Економічні науки/10. Економіка підприємства

Перепічка Р. С., науковий керівник Кравчук І. П.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Теоретичні аспекти організації фінансового

планування на підприємстві

В умовах ринкової економіки підвищується значущість та актуальність застосування фінансового планування. Очевидно, що від належної організації фінансового планування корінним чином залежить благополуччя підприємства. Бізнес не може процвітати, не розробляючи фінансових планів і не контролюючи їх виконання. У розвинених країнах планування – один з найважливіших інструментів регулювання діяльності господарства.

Зміни умов господарювання обумовлюють необхідність формування нової системи планування на основі синтезу української практики і досягнень світової економічної думки. Вагомий внесок у дослідження організації фінансового планування на підприємстві здійснили Александрова М.М., Базилевич В.Д., Василик О.Д., Дем’яненко М.Я., Опарін В.М., Романенко О.Р., Оспіщева В.І., Юрій С.І.. Поряд з цим, сучасні умови господарювання вимагають проведення подальших досліджень щодо підвищення ефективності фінансового планування на підприємствах.

Фінансове планування формує шляхи і способи досягнення фінансових цілей підприємства. У цілому фінансовий план – програма того, що повинно бути зроблено в майбутньому.

При цьому, цілі фінансового планування на підприємстві залежать від обраних критеріїв прийняття фінансових рішень:

– максимізація продажу;

– максимізація прибутку;

– максимізація власності власників компанії [4].

Головна мета, яка упорядковує співвідношення цілей і гарантує забезпечення підприємства капіталом у довгостроковій перспективі – максимізація майбутньої вигоди власників компанії. Ця мета полягає в збільшенні багатства за рахунок зростання ринкової вартості активів. Головними критеріями діяльності цих організацій вважають характеристики, які надають цінності будь-яким виробничим активам: величина потоку грошових засобів, ймовірність отримання доходу і ризики. Іншими словами, головна мета фінансових рішень для таких підприємств – це максимізація вартості активів, тобто ціни, яку можна було б отримати при продажу їх на ринку, з урахуванням ризику і доходу власників компанії. Основними завданнями фінансового планування є:

- перевірка погодженості поставлених цілей та їх здійснення; забезпечення взаємодії різних підрозділів підприємства;

- аналіз різних сценаріїв розвитку підприємства і, відповідно, обсягів інвестицій і способів їх фінансування;

- визначення програми заходів;

- контроль за фінансовим станом підприємства [2].

Фінансове планування як суб’єктивний процес розробки і виконання планових завдань засноване на об’єктивних умовах, обліку дії економічних законів і закономірностей [3]. Вони впливають на встановлення основних напрямів руху фінансових ресурсів, зміст фінансових планів, а також організацію даного процесу. У той же час від наукового рівня фінансового планування, якості його організації, застосування прогресивних видів і методів багато в чому залежить раціональне використання всіх ресурсів, дієвість економічних важелів і стимулів та процвітання підприємства в цілому. Так визначають чотири етапи фінансового планування на підприємстві:

1. Аналіз інвестиційних можливостей і можливостей фінансування, якими

розпоряджається підприємство.

2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою запобігання несподіванок, розуміння зв’язку між поточними і майбутніми рішеннями.

3. Обґрунтування обраного варіанта із всіх можливих рішень (цей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).

4. Оцінка результатів, досягнутих підприємством в порівняні з цілями, встановленими в фінансовому плані.

Чотирьохетапний процес планування передбачає прийняття рішень і здійснення заходів, які на кожній стадії планування впливають на майбутнє підприємства. Оскільки ніхто не в змозі точно передбачати майбутнє, планування повинно бути безперервними. Тобто необхідно постійно на кожному етапі фінансового планування враховувати нову інформацію. Крім цього, умови, які змінюються, потребують безперервного уточнення фінансових планів. Слід визначити, що планування класифікують за строками дії на: стратегічне, перспективне, бізнес-планування, поточне та оперативне [1].

Основою формування фінансових планів є довгострокові цілі, які визначаються керівництвом підприємства в процесі стратегічного планування. Стратегічне планування базується на прийнятті базових фінансових рішень, наприклад, реорганізації бізнесу (придбання ще одного підприємства, закриття підприємства і т.д.) й інвестиційних рішень. Ступінь деталізації в таких планах достатньо невисока. Кількість, зміст етапів складання і форма стратегічного плану можуть суттєво відрізнятися й залежати від форми власності, галузевої приналежності і розмірів підприємства.

Оперативне фінансове планування передбачає:

– розробку і доведення до виконавців бюджету, платіжного календаря та інших форм оперативних планових завдань по всіх основних питаннях фінансової діяльності;

– вміння ефективно управляти оборотним капіталом (грошовими засобами, ліквідними цінними паперами, дебіторською заборгованістю) і кредиторською заборгованістю [3].

Успішна організація фінансового планування на підприємстві забезпечується виконанням чотирьох обов’язкових умов (коментарів), які тісно зв’язані між собою і складають інфраструктуру фінансового планування підприємства:

1. Методологічна і методична база складання, контролю і виконання фінансових планів складають аналітичний блок (або компонент) фінансового планування.

2. Інформаційний блок.

3. Організаційний блок.

4. Програмно-технічний блок (складається з програмно-технічних засобів, які використовуються в фінансовому плануванні і контролі).

Отже, якісне проведення фінансового планування забезпечує досягнення фінансових цілей підприємства. Фінансове планування, з одного боку, попереджує помилкові дії, а з іншого – зменшує кількість невикористаних можливостей. Методи фінансового планування дають можливість порівняти різноманітні сценарії розвитку фінансів підприємства і на основі систематизації та осмислення отриманої інформації отримати оптимальні шляхи розвитку, передбачати ймовірні труднощі, попереджувати негативні наслідки реалізації обраного курсу дії. Планування дозволяє розглядати можливі альтернативні розробки фінансової стратегії, яка забезпечує досягнення підприємством стабільного положення на ринку і фінансової стійкості.

Література

1. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит: НМП К.:ЦУЛ. – 2002. – 336с.

2. Біла О.Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємств // Фінанси України. – 2007. – № 4. – С. 112–119.

3. Марцин В. С. Планування як основна складова процесу фінансової діяльності / В. С. Марцин // Фінанси України. − 2008. − № 4 − С. 23−31.

4. Фінанси: курс для фінансистів: Навч. посібник / За ред. В,І.Оспіщева. –К.:Знання. – 2008. – 567с.