Право/ Теорія держави і права

Надобко Сергій Володимирович

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

Ознаки держави

Для того , щоб охарактеризувати поняття «держава» насамперед слід визначитись з її ознаками, як специфічного соціального явища. Тому не випадково В.Хропанюк пише , що «в науковому плані поняття, яке відображає загальні основні ознаки держави, дозволяє перш за все з’ясувати відмінності будь-якої державної організації суспільства від його недержавної організації, від інших частин політичної системи суспільства. Такі ознаки представляють із себе окремий, відносно незмінний каркас організації людського суспільства, який по мірі суспільного розвитку наповнюється новим змістом, втрачає застрілі і набуває нові структури та функції.» [1]

З точки зору обов’язковості для визнання того чи іншого явища державою усі ознаки держави можна поділити на:

- Обов’язкові, тобто ті, які притаманні будь-яким державам незалежно від форми, типу, стадії розвитку тощо, і факультативні, тобто наявність яких не обов’язкова;

- Відмінні, тобто такі ознаки, які відрізняють державу від інших схожих та однорідних соціальних явищ (інституцій). Іншими словами, це особливості, які притаманні виключно державі, як специфічному соціальному явищу.

При цьому слід зауважити , що незважаючи на різноманітність підходів до розуміння держави з питань щодо ознак держави, можна вести мову про близькість позицій різних авторів. У зв’язку з цим, ті розбіжності, про які пише В.Хропанюк, а саме , що «представники різних правових та державознавчих шкіл наділяють державу різними(або різними за кількістю) ознаками» , в більшості випадків носять більше термінологічний характер і не можуть розглядатися як такі, що є основою для розмежування різних тлумачень поняття держава. Вищезазначений вчений фактично визнає це , коли зауважує, що розуміння питання різними вченими ознак держави в цілому не суперечать одне одному. [2]

Загалом у зарубіжній науковій літературі державу наділяють тими же самими ознаками, що у вітчизняній літературі.

На підставі викладеного можна стверджувати, що у зарубіжній та вітчизняній науковій юридичній літературі переважна більшість авторів виділяє одні і ті ж ознаки права. При цьому погляди щодо ознак держави, які панують нині в науці, достатньо чітко були сформульовані ще у кінці XIX ст.

Аналізуючи сучасний стан щодо поняття держави з точки зору розуміння її ознак, у сучасній науковій літературі до них відносять: територію, населення , громадянство, державний суверенітет, публічну владу , державний апарат , право, податки та збори.

Як правило, зазначені ознаки характеризують таким чином:

- Територія. «Держава представляє собою єдину територіальну організацію політичної влади в масштабі всієї країни. Державна влада розподіляється на все населення в межах певної території». Розкривається ця ознака через певні соціальні інститути – громадянство або підданство, іноземців або осіб без громадянства; державні кордони ; територіальне верховенство. Останнє означає єдність та повноту законодавчої , виконавчої та судової гілок влади держави над населенням, що виключає втручання іноземної влади. При цьому територія не суспільна, а природна умова існування держави. Сама територія не породжує держави. Вона лише утворює простір, у межах якого держава розповсюджує свою владу. [3]

- Населення. Це сукупність фізичних осіб, незалежно від їхньої національності та громадянства, що законно проживають на території конкретної держави.

- Публічна влада. Держава – це особлива організація політичної влади, що володіє спеціальним апаратом (механізмом) управління суспільством для забезпечення її нормальної життєдіяльності. Механізм держави є матеріальним виразом державної влади. [4]

- Право. Держава організовує життя на правових засадах. Без права, законодавства , держава не в змозі ефективно керувати суспільством, забезпечити безумовну реалізацію рішень, що приймаються. Право , скажімо, юридично оформляє державу та державну владу та тим самим робить їх легітимними, тобто законними. Держава здійснює свої функції в правових формах.

- Суверенітет. У сучасному юридичному трактуванні державний суверенітет означає верховенство та незалежність влади , що підкорена праву, монополію на примус в межах державних повноважень та незалежність держави в рамках міжнародного правопорядку. При цьому вважається, що суверенітет – це «збирана» ознака держави , вона концентрує в собі найістотніші риси державної організації суспільства. Незалежність та верховенство державної влади виражається в універсальності (тільки рішення державної влади поширюються на все населення та суспільні організації даної держави), в прерогативі (можливості скасування та визнання нікчемним будь-якого незаконного прояву іншої суспільної влади), в наявності спеціальних засобів впливу , яких не має жодна інша суспільна організація.

Для того , щоб зробити аналіз ознак держави , а відповідно формулювання її наукового визначення, доцільним є проведення їхньої класифікації. Однак у літературі , ознаки держави не класифікуються. Тому в якісь мірі це питання є мало висвітленим. На мій погляд , з точки зору природи тієї чи іншої ознаки , всі ознаки держави можна поділити на:

- Субстанціональні – просторові ознаки, тобто ознаки , які стосуються передумов виникнення держави та які характеризують її через просторово – часові та субстанціональні характеристики (територія , кордони ,населення);

- Змістовно – публічні ознаки , тобто ознаки , які характеризують державу з точки зору її як специфічного суб’єкта соціальної сфери буття людства, а саме залежно від того соціального призначення, яке вона відіграє(публічна влада , суверенітет). Дана група включає також і соціально – економічні ознаки (податки , збори, економічна політика);

- Інституціональні ознаки , які характеризують внутрішню структуру державної влади, як певним чином організованої сукупності матеріально – речових елементів (органи держави, посадові особи, апарат держави);

- Регулятивно – нормативні ознаки, характеризують державу як систему взаємовпорядкованих зв’язків з оточуючими її суспільними суб’єктами , її внутрішньо структурними елементами , які можуть виступати як соціальні суб’єкти (державні органи , посадові особи).

Така класифікація дає змогу певним чином упорядкувати різні ознаки держави , фактично розвести в різні групи характеристики різних форм прояву державу, яка являється нам, то як певний феномен , що розгортається у фізичному просторі, то як певна організація, то як частина економічної системи суспільства, визначити основні форми прояву держави у зовнішньому світі.

Таке розуміння питання про ознаки держави дозволяє , крім іншого :

- Провести більш системний та послідовний аналіз самого феномену державу ;

- Пояснити причини наявності різних інтерпретацій розуміння сутності держави та її прояву (місця) в реальному житті суспільства. Інтерпретацій, які хоча й відрізняються за своїм змістом, однак знаходять підтвердження в ході аналізу державно – правової дійсності;

- Дати різні визначення держави, залежно від того , який бік її існування ми розглядаємо. При цьому ці визначення будуть не суперечити , а , швидше за все , доповнювати одне одного , звичайно, за умови , що додержані правила надання наукових визначень , тощо. [4]

Список використаної літератури:

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права. – М., 1996. – С.58

2.Хропанюк В.Н. Указ. Тр. – С. 60

3.Скакун О.Ф. Теория государства и права. Х., 2000. – С. 48

4.Машков А. Проблеми теорії держави і права. Основи: курс лекцій. – К.: К.І.С., 2008.- 470с.