Зінченко Т.В.

Сумський національний аграрний університет

Оцінка рівня фінансово-кредитних відносин сільськогосподарських підприємств в умовах ринку

На діяльність підприємства впливають фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які потрібно враховувати під час прийняття управлінських рішень. Для визначення ефективності прийнятих рішень необхідно проводити оцінку процесів адаптації та рівня фінансово-кредитних відносин підприємства до умов ринку. Складність розвитку економічного механізму функціонування, встановлення взаємовигідних умов формування фінансово-кредитних ресурсів підприємства, необхідність прискорення темпів регулювання діяльності та якісного вдосконалення системи управління зумовлює своєчасність оцінки процесів адаптації підприємства та визначення рівня фінансово-кредитних відносин підприємств в умовах ринку.

Під час оцінки процесів адаптації та рівня фінансово-кредитних відносин особливу увагу необхідно звернути на проведення фінансового аналізу, оскільки якщо витрати на адаптивні заходи будуть більші, ніж ефект від них, то така адаптація для підприємства невигідна. Фінансовий аналіз діяльності підприємства комплексно характеризує результати взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства. Фінансовий аналіз визначається усією сукупністю виробничо-господарських факторів, характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення та використання власних та залучених фінансових ресурсів підприємства. Фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, який має на меті: оцінити поточний і перспективний фінансовий стан підприємства; оцінити можливі і доцільні темпи розвитку підприємства з позиції їх фінансового забезпечення; виявити доступні джерела коштів і оцінити можливість і доцільність їх мобілізації, спрогнозувати становище підприємства на ринку капіталів.

Дослідження фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств свідчить про те, що вони в основному працюють за рахунок власних ресурсів, які мають значну питому вагу у структурі фінансових ресурсів, проте власних ресурсів недостатньо для самофінансування та нормального функціонування підприємств. Обмеженість власних коштів сільськогосподарських підприємств зумовлює необхідність розвитку як банківських, так і партнерських форм кредитування. Кредит для сільськогосподарських підприємств є одним із найважливіших зовнішніх джерел підтримки ефективної та безперебійної діяльності підприємства. Статистика свідчить, що у розвинутих країнах близько 70% обігових коштів на розвиток сільськогосподарського сектору формується за рахунок банківського кредитування, в Україні ж ця частка становить лише 20%.

У 2008 р. обсяги кредитів у сільське господарство зростали найвищими темпами (135,1) хоча їх частка у структурі банківських кредитів є найменшою (6%), як і в попередні роки. У 2008 р. сільськогосподарські підприємства отримали кредитів на суму 17,292 млрд. грн. При цьому у 2009 р. із загального об’єму привернутих кредитів короткострокові склали 8,215 млрд. грн., середньострокові – 6,068 млрд. грн. і довгострокові – 3,009 млрд. грн. Про погіршення умов і можливостей залучення кредитних засобів в аграрний сектор свідчить скорочення в 2009 р. на 44% – до 6,37 млрд. грн. виділених грошових коштів на витрати Мінагрополітики з державного бюджету. В зв'язку з цим значно зростає необхідність пошуку учасниками аграрного ринку альтернативних інструментів фінансової підтримки.

З початку 2010 р. і за станом на кінець року сільськогосподарські підприємства залучили 8,85 млрд. грн. кредитів, що на 53,7 % більше, ніж за відповідний період 2009 р. Банки надали сільськогосподарським підприємствам короткострокових кредитів на суму 6,2 млрд. грн., середньострокових, – на 1,1 млрд. грн., довгострокових, –на 1,5 млрд. грн. У 2010 р. кредити залучили 2079 підприємств АПК. Станом на 1 лютого 2011 р. у структурі кредитування сільськогосподарських підприємств переважали середньострокові кредити (від 1 до 5 років) – 36 018 млн. грн. Довгострокові кредити (більше 5 років) становили лише 3 998 млн. грн., і 23 641 млн. грн. – кредити на строк до 1 року.

Альтернативою кредитування сільськогосподарських підприємств стає лізинг, що дає можливість отримати необхідні ресурси та  уникнути значних втрат. За даними Державної комісії з регулювання фінансових послуг за січень – червень 2010 року фінансовими компаніями та підприємствами АПК укладено 886 договорів фінансового лізингу на суму 708,4 млн. грн. Протягом 2008 – 2010 років укладання договорів фінансового лізингу знизилось майже в 3 рази. На сьогодні відбувається зростання  попиту на операції факторингу, що являється процесом управління дебіторською заборгованістю підприємства та всіма його активами, що здійснює фактор без попереднього фінансування. Протягом першого кварталу 2010 року  було укладено 442 договори факторингу загальною сумою 560,0 млн. грн. Факторинг здатен позитивно вплинути на ефективність управління дебіторською заборгованістю сільськогосподарських підприємств, відчутно збільшив обсяги залучення ресурсів. Інвестиції в сільське господарство на 1 червня 2010 р. складали  3352,7 млн. грн., а  на 1 червня 2009 р. 3200, 1 млн. грн., збільшення відбулось на 5%. Аграрний сектор України є непривабливим для потенційних інвесторів через високі ризики, пов'язані з незахищеністю права власності та ймовірністю неповернення коштів через недосконале управління.

Таким чином, в процесі дослідження доведено необхідність об’єктивної оцінки рівня фінансово-кредитних відносин сільськогосподарських підприємств в умовах ринку. Аналіз джерел фінансування підприємств свідчить про те, що в їх структурі переважають власні кошти, але вони є недостатніми для ефективної діяльності, тому все частіше сільськогосподарські підприємства користуються послугами фінансово-кредитних установ. В умовах фінансової кризи динаміка кредитування сільськогосподарських підприємств була негативною, але в уже в середині 2010 р. на початку 2011 р. спостерігається позитивна тенденція.