АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОГО  СТИЛЮ

         Роль науки в житті суспільства за останні десятиліття надзвичайно зросла. Вона перетворилася на повноцінний соціальний організм, невід’ємну складову професійної компетентності. У динамічному сьогоденні значнішою стала роль методологічної культури дослідників, їх здатності до критичного осмислення, наукового обґрунтування і творчого застосування певних норм і методів пізнання. Така діяльність вимагає постійної копіткої розумової праці, умінь інтерпретувати концепції і теорії, творчого осмислення аналізованого матеріалу, прагнення до саморозвитку тощо. Водночас лавиноподібний розвиток науки загострює увагу і до мовної культури дослідника.

Мовна якість наукової продукції суттєво впливає на її теоретичну і практичну цінність. Однак сучасний рівень наукової мовної культури засвідчує більше проблем, ніж позитивних процесів на цьому полі діяльності. Серед причин такого стану — недостатня мовно-комунікативна, стилістична компетентність дослідників, іноді нехтування цим аспектом дослідження.

Дається взнаки і домінування в міжнародному науковому просторі англійської мови як глобальної мови науки. У світі нею публікують 80—85% досліджень. Це значною мірою перешкоджає розвитку національних наукових мов, деякі з яких втрачають статус мов наукового мислення. Такі реалії актуалізують необхідність посилення ролі національних мов як чинника розвитку науки. Для збереження і розвитку самобутнього мовного колориту наукових досліджень необхідні національна стратегія мовного розвитку, підвищення ціннісно-мотиваційного статусу української наукової мови, вдосконалення змісту і методів неперервної мовної наукової освіти.

На важливості переконливого наукового слова наголошує і багато дослідників, визнаючи, що для ефективної наукової діяльності потрібно мати глибокі спеціальні знання, досконало володіти методологією наукової творчості.

Структуру наукової мови кінця XX — початку XXI ст. досліджує лінгвістика тексту. Вона розглядає норми побудови, структурно-стилістичні особливості тексту. Об’єктом таких досліджень є наукова мова (наукові тексти), предметом – структурно-стилістичні особливості наукового стилю.  Результати досліджень дають змогу: поглибити знання про науковий стиль; розширити уявлення про наукову мову, головні категорії, властивості, структуру, мовні засоби наукового тексту, основи майстерності наукового виступу, виробити потребу в нормативному вживанні мовних засобів наукового стилю; формувати стилістичну компетенцію; створювати нормативні наукові тексти зі спеціальності, писати відгуки і рецензії на наукові роботи, правильно вживати й оформляти цитати.