К.е.н.,
доцент Петіна Л.В.
Херсонський
державний аграрний університет
Страхування
сільськогосподарських підприємств у Херсонській області
Сільськогосподарське виробництво в будь-якій
країні світу завжди відноситься до високоризикованого виробництва.
На цьому фоні дуже важливими є питання, що
стосуються гарантій сільськогосподарських виробників через систему реального
страхування сільськогосподарських ризиків.
По своїх характеристиках сільськогосподарські
ризики можна цілком віднести до категорії ризиків, що являють собою небезпеку
нанесення збитку сільськогосподарському підприємству (чи господарству
сільського товаровиробника) внаслідок порушення нормального ходу виробничого
процесу. Під нормальним виробничим процесом ми розуміємо виробничий процес, що
проходить при таких погодних умовах, коли сільськогосподарське підприємство
одержує врожай не нижче середніх значень для даної природно-кліматичної зони.
Страхування ж це метод перенесення або
часткового перенесення сільськогосподарських ризиків безпосередньо з виробника
на страхову компанію.
Економічний механізм страхування
сільськогосподарського виробництва полягає у створенні і використанні
страхового фонду з метою відшкодування непередбачених збитків, заподіяних
сільськогосподарським підприємствам стихійними лихами, іншими несприятливими
подіями, що порушують нормальний процес відтворення.
Згідно з чинним законодавством в Україні
протягом останніх десяти років страхування врожаю сільськогосподарських культур
у колективних і фермерських господарствах було добровільним, а в державних -
обов'язковим.
За правилами добровільного страхування об'єкти
страхування розбито на чотири групи:
1. Урожай сільськогосподарських культур і
багаторічних насаджень плодоносного віку.
2. Дерева й плодово-ягідні кущі, що зростають у
садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження,
знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті, що підлягають
списанню з балансу.
3. Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі,
хутрові звірі, сім′і бджіл у вуликах.
4. Будівлі, споруди, сільськогосподарська
техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові,
робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція.
Реальний стан речей склався таким чином, що
страхування сільськогосподарських ризиків не вигідно а ні страховим компаніям,
а ні самим аграріям. З одного боку, страховики не хочуть брати на себе досить
високі ризики зі сільськогосподарського страхування. Таким чином, якщо вони і
беруться за страхування, то компенсація ризиків здійснюється шляхом підвищення
вартості власне страхування. Це аж ніяк не заохочує аграріїв до добровільного
користування страховими послугами.
З іншого боку, аграрії часто не мають належної
суми вільних коштів, щоб оплатити послуги зі страхування. Таким чином вони
надають перевагу ризику. Тобто виникає замкнуте коло.
Ряд
компаній-страховиків, надаючи послуги зі страхування, свідомо ідуть на збитки.
Тобто виплати за страховими полісами перевищують розмір отриманих страхових
премій.
Економічні розрахунки та позитивний міжнародний
досвід доводять, що найкращою формою надання підтримки аграрному страхуванню є
здешевлення для сільгоспвиробників вартості страхових премій через надання
субсидії та забезпечення при цьому державного перестрахування ризиків.
В процесі дослідження є можливість зробити
висновок, що система аграрного страхування має розвиватися за такими напрямами:
- сприяння розвитку аграрного сектора,
спрямоване на підвищення його спроможності впливати на процес розробки нових
страхових продуктів та користуватися страховими послугами;
- удосконалення законодавства України, яке
регулює надання страхових послуг аграрному ринку та надання
сільськогосподарським виробникам державної підтримки зі страхування аграрних
ризиків;
- інституційна розбудова, спрямована на
зростання спроможності держави здійснювати свої функції у цій системі;
- стимулювання та сприяння розвитку та
консолідації страхового сектора, спрямованого на підвищення його спроможності
надавати кваліфіковані послуги аграрному сектору.