Технические науки / 4.Транспорт

Обіщенко В.Г., Ліннік І.Д.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ «ДонНТУ», м. Горлівка, Україна

Вибір раціонального маршруту руху  в організації перевезень вантажів автотранспортом

                                                           

При організації  процесу перевезення вантажу автотранспортом  важливу роль відіграє вибір маршруту руху. Після отримання заявки на перевезення, вибір маршруту є таким же важливим, як і вибір рухомого складу для перевезення [1]. Доставка вантажу від вантажовідправника до вантажоодержувача можлива за декількома варіантами маршрутів руху, оцінка яких може відрізнятися за рядом критеріїв. Врахування всіх цих критеріїв та вибір оптимального маршруту визначають актуальність цієї теми.

До проблеми вибору раціонального маршруту руху потрібно підходити з різнобічних позицій з урахуванням вимог, що накладає система ВАДС. Раніше вибір маршрутів проводився за кількісними показниками за допомогою математичних задач визначення найкоротшої відстані [2,3]. Принцип різнобічного підходу розглядався в роботах [4,5] при виборі перевізника, в роботі [6] при виборі постачальника. В.С. Лукинський  пропонує вирішувати питання з точки зору логістики, враховуючи якісні та кількісні показники, адже ефективність функціонування користувачів транспортних послуг залежить як від величини тарифу на доставку так й  від таких аспектів якості доставки, як своєчасність, забезпечення збереженості вантажу на шляху слідування та ін. Тому пропонується використовувати цей метод для вибору раціонального маршруту руху автомобіля.

Для вирішення задачі вибору маршруту були розроблені 14 критеріїв, які на думку авторів задовольняють всі вимоги системи ВАДС до маршруту.

До критеріїв, що характеризують водія є: відповідність кваліфікації водія вимогам маршруту; емоційне навантаження водія в залежності від умов руху в транспортному потоці.

До критеріїв, що характеризують автомобіль відносяться: відповідність технічних характеристик транспортного засобу маршруту; відхилення фактичної витрати палива від нормативної; фактична швидкість руху.

До критеріїв, що характеризують дорожні умови відносяться: категорія дороги; відстань перевезення вантажу; тип та стан дорожнього покриття; сумарна довжина підйомів та спусків  з  ухилом більше 40%.

До критеріїв, що характеризують середовище відносяться: можливість перевезення вантажу з певними характеристиками на маршруті; природно-кліматичні умови (пора року, погодні умови); екологічні обмеження при перевезенні певних видів вантажу (наявність населених пунктів та санітарних зон на шляху слідування); обмеження за строками доставки.

Критерій «забезпечення збереженості вантажу на шляху слідування» одночасно є характеристикою усіх складових системи «ВАДС».

Використовуючи метод експертних оцінок 25 експертами був визначений ранг кожного з оцінюваних критеріїв. При цьому найбільш значимий критерій має найбільш високе значення рангу.

Отримані за всіма анкетами рангові оцінки були занесені в розрахункову таблицю, для подальшого визначення ступеню узгодженості думок експертів за коефіцієнтом конкордації та критерієм Пірсона і підраховані значення коефіцієнтів вагомості кожного критерію. Були розраховані середня сума рангів для всіх критеріїв, відхилення та квадрат відхилення суми рангів для кожного критерію, відносно середньої суми рангів для всіх критеріїв за кожною групою експертів.

За отриманими ранговими оцінками критеріїв отримали значення коефіцієнта конкордації W=0,61> 0,6 та критерій Пірсона =198,7>22,4, що задовольняє умові узгодженості думок експертів. З визначених коефіцієнтів вагомості γі за всіма критеріями виділили найбільш вагомі, котрі задовольняють умові γі > 1/n, де n = 14 - кількість критеріїв оцінки.

Отримані результати розрахунків значень коефіцієнтів вагомості кожного критерію γі представлені на рисунку 1.

Рисунок 1 -  Діаграма значень коефіцієнтів ваги критеріїв, що впливають на вибір маршруту руху

 

Для визначення всіх можливих альтернативних варіантів маршруту руху та їх оцінки необхідно розрахувати підсумковий інтегральний показник. Розрахунки проводяться на основі методики вказаної в [4]. За цією методикою всі критерії поділяють на три групи: кількісні, якісні та релейні, що підвищую об’єктивність процесу вибору. Якісні показники отримуються на основі статистичних, звітних та довідкових даних та оцінюються за трьохбальною системою:   1 - «відмінно», 2 - «добре», 3 - «задовільно».

Для зведення якісних показників до кількісного виразу використовується функцію бажаності [4]. Для оцінки альтернативних варіантів маршрутів за кількісними та якісними показниками [4], для кожного критерію обирається еталонне значення – максимальне чи мінімальне, в залежності від його впливу на загальну оцінку, та розраховується його відносне значення.

Підсумковий інтегральний показник Ко  розраховується за формулою:

                                                                                   (1)

де Кі - середня арифметична оцінка в балах i-гo критерію, що надана експертами;

 - коефіцієнт вагомості i-гo критерію.

Етапи вибору маршруту зображено на рисунку 2.

Рисунок 2 – Структурно – логічна схема вибору раціонального маршруту руху

За найбільшими значеннями інтегральних показників обирається два альтернативних варіанта  маршруту, для яких  розраховуються собівартості роботи рухомого складу, та порівнявши їх обирається маршрут, який має мінімальну собівартість. Остаточний вибір маршруту руху здійснюється за найнижчою собівартістю перевезень.

В данній статті розроблена схема, яка дозволяє обрати із декількох альтертнативних варіантів оптимальний маршрут руху рухомого складу. Новизна результатів полягає у тому, що при виборі критеріїв, що впливають на вибір маршруту були враховані умови, які накладаються системою ВАДС.

 

Література:

 

1.                      Сокур І.М., Транспортна логістика: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл. ]/ І.М. Сокур, Л.П. Сокур, В.В. Гересимчук – К.: Центр учбової літератури 2009. - 227с.

2.                      Грузовые автомобильные перевозки / Воркут А.И.-2-е изд., перераб. и доп.- К.: Вища шк., 1986. -447 с.

3.                      Грузовые автомобильные перевозки. Рафф М.И. и др. Издательское обьединение «Вища школа», 1975. -288с.

4.                      Логистика в примерах и задачах: учеб. пособие / В.С. Лукинский,     В.И. Бережной, Е.И. Бережная – М.: Финансы и статистика, 2009.-228с.: ил.

5.                      Курганов В.М. Логистические транспортные потоки. Учебно-практическое пособие. –М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и КО» 2003.-252с.

6.                      Гаджинский А. М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений.— 2-е изд.— М.:  Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1999. — 228 с.