунікативних завдань. Варто уникати
штучності спілкування шляхом моделювання ситуацій майбутньої професійної
діяльності.
Роботу з формування
мовленнєвих навичок студентів доцільно проводити за такими напрямками:
- характеристика та
контроль правильного використання норм української мови;
- формування і розвиток основних
комунікативних навичок.
Для оптимізації процесу формування
мовленнєвих умінь необхідно: навчати української мови за професійним спрямуванням у цілісній системі здобуття студентами фахової освіти, не градуюючи
дисципліни на фахові та нефахові; виробляти у студентів навички ретельного
добору мовних засобів залежно від мети і завдань висловлювань; стимулювати їх
до аналізу та вдосконалення власного мовлення; забезпечувати діяльнісний підхід
до формування мовленнєвих навичок у професійному спілкуванні; організувати
процес формування мовленнєвих навичок на матеріалі мовленнєвих ситуацій,
максимально наближених до майбутньої професійної діяльності, уникаючи
надуманості та штучності; звертати постійну увагу на мову методичного
забезпечення фахових дисциплін менеджерів-економістів; активізувати роботу над
формуванням мовленнєвих навичок студентів на заняттях з вузькоспеціальних
дисциплін шляхом постійного залучення викладачів української мови до перевірки
та оцінювання контрольних робіт [2].
Оволодівши системою мовленнєвих умінь і навичок, студент матиме змогу
встановлювати вербальні контакти із співрозмовником, будувати висловлювання в
різних стилях та жанрах, використовуючи відповідну термінологію. Проте прагнення до унормування власного мовлення,
усвідомлення мовної доцільності виникає у студентів лише як наслідок
безперервної копіткої праці викладачів усіх предметних циклів.
Отже, формування
професійного мовлення студентів-менеджерів – це
безперервний процес, який важливо стимулювати на заняттях не лише з мовних, а й
з фахових дисциплін, де студенти можуть постійно розвивати навички оперування
термінологією майбутньої спеціальності.
Література:
1. Пахненко І.І.
Методика навчання студентів-словесників професійно-орієнтованого мовлення. –
К., 1995. - 22 с.
2. Фрэнк Снелл.
Искусство делового общения. – М.: Знание, 1990. – 60 с.