Филологические науки/9. Этно-, социо- и психолингвистика

Орлова Н.

Чернівецький національний університет

Вербалізація концепту NATURE в авторському дискурсі

Метою цієї роботи, що представляє фрагмент дослідження мовної репрезентації концепту NATURE в англійській мові, є опис лексичних одиниць, що об'єктивують концепт NATURE в авторському дискурсі. Семантика досліджуваних одиниць є результатом категоризації мисленням мовців відповідних проявів свідомості, що зафіксовано у вигляді концепту NATURE.

Актуальність роботи зумовлюється загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на опис вербалізованих фрагментів картини світу, а також важливою роллю концепту NATURE у житті, діяльності та творчості людини. Предметом дослідження є понятійна складова [1] концепту NATURE. Завданням роботи є визначення семантичних полів вербалізації даного концепту, виявлення корпусу одиниць, що його формують. Матеріалом дослідження слугує авторський дискурс Джеральда Даррела.

Концепт NATURE є базовим концептом концептуальної картини світу людини. Концепт розуміється як етнічно та культурно обумовлене, складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі [5, с. 161] та може бути втіленим у семантиці мовних одиниць. Концепт NATURE відображає у мовній свідомості багатовіковий досвід інтроспекції етносу у вигляді загально універсальних та культурно специфічних уявлень про відповідні природні явища.

Внаслідок універсального закону мовної номінації зміст концепту відображається у змісті лексичної одиниці, як сукупність сем, що складають його лексичне значення. Зміст концепту, під який підводиться певна позамовна сфера, тобто категорія, відображається у змісті родового поняття, до складу якого входять менші за об'ємом видові поняття [4]. Родове поняття має містити значущі ознаки, що характеризують усю категорію, тобто ознаки, спільні для усіх об'єктів категорії. Одна і та ж сама лексична одиниця може виражати як родове так і видове понятая у залежності від відношення до вищого чи нижчого ступеня абстракції. Так, в англійській мові поняття «nature» є родовим по відношенню до таких одиниць як animal, flora, water.

Наукове розуміння терміну «nature», як відомо, відбито в енциклопедичній та спеціальній літературі. Її аналіз вказує, що цей термін у змістовному плані є неоднозначним. Ця неоднозначність зумовлена тим, що різноманітні науки (мовознавство, географія, екологія, біологія, ботаніка, хімія, фізика, астрономія, філософія, соціологія) використовують для визначення поняття nature різні ознаки. Так, для лінгвістики - це мовний аспект, що представлений в лексичних номінаціях природи, для філософії і соціології - це місце людини в системі знань про природу і світ, розвиток громадських стосунків і т. д.

Безумовно, в розумінні терміну "природа" людині більшою мірою властиве побутове осмислення, орієнтація на буденну, практичну свідомість. В цьому випадку наукове визначення так би мовити корегує побутове розуміння терміну, хоча останнє є первинним в повсякденному пізнанні дійсності. Воно формується складається під впливом оточення людини, її життєвого досвіду, художньої свідомості і осмислення цього поняття в творах літератури.

Дослідивши дискурс Дж. Даррела ми виокремили шість лексико-семантичних полів (далі ЛСП) експлікації концепту NATURE: 1. "Water"; 2. "Atmospheric phenomena"; 3. "Sky/celestial bodies";4. "Land surface"; 5. "Fauna"; 6. "Flora". Семантичне поле характеризується зв'язком слів або їхніх окремих значень, системним характером цих зв'язків, взаємозалежністю та взаємо визначеністю лексичних одиниць, відносною автономністю поля, безперервністю змістовного простору та психологічною реальністю для пересічного носія мови [3, c.530]. Слід відмітити, що лексичний об’єм наведених ЛСП у дискурсі Дж. Даррела різниться. Схематично структуру концепту NATURE у дискурсі Дж. Даррела можна зобразити наступним чином:

Як видно з схеми, концепт NATURE складається з наступних семантичних полів:

1. "Water" (367 слововживань, 11%) – water, lake, ocean, sea, waterway;

2. "Atmospheric phenomena" (354 слововживань, 10%) – air, sirocco, tornado, breeze, wind;

3. "Sky/celestial bodies" (168 слововживань, 5%) – sun, moon, star, planet, Milky Way;

4. "Land surface" (567 слововживань, 16%) – cliff, mountain, lowland, plateau, rock;

5. "Fauna" (1360 слововживань, 39%) – mongoose, rabbit, rhino, shrew, squirrel, locust, spider, toad, catfish;

6. "Flora" (669 слововживань, 19%) – forest, palm, tussock, yam, sugarcane, plantain, mango, toadstool.

Певні лексико-семантичні поля можна поділити на лексико-семантичні групи для полегшення їх дослідження. Так, у нашій розвідці ми виокремили такі лексико-семантичні групи: Atmospheric phenomena – air, atmospheric precipitation, temperature phenomena; Fauna – animals, birds, insects, marine animals, reptiles; Flora – group of trees, trees, bushes, crops, grass and flowers, mushrooms.

У структурі концепту NATURE в англійській мові виокремлено шість ЛСП: Water", "Atmospheric phenomena", "Sky/celestial bodies", "Land surface", "Fauna", "Flora". Всі шість виділених ЛСП мають загальну основу, а саме «nature». Запропонована модель є однією із спроб встановлення семантичної структури концепту NATURE в англійській мові і в авторському дискурсі зокрема, і є власним баченням репрезентації в мові семантичних полів вербалізації концепту NATURE.

Література:

1. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Т. 2: Интегральное описание языка и системная лексикография / Ю.Д. Апресян. - М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. - 768с.

2. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / А.Вежбицкая. - М.: Школа «Языки русской культуры», 1999.-780 с.

3. Левицкий В.В. Семасиология / В.В. Левицкий. – Винница: Нова Книга, 2006. – 512 с.

4. Нерознак В.П. От концепта к слову: к проблеме филологического концептуализма / В.П.Нерознак // Вопросы филологии и методики преподавания иностранных языков. – Омск, 1998. – С. 80-85.

5. Селіванова О. Сучасні лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.Селіванова – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

6. Durrel G. My Family and Others Animals/ G. Durrel. – NY: Penguin Books, 1981. – 296 p.

7. Durrel G. The Bafut Beagles / G. Durrel. – London: Penguin Books, 1989. – 213 p.