Гаврилишин Н.М., Попадюк О.О.

Буковинська державна фінансова академія

Сучасні тенденції залучення і використання капітальних

інвестицій в чинній системі господарювання України

Дана стаття присвячена проблемі покращення інвестиційного клімату в Україні. Автор розкриває основні тенденції залучення та використання капітальних інвестицій у чинній системі господарювання України в сучасних умовах.

Ключові слова: інвестиції, капітальні інвестиції, інвестиційний клімат, інвестиційна привабливість, пріоритетні галузі, механізм залучення інвестицій, податковий тиск.

На даному етапі розвитку України забезпечення сприятливого інвестиційного клімату залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення у світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки.

Дослідженням даного питання займалися досить багато вчених-економістів. Зокрема, можна виділити наступних: Бутинець Ф.Ф., Шатило Н.В., Волков Н.Г., Журавель Г.П., Крупка Л.Д., Палюх М.С., Гуцайлюк Л.О., Фаріон Т.І., Козлова Е.П., Парашутин Н.В., Бабченко Т.Н., Галаніна Е.Н., Кондраков Н.П., Луговой В.А., Петрова В.І., Редько А.Ю., Барановська В.Г., Горбачова Т.В., Костенко Е.М., Никонович М.А., Ткаченко Н.М. та інші.

На сьогодні накопичений досить широкий науковий потенціал із державного регулювання інвестиційного процесу в українській економіці. Проте, проблема залучення капітальних інвестиційних ресурсів в економіку України, як і раніше, залишається однією з найбільш актуальних, а важливість державної участі у вирішенні даної проблеми все більш зростає [4, с.74].

Капітальні інвестиції – інвестиції, що спрямовуються у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання, створення необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для здійснення монтажу), а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

В умовах сучасного становища України вкрай важко обійтися без капітальних інвестицій. Умови залучення і використання капітальних інвестицій мають бути вигідними як для інвесторів, так і для підприємців-виробників, які беруть капітальні інвестиції під розвиток того чи іншого виробництва [1, с.200].

Причини невисокої інвестиційної привабливості регіонів України наступні:

1. Недостатня ємність внутрішнього ринку;

2. Високий податковий тиск на бізнес та його адміністративна зарегульованість;

3. Нерозвинутість ринку цінних паперів, землі, нерухомості, інших ринкових інститутів і корпоративного сектору в цілому;

4. Відсутність послідовної інвестиційної політики держави та відповідних механізмів її втілення на місцевому рівні;

5. Низька конкурентоспроможність багатьох українських товарів на світових ринках, що робить невигідними вкладення в їх виробництво;

6. Брак достовірної та оперативної інформації, що зменшує ефективність співпраці між суб’єктами ринку;

7. Недостатня інтегрованість у глобальну економіку;

8. Інертність місцевої влади, значною мірою викликана відсутністю стимулів і механізмів для залучення інвестицій у реальну економіку.

Реалізувати нову інвестиційну політику у повному обсязі неможливо без переосмислення її джерел на користь внутрішнього інвестора. Зрозуміло, що процес залучення інвестицій пов’язаний зі стабільністю розвитку самої вітчизняної економіки, банківської сфери, довірою населення, стабільністю валюти тощо [3, с.88].

Капітальні інвестиції за січень-червень 2010 року [6]

	Освоєно (використано)
	у  фактичних цінах, млн.грн.	у % до загального обсягу
Усього	60554,9	100,0
у тому числі
інвестиції у матеріальні активи	57869,4	95,6
з них
інвестиції в основний  капітал	49056,0	81,0
з них
капітальне будівництво	26693,5	44,1
машини, обладнання та транспортні засоби	20373,4	33,6
земля	276,1	0,5
існуючі будівлі та споруди	1218,6	2,0
нові будівлі, споруди, об’єкти незавершеного будівництва	687,0	1,1
довгострокові біологічні активи тваринництва	339,0	0,6
інші необоротні матеріальні активи	1351,5	2,2
капітальний ремонт	4941,2	8,2
інвестиції у нематеріальні активи	2685,5	4,4

Важливою умовою в стратегії залучення інвестицій має бути реальність інвестиційних проектів і формування з них портфелів замовлень. Ця умова інвестування забезпечує підприємству швидкий розвиток та освоєння нових видів продукції і розширення ринку збуту [1, с.200].

Виходячи з потреб досягнення очікуваних результатів інвестування у пріоритетні галузі та вимог Указу Президента України, слід вважати, що основні напрями інвестиційної політики на найближчі роки визначатимуться принциповими чинниками, що стосуються джерел і спрямування інвестицій:

· активізація інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання за рахунок власних і особливо залучених ресурсів;

· створення сприятливого інвестиційного клімату для всіх порядних і перспективних інвесторів;

· сприяння зростанню власних інвестиційних ресурсів у фінансово бідних підприємств;

· мобілізація всіх законних внутрішніх джерел інвестиційних ресурсів та підвищення рівня ефективності їх використання;

· посилення мотивів до накопичення громадянами грошових ресурсів і стимулювання їх інвестиційного використання в реальному секторі економіки;

· спрямування грошових ресурсів кредитно-фінансової сфери в інвестування реального сектора економіки;

· пріоритетне стимулювання інвестицій в основний наукомісткий капітал, особливо підприємств базових галузей [5, с.91].

Україна, як і в попередні роки так і не потрапила до ТОП- 30 країн світу, у які іноземні інвестори хочуть вкладати свої гроші. У травні 2010 року за Україну віддали свої голоси тільки 38 з 2654 опитаних інвестиційних компаній (у грудні 2009 року таких компаній було 49).

Тільки реалізуючи зазначені орієнтири стратегії стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, можна значно збільшити продуктивність праці на підприємствах, підвищити ефективність та конкурентоспроможність національної економіки, зміцнити національний інвестиційних потенціал.

Для України інтенсивний розвиток та залучення капітальних інвестицій має пріоритетне значення, адже воно сприяє прискоренню ринкової трансформації економіки [2, с.26].

При запровадженні хоча б частково власне пріоритетних заходів, зазначених у даній статті, створюються можливості для покращення інвестиційної привабливості України, що призведе до потоку капітальних інвестицій уже найближчим часом.

Отже, сучасні умови економічного розвитку нашої держави демонструють необхідність змін у політиці залучення капітальних інвестицій, а відтак і формуванні інвестиційної привабливості України. Тому на перше місце виходить розробка нових заходів, які б допомогли сформувати сприятливий інвестиційний клімат та підвищити інтерес інвесторів до нашої країни саме в умовах економічної нестабільності.

Список використаної літератури:

1. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 580с. – (Вища освіта ХХІ століття)

2. Пельтек Л.В. Концептуальні засади державної інвестиційної політики в промисловості // Інвестиції: практика та досвід. – 2009.– №20. – С.74-77

3. Кужель В.М. Трансформація інвестування виробництва в ринкових умовах господарювання // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №4. – С.85-89

4. Попельнюхов Р.В. Інвестиційна привабливість економіки України (інвестиційний клімат) // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №21.– С.24-28

5. Шосталь С.О. Джерела та напрями залучення інвестицій в економіку України // Економіка і держава. – 2009. – №9. – С.89-91

6. Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики: [сайт: http://www.ukrstat.gov.ua]