Румянцева Н.В., Кушнір С.А.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

ПРИЙОМИ АГРОТЕХНІКИ ДЛЯ УСПІШНОЇ ІНТРОДУКЦІЇ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВИДІВ РОДИНИ BROMELIACEAE JUSS. В ЗАХИЩЕНИЙ ҐРУНТ

 

Представники родини Bromeliaceae Juss. є одними з найперспективніших об’єктів для озеленення інтер’єрів, але значна кількість видів у природному середовищі є зникаючою та знаходиться під охороною[1]. Тому зважаючи на брак інформації щодо професійних прийомів агротехніки та особливостей культивування бромелій в умовах захищеного ґрунту нами була поставлена мета - виявити перспективні види родини Bromeliaceae Juss.  для введення в промислову культуру та детально розробити комплекс агротехнічних заходів для підвищення успішності культивування та поповнення колекції ботанічного саду ДНУ ім. О. Гончара та колекцій квітникарів-аматорів.

В результаті проведеної інтегральної оцінки успішності інтродукції 14 видів бромелій з 40 видів колекції ботанічного саду ДНУ ім. О. Гончара виявилися досить перспективними для використання в інтер’єрах різного функціонального призначення як за декоративними якостями, так і за вимогами щодо догляду [3]. В попередній роботі нами був виконаний експериментальний  підбір субстрату для кожного з екологічних типів бромелій, що обумовлено кардинальною відмінністю в умовах існування останніх.

Наступним кроком був підбір оптимального місця фондової оранжереї для вирощування представників різних екотипів за показниками температури, рівня інсоляції та орієнтації за сторонами світу; розробка на основі отриманих морфометричних даних та фенологічних спостережень комплексу агротехнічних прийомів для успішного вирощування бромелій в умовах захищеного ґрунту нашої кліматичної зони.

Вибір об’єктів дослідження обумовлений необхідністю вивчення найбільш типових представників кожного екотипу, що мають найбільше відмінностей в будові та умовах існування. Об’єктами досліджень були обрані представники певних видів колекції родини бромелієві ботанічного саду ДНУ ім. Олеся Гончара, а саме:

1. Aechmea bracteata (цистерново-кореневий тип);

2. Vriesea splendens (цистерново-безкореневий тип);

3. Cryptanthus acaulis (грунтово-кореневий тип);

4. Tillandsia usneoides (атмосферний тип) [1].

Представники першого біологічного типу походять з дощових тропічних лісів Центральної та Південної Америки, та є епіфітами. Види, що відносяться до другого біологічного типу походять з як з субтропічної, так і тропічної зон Північної, Центральної та Південної Америки та є найбільш розповсюдженими. Та хоча ареали зростання видів першого та другого біологічного типу перехрещуються, прийоми агротехніки для них значно відрізняються. Це обумовлено здебільшого пристосованістю до зростання в різних ярусах лісу та різним способом живлення [2].

Рослини кожного виду були розділені на 3 групи. Перша група досліджуваних рослин була розміщена на першому ярусі оранжереї в тропічному відділі, орієнтованому на південний схід, у місці з рівнем інсоляції 1500-3000 люкс та відносною вологістю повітря 80-95%. Друга група була розміщена в субтропічному відділі, орієнтованому на північний захід, у місці з рівнем інсоляції 2000-5000 люкс та відносною вологістю повітря 70-85%. Третю групу ми розмістили на другому ярусі оранжереї в орхідному відділі, орієнтованому на південний схід, з рівнем інсоляції 4000-7000 люкс та відносною вологістю повітря 90-95%.

Для оцінки життєвості рослин в різних точках оранжереї досліджувався показник приросту діаметру розетки у сантиметрах (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка середнього приросту Vriesea splendens в різних точках фондової оранжереї, см

 

Примітка (тут і далі): Ряд 1 – тропічний відділ оранжереї; Ряд 2 – субтропічний відділ оранжереї; Ряд 3 – орхідне відділення.

 

Рис. 2. Динаміка середнього приросту Aechmea bracteata у різних точках фондової оранжереї.

 

Рис. 3. Динаміка середнього приросту Cryptanthus acaulis в різних точках фондової оранжереї, см

 

Рис. 4. Динаміка середнього приросту Tillandsia usneoides в різних точках фондової оранжереї, см

 

Встановлено, що оптимальним місцем фондової оранжереї для вирощування цистерново-безкореневих та “атмосферних” бромелій є орхідне відділення, хоча теоретично рівень освітлення мав би виявитися зависоким. Вочевидь, це обумовлено високим рівнем відносної вологості повітря (90-95%), оскільки цей показник, напевно, є більш важливим для бромелій даних біотипів. Для цистерново-кореневих – субтропічне відділення, що свідчить про високу потребу останніх в освітленні (5000-6000 люкс). Криптантуси (ґрунтово-кореневий тип) показали найкращі результати в тропічному відділенні з у місці з низьким рівнем інсоляції, що пов’язано, вочевидь, з природним зростанням в найнижчому ярусі лісу.

На основі фенологічних спостережень та морфометричних даних були виявлені потреби рослин у воді в різні періоди, особливості зрошування безпосередньо в листову розетку, вразливості до паразитів, вимоги щодо догляду під час періоду спокою.

На основі аналізу отриманих даних та опрацьованих літературних джерел були запропоновані наступні рекомендації щодо догляду:

1)                Цистерново-кореневі бромелієві потребують близько 80% відносної вологості повітря, яркого розсіяного світла (близько 5000 люкс), та орієнтації на північний захід. У фондовій оранжереї ботанічного саду ДНУ ім. Олеся Гончара цим вимогам відповідає відділення субтропічної флори.

2)                Цистерново-безкореневі бромелієві потребують близько 90% відносної вологості повітря, яркого розсіяного світла (близько 5000 - 6000 люкс), та орієнтації на південний схід. В оранжереї ботанічного саду ДНУ ім. Олеся Гончара цим вимогам найкраще відповідає орхідне відділення.

3)                ”Атмосферні тиландсії потребують близько 90% відносної вологості, але можуть тривалий час витримувати і зниження до 60%. Необхідними є також рівень інсоляції не вище 3000 - 4000 люкс, орієнтація на південний схід та відсутність протягів.

4)                Ґрунтосуміш для бромелій має бути слабо кислою з рН 5,1 – 5,5. 

5)                Цистерново-кореневі бромелієві, що походять з субтропіків та криптантуси, рекомендується вирощувати на субстраті  листова земля : хвойна земля : перегній : дернова земля : соснова кора : перліт : верховий торф (2 : 2 : 2 : 1 : 1/2 : 1/4 : 1/4).

6)                Цистерново-безкореневі бромелієві тропічного походження рекомендується вирощувати на субстраті кора : корені папороті : листова земля : перегній : сфагнум : верховий торф (2 : 1 : 1 : 1/2 : 1 : 1/3).

7)                Атмосферні бромелієві не залежать від якості субстрату. Достатньо лише закріпити їх на фрагменті кори або іншому матеріалі, який буде підтримувати рослину та виконувати естетичну функцію.

8)                Не варто протирати атмосферні бромелії від пилу, оскільки пил для них є джерелом необхідних мінеральних речовин.

9)                Усі бромелієві потребують профілактичної обробки від шкідників раз на 2 місяці.

10)            Атмосферні тиландсії потребують постійного листового підживлення у найменших концентраціях. Цистерново-кореневі бромелієві потребують чергування кореневого та листового підживлення. Усі інші представники родини потребують кореневого підживлення раз на місяць.

11)            Необхідно постійно підтримувати земляний ком вологим. Протипоказане надлишкове зрошування. Всередині листової розетки повинен знаходитись об’єм води, який поглинається рослиною не більше ніж за 2 доби для підтримання оптимального стану абсорбуючих пельтатних лусок.

12)            При переході рослин до стану відносного спокою рекомендується поступово зменшувати об’єм води для зрошування. Земляний ком субтропічних видів підсушують перед кожним наступним зрошуванням на протязі 1-2 діб в залежності від рівня відносної вологості повітря. Вода в середину розетки наливається приблизно один раз на тиждень в об’ємі, який рослина здатна поглинути за 1 добу. Підживлення поступово завершують.

13)            Усі представники колекції потребують регулярної пересадки раз на рік наприкінці зими за умови належного розвитку кореневої системи.

14)            Не рекомендується відділяти дочірні розетки доти, доки вони не досягнуть 2/3 розміру материнської розетки або не утворять власних коренів.

15)            При надлишковій інсоляції більше 6000-7000 люкс усі бромелії потребують притінення, особливо під час періоду спокою.

16)            Прямі сонячні промені допускаються лише в ранкові та вечірні години, тривалістю не більше 3 годин.

17)            Відносна вологість повітря не повинна опускатися нижче 70% для субтропічних видів, та нижче 85% - для тропічних.

18)            Приміщення оранжереї рекомендується своєчасно провітрювати за рахунок відчинення фрамуг, уникаючи протягів, для запобігання затримання вологи всередині розетки та загнивання точки росту.

19)            При пересадці рекомендується прикривати верхній шар субстрату корою або іншими мульчуючими матеріалами. Коренева шийка повинна знаходитися в шарі мульчі. Важливе значення має надійний дренаж.

20)            Для вразливих представників тропічної зони рекомендується уникати різких коливань добової температури, вчасно обігріваючи або охолоджуючи приміщення.

21)            Ніщо не повинно заважати точці росту. Опале листя та інше сміття потрібно вилучати з середини розетки. В умовах захищеного ґрунту сміття всередині розетки призводить до загнивання точки росту.

Отримані висновки сприятимуть збереженню генофонду родини Bromeliaceae Juss. в ботанічних садах та зробити культуру бромелієвих більш доступною та легкою у вирощуванні для квітникарів-аматорів нашої країни.

Література:

1. Шестак В.И.  Бромелиевые: Биология, интродукция, агротехніка [Текст] / В.И. Шестак. – К., 1989. – 23 с.

2. Коровин С.Е. Бромелии в природе и культуре [Текст] / С.Е. Коровин, В.Н. Чеканова.  М.: Наука, 1984. – 31, 58 с.

3. Горницкая И.П. Интродукция тропических и субтропических, ее теоретические и практические аспекты [Текст] / И.П. Горницкая. – Д., 1995. –  302 с.