Дяченко Катерина, студентка 1-го курсу

Інститут освітніх

інженерно-педагогічних технологій

Бердянського державного педагогічного університету

Науковий керівник: старший викладач Криворучко Н.В.

Перспективність застосування японського менеджменту в Україні

Актуальність теми дослідження. Менеджмент у Японії, як і в будь-якій іншій країні, її історичні особливості, культуру і суспільну психологію. Він безпосередньо пов’язаний із суспільно-економічним укладом країни. Японські методи керування в корені відмінні від європейських і американських. Це не означає, що японці керують більш ефективно. Швидше можна сказати, що основні принципи японського і європейського менеджменту лежать в різних площинах, маючи дуже небагато точок перетину. Дослідженню цієї різниці і присвячено дані тези.

Метою тез є дослідження перспективності застосування японського менеджменту в Україні.

Результати дослідження. Чим відрізняється японський метод керування від методів, що використовуються в більшості країн Європи та Америки? Перш за все своєю спрямованістю:основним предметом керування в Японії є трудові ресурси. Мета,яку ставить перед собою японський керуючий - підвищити ефективність роботи підприємства в основному за рахунок підвищення продуктивності праці працівників. Тим часом у європейському та американському менеджменті основною метою є максималізація прибутку, тобто одержання найбільшої вигоди з найменшими зусиллями. На думку японського фахівця з менеджменту Хідекі Йосіхара, є шість характерних ознак японського управління:

1. Гарантія зайнятості і створення обстановки довіри.

2. Гласність і цінності корпорації.

3. Управління, засноване на інформації.

4. Управління, орієнтоване на якість.

5. Постійна присутність керівництва на виробництві.

6. Підтримка чистоти і порядку.

У багатьох українських компаній теорія і практика – це дві різні речі, а у японців таких розбіжностей немає. Думки та дії наших менеджерів повинні бути більш системними. На мою думку, сьогоднішні більшість українських компаній достатньо розвинені, як для ринкового середовища, що почало формуватися років 15 тому. Навіть незважаючи на кризу. Зараз топ-менеджмент багатьох українських компаній дійшов до розуміння, що потрібні чіткі цілі, процедури, відпрацьовані техніки, чіткі домовленості про розподіл відповідальності – тобто потрібно вибудовувати систему управління підприємствами, настав час професійних менеджерів.

Японці дуже системні та ефективні, і за цими показниками вони випереджають навіть американські корпорації. Японці дуже виважено та скрупульозно прописують та впроваджують бізнес-процеси, постійно їх оптимізують. І для українських підприємств такий підхід зараз дуже актуальний. Зростання в Україні попиту на бізнес-освіту та на системні IT-продукти свідчить про те, що національні підприємства розвиваються в бік системності. Крім того, криза допомагає краще структурувати та систематизувати діяльність компаній, відкинути зайве та зосередитися на вирішенні найбільш пріоритетних проблем.

Є багато принципів, яких дотримуються японські корпорації в своїй діяльності і які доцільно впровадити в повсякденну діяльність українських компаній.

Ось основні з них:

• приймати управлінські рішення з урахуванням довготермінової перспективи, навіть якщо це шкодить короткотерміновим фінансовим цілям;

• приймати рішення не поспішаючи, на основі консенсусу, зваживши всі можливі варіанти. Впроваджувати прийняте рішення без зволікання;

• будувати технологічний процес так, щоб створити безперервний потік, що буде ефективно забезпечувати створення цінності;

• робити так, щоб внутрішній споживач, який приймає твою роботу, отримав те, що йому потрібно, у потрібний час і в потрібній кількості;

• зробити зупинку виробництва з метою вирішення проблем частиною виробничої культури, якщо цього вимагає якість.

• вирішувати проблеми й удосконалювати процеси безпосередньо на робочих місцях. Навіть представники вищого керівництва компанії й керівники підрозділів повинні бачити проблему «власними очима» – лише тоді розуміння ситуації буде правильним, а не поверховим;

• поважати своїх партнерів і постачальників, ставитися до них як до рівноправних учасників спільної справи. Створювати для партнерів умови, стимулювати їхнє зростання та розвиток – тоді вони зрозуміють, що їх цінують.

Висновки. У цілому японське управління відрізняє упор на поліпшення людських відносин: погодженість, групову орієнтацію, моральні якості службовців, стабільність зайнятості і гармонізацію відносини між робітниками і керуючими.

Японський менеджмент, заснований на колективізмі, використовував усі морально - психологічні важелі впливу на особистість. Перш за все, це почуття боргу перед колективом, що в японському менталітеті майже тотожно почуття сорому. Зважаючи на те, що податкова система працює на усереднення доходів і матеріального стану населення своїм підкреслено прогресивно - фіскальним механізмом, у суспільстві мінімально розшарування по добробуту,і це дає можливість використовувати почуття колективізму максимально ефективно.