Методичні аспекти визначення ефективності реструктуризаційних заходів на сучасних підприємствах

Реструктуризація – процес, який потребує певних витрат часу, грошей. Тому проведення реструктуризації передбачає необхідність розрахунку її ефективності. Оцінка ефективності реструктуризації необхідна і для визначення доцільності впровадження заходів, які складатимуть програму реструктуризації, і для визначення ефективності результатів проведеної реструктуризації.

Визначення ефективності залишається однією з найважливіших економічних проблем сучасності. Дослідженню цих питань в сучасній літературі надається значна увага.

Аналіз існуючої системи управління процесами реструктуризації дозволив зробити висновок, що питання оцінки ефективності реструктуризації підприємств не розроблені достатньою мірою, є дискусійними як в силу того, що в сучасній економічній літературі термінологічний апарат характеристики самого процесу реструктуризації перебуває у процесі формування, так і в силу багатогранності самого поняття «ефективність реструктуризації».

Проблема оцінки ефективності результату діяльності підприємства є досить складним завданням з точки зору формування критеріїв цієї оцінки та вибору адекватних методів.

У сучасних ринкових умовах підвищуються вимоги до економічних вимірів і економічних обґрунтувань прийняття рішень, тому вважаємо за доцільне розглянути підходи щодо розуміння суті поняття «ефективність».

Згідно з визначенням, наданим в економічній енциклопедії, ефективність розглядають як відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, що визначається як відношення результату до затрат, які зумовили його одержання .

В економіці центральним поняттям є поняття економічної ефективності. Економічна ефективність — це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки).      

У англійській мові існують два терміни — «efficiency» і «effectiveness», еквіваленти яких однакові – «ефективність». Проте між цими термінами існує змістовна відмінність: «efficiency», зазвичай, відноситься до використання засобів (ресурсів), тоді як «effectiveness» (результативність) має відношення до організаційних цілей. Таким чином, організації можуть бути дуже ефективними, але абсолютно не результативними. Наприклад, шляхом використання найбільш прогресивних методів виробництва фірма досягає дуже низької собівартості в порівнянні з іншими фірмами, що випускають аналогічну продукцію (тобто працює ефективно), проте, оскільки немає достатньої кількості покупців, фірма не отримує прибутку (отже, працює не результативно). Тому, ефективна організація не може не бути результативною: про більш менш ефективне використання ресурсів мова може йти тільки у тому випадку, коли організаційні цілі досягаються. Отже, ефективність є поняттям, вільним від цінності.

Водночас, Пол Хейне (професор Сіетлського університету, США) зазначає: «Ефективність – це позитивний чинник, який найбільш послідовно підноситься економістами. Це не повинно дивувати, оскільки ефективність (effectiveness) і економічність (efficiency) – майже синоніми. Обидва терміни характеризують «результативність» (resulting quality) використання засобів для досягнення цілей. Таким чином, при визначенні ефективності значну роль відіграє ціннісна характеристика отриманого результату.

У деяких наукових публікаціях висловлюється думка, що необхідно розрізняти ефективність і результативність. Наприклад, у широко відомому підручнику «Основи менеджменту» Мескон М. звертається увага на те, що організація має бути як ефективною, так і результативною. Результативність, на думку відомого американського дослідника питань економічного і соціального менеджменту П. Друкера, є наслідком того, що «робляться потрібні, правильні речі» (doing the right things), а ефективність є наслідком того, що «правильно створюються ці самі речі» (doing things right). І перше, і друге однаково важливі.

Аналіз наукових розробок із зазначеного питання дозволив визначити, що неоднозначність, складність та комплексність процесу реструктуризації обумовлює різні трактування поняття «ефективність реструктуризації» і різні підходи до оцінки її ефективності:

-              з позиції виконання плану проведення реструктуризації (прогнозна та фактична ефективність);

-              з точки зору очікуваних результатів від реструктуризації (підвищення ліквідності, платоспроможності, прибутковості, ділової активності, вартості підприємства та ін.);

-              з позиції порівняння результатів та витрат.

Дослідивши наведені в економічній літературі методи оцінки ефективності вкладень в економічні об'єкти і процеси, доходимо висновку що, як правило, більшість з них зводиться до зіставлення сумарних витрат ресурсів і отриманого за рахунок використання цих ресурсів сукупного результату. При цьому різниця між результатом і витратами є економічним ефектом вкладень, а відношення ефекту до витрат на його отримання – економічна ефективність. Початкові залежності для розрахунку економічної ефективності вкладень зводяться до трьох різновидів логічних формул:

                                                                                                    (1.1)

                                                                                                     (1.2)

                                                                                                     (1.3)

де ф E – показник економічної ефективності вкладень;

Е – економічний ефект, що досягається за рахунок вкладень, за певний період часу;

З – витрати ресурсів, що дозволили отримати економічний ефект;

Р – сукупний результат від використання витрачених ресурсів.