ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОГРЕСИВНИХ ФОРМ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Після вступу до Світової організації торгівлі України відкрила свої кордони для товарів 151-ї країни-члена цієї торгової організації, що суттєво загострило конкуренцію на вітчизняному ринку.

З метою залучення покупців кожна компанія буде пропонувати своїм клієнтам-покупцям кращі товари і послуги і в них з’явиться велика можливість вибору. Враховуючи цю обставину, вітчизняні виробники, торгові фірми і посередницькі організації будуть змушені постійно оновлювати асортимент товарів і пропонувати клієнтам нові, зручні для них, прогресивні форми продажу і послуг.

Ще одним з прогресивних напрямків торгівлі є торгівля з використанням телефонів. Ця торгівля дозволяє клієнту в будь-який час і в будь-якому місті отримати доступ до Інтернету, необхідну інформацію і проводити торгові операції (здійснювати купівлю-продаж незалежно від місця і часу).

Основні складові успіху торгівлі за допомогою телефонів – це зручність користування, можливість локалізації, миттєвий доступ, кастомізація і надійність. Привабливим напрямком залучення клієнтів є розсилка кожному власнику мобільного телефону кастомізованої реклами з пропозицією товару, що відповідає його особистим вимогам. Проте мобільна торгівля не можлива без відповідності певним технічним стандартам. Необхідні швидкі, гнучкі і надійні канали для обміну даними.

Не дивлячись на велику кількість ще не вирішених проблем (стандарти передачі даних, надійність, високі вимоги до технічного оснащення внутрішніх служб компаній та ін.) мобільні телефони і електронні записні книжки перетворюються в ,,продавців – консультантів’’ для споживачів, порадників і помічників для співробітників зовнішньої служби збуту.

Деякі організації, які надають і отримують послуги, а також рядові користувачі можуть об’єднуватися в так звані Інтернет - платформи, або віртуальні торгові площадки. Вони дозволяють контактувати з багаточисельними зацікавленими особами і постачальниками послуг без витрат в часі і створюють умови для здійснення угод через Інтернет по всьому світу.

Віртуальні торгову площадки як і торгівля в Інтернеті, відкривають великі можливості з однозначним ухилом в бік замовлень корпоративних клієнтів у компаній – постачальників через Інтернет системи. З точки зору виробників і продавців віртуальні торгові площадки пропонують середнього розміру компаніям – постачальникам послуг можливість об’єднати свій асортимент і отримувати доступ до нових цільових груп по всьому світу.

Портали і торгові площадки різняться за такими показниками:

- володіння: одноосібне і колективне управління платформою;

- учасники ринку: платформи для продавців або покупців, а також закупівельні, клієнтські, партнерські платформи і платформи постачальників послуг ;

- типи ринку: замовлення корпоративних клієнтів у компанії постачальників через Інтернет системи ЕДІ або покупки споживачі через Інтернет – магазини;

- число галузей: вертикальні платформи обслуговують одну галузь по всьому ланцюгу цінностей, горизонтальні платформи обслуговують різні галузі;

- обмеження доступу: відкриті платформи – фінансуються за рахунок відсотка від угод, а закриті (приватні) платформи – доступні клієнтам, які мають пароль.

Торгові підприємства слід оцінювати за такими ознаками: по-перше, ефективність угод – чим вона вища, тим більше здійснюється регулювання при меншій кількості постачальників; по-друге, ефективність ринку – чим вона вища, тим менше комплексних продуктів отримують менш перспективні клієнти.

За високої ефективності ринку і низької ефективності угод створюються умови для виникнення спеціалізованої платформи покупця. І, навпаки, при низькій ефективності ринку і високій ефективності угод формується спеціалізована платформа продавця. Досвід і практика деяких країн ринкової економіки дозволив виробити для віртуальних торгових площадок наступні моделі і служби: віртуальні торгові дома, віртуальні торгові центри, спільні закупки.

Система закупок в Інтернеті полягає в тому, що передбачає максимально можливе число покупців, зацікавлених в одному і тому ж проекті, які об’єднуючись, звертаються безпосередньо до постачальника або виробника, який пропонує найбільш привабливу ціну, чим більше учасників спільної закупівлі тим нижча ціна. Торгові пропозиції для спільної закупівлі діють обмежений час і здійснюються як :

- живі аукціони – он – лайновий (оф –лайновий) аукціон , який відбувається в режимі реального часу;

- обернені аукціони – тип аукціону, протилежний прямому, на якому боротьбу за можливість здійснення продажу виграє той продавець, який запропонує за свій товар найнижчу ціну;

- дошки оголошень;

- служби торгівлі по каталогах;

- віртуальні біржі.

Замовлення корпоративних клієнтів у компаній – постачальників через Інтернет системи ЕДІ можуть здійснюватись в різних галузях :електроніка, хімія, торгівля, споживчі товари, автомобілі, автоперевезення та інші. На торгових площадках вже сьогодні здійснюються контакти з більш ніж 103 тис. постачальників по всьому світу [1].

Основними труднощами у сфері електронної торгівлі, згідно з даними закордонних джерел, є недостатня небезпека даних, що передаються через Internet, яка зводиться до двох загроз – комп’ютерні підробки і шахрайство та порушення таємниці особистого життя в умовах можливості чіткої фіксації хто, що, коли і в кого купував.

Іншою принциповою проблемою є якість комунікацій ( розвиток мережі комунікацій, мала випускна спроможність каналів та низька швидкість передачі інформації).

У вітчизняному електронному бізнесі мало поширення автоматизовані системи управління виробничою, торговельною, фінансовою діяльністю корпоративного рівня.

Також проблемою розвитку електронної торгівлі можна вважати невизначеність реального існування контрагента, незнання правил введення іноземного бізнесу, відсутність в окремих випадках універсальних стандартів взаємодії та сумісності при роботі в глобальній мережі.

Суттєве значення має невизначеність ряду юридичних та фінансових питань, зокрема захист прав інтелектуальної власності та прав споживачів [3, с.14].

Електронна торгівля в Україні буде розвиватися своїм шляхом, оскільки на її розвиток впливає багато чинників:

- відсутність законодавства, яке однозначно описує використання електронно-цифрового підпису і засобів захисту інформації;

- нерозвиненість он-лайнових засобів платежів як наслідок загальної непоширеності серед населення банківських карток;

- національні традиції ставлення до праці, які призводять до невміння швидко, якісно й ефективно обробляти замовлення в мережі.

Користувачі Internet становлять поки що дуже малий відсоток від загальної кількості населення країни, що стримує інвестування і реалізацію серйозних комерційних проектів в Uanet [2, с. 215-216].

Незважаючи на існуючи проблеми розвитку електронної економіки і Україні деякі підприємства активно використовують її можливості. Більшість компаній підключаються до ланцюжка західних або російських підприємств. Зумовлено це тим, що в Україні поки що відсутні розвинуті електронні торговельні майданчики. При чому існують фінансові схеми завдяки яким усі грошові потоки під час укладення угод можна легалізувати.

Література

1. Аблязова, О. М. Використання прогресивних форм торгівлі в сучасних інтеграційних процесах//Економіка та держава . - 2010 . - № 4 . - С.81-82.

2. Макарова М. В. Електронна комерція : Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : Видавничий центр ,,Академія “, 2002. – 272с.

3. Шалева О.І. Електронна комерція. Навч. посіб. К. : центр учбової літератури, 2011.-216с.