К.п.н. Цибанюк Олександра Олександрівна

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

ТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНОСТЬ ДОШКІЛЬНИКА: СТАН, ПРОБЛЕМИ, ФОРМИ

Незаперечною є істина, що суспільство, яке прагне жити в гармонії з довкіллям, має не лише декла­рувати, а й формувати систему істинних цінностей у кожного громадянина. Тому одним із чинників благополуччя індивідуальності, родини та суспільства в цілому має стати здоров'я, як фундаменталь­на цінність буття. Загальновідомо, що основи здоров'я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства, тож збе­реження, формування та зміцнення здоров'я кожного малюка є пріоритетним завданням суспільства, родини та дошкільного навчального закладу.

Серед різноманітних факторів, які впливають на стан здоров'я та працездатність дитячого організму, важливе мicцe посідає рухова активність,  тобто потреба в pyci, задоволення якої є необхідною умовою всебічного розвитку дитини.

Сприятливим для  організму визначаємо тільки таку рухову активність, яка перебуває в межах оптимальних величин. Адже, гіподинамія та гіперкінезія однаково негативно позначаються на розвитку організму дошкільника. Тому створення передумов для забезпечення дітей дошкільного віку раціональним рівнем рухової активності вимагає ретельної уваги з боку фахівців.

Введення дитячого туризму  у навчально-виховний процес сучасного дошкільного закладу надасть можливість вирішити питання, від яких залежить гармонійний розвиток дошкільника. Адже за даними останніх медико-педагогічних досліджень рухова активність дошкільнят в режимі дитячого садка становить 20-50% періоду неспання. І саме це не дозволяє забезпечити потребу дитини в русі [1, 3].

Виокремимо фізкультурні заняття з елементами туристично-краєзнавчої діяльності однією з форм роботи з фізичного виховання в ДНЗ, а саме: пішохідні переходи, прогулянки-походи, прогулянки-пошуки, заняття-тренування, ігрові заняття, колові тренування, сюжетно-рольові заняття та ігри.

До фізкультурно-оздоровчої роботи засоби туризму плануються в ранкові та вечірні прогулянки двічі на тиждень і представлені екскурсіями; цільо­вими; топографічними прогулянками; рухливими іграми з використанням пошукових ситуацій; ігровими комплексами у приміщенні, на ділянці дитячого садку з використанням природних і соціа­льних об'єктів. Активний відпочинок дітей також урізноманітнюєть­ся за допомогою засобів туризму і організовується у формі походів вихідного дня за участю батьків і туристсь­ких свят, які проводяться у формі ігрових комплексів і
прогулянок-походів.

Дитячий туризм не лише надійний засіб фізичного розвитку й оздоровлення дошкільнят, а й у поєднанні з краєзнавством чудова можливість для закріп­лення знань про історію та природні особливості місцевості, проведення природоохоронної роботи. Походи можуть бути різні. Залежно від погодних і се­зонних умов визначають мету і завдання. Важливо, щоб вони були насичені різноманітним руховим змістом: ходь­ба в різному темпі, стрибки, рухливі ігри, спортивні впра­ви, пробіжки у повільному та середньому темпі тощо. Під час підбору вправ слід враховувати індивідуальні мож­ливості дітей, їх настрій.

У зміст походів варто включати добре знайомі дітям ігри та вправи, які були засвоєні раніше на фізкультурних заняттях. Взимку зі старшими дошкільниками доцільно організовувати лижні походи на дистанцію 2-3 км.

Частину часу приділяють для підготовки дітей до про­гулянок-походів. Із цією метою вихователь проводить цикл бесід, ігор, занять, на яких діти отримують необхідні знан­ня про туризм, і майбутні походи.

Дошкільники знайомляться зі спеціальними термінами: турист, намет, рюкзак, спальний мішок, компас, піший і лижний туризм, привал, маршрут, карта. Задля підвищення інтересу дітей до занять туризмом і закріплення набутих умінь і нави­чок можна проводити спортивні-ігри розваги. Ігри із снігом, будівництво фортець, лабіринтів, облаштування гірок, ходьба на лижах, катання на санчатах та ігри-вправи в парах із санчатами, розваги і змагання просто неба при правильній організації та керівництві дають можливості досягти такого рівня рухової активності дошкільнят. Адже найбільш поширене тлумачення терміну „туризм” визначає таку діяльність одним із засобів пізнання, фізичного й естетичного виховання.

Узагальнюючи вище означене, визначаємо туристичну діяльність одним із шляхів оптимізації рухової активності дошкільнят в режимі дня дошкільної установи, адже така робота в сучасному ДНЗ (пішохідні переходи, прогулянки та екскурсії, прогулянки-походи та ін.) є одним із оптимальних засобів фізичного та  різнобічного виховання дітей.

1. Завьялова Т. Дошкольный туризм: проблемы, поиски, решения / Завьялова Т.П. // Физическая культура: воспитание, образование. 2007. № 7. – С. 19.

2. Круцевич Т.Ю. Оптимізація рухової активності дітей старшого дошкільного віку в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності / Круцевич Т.Ю. // Гуманітарний вісник ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Переяслав-Хмельницький, ПП «СКД», 2008. С.88-90.

3. Пангелова Н.Є., Мазоха Д.С. Фізична підготовка дітей старшого дошкільного віку в процесі занать з елементами туризму / Пангелова Н.Є., Мазоха Д.С // Гуманітарний вісник ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Переяслав-Хмельницький, ПП «СКД», 2008. С. 98-100.

4. Проблемы совершенствования физического воспитания дошкольников: [под ред. Бондаревского Е.Я.]. – М., 1988. – 213 с.