Економічні науки/15.Державне регулювання економіки

Поляруш М.М.

Науковий керівник Лимар О.Ф.

Вінницький торговельно-економічний інститут,Україна

Проблема державного боргу в Україні

Постановка проблеми. В умовах формування та функціонування ринкової економіки важливою складовою державних фінансів є державний борг. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призводять до формування і значного зростання державного боргу.

Актуальність проблеми. Дослідження проблеми державного боргу завжди перебувало в центрі уваги економічної думки. Це спричинено тим, що державний борг стосується глибинних процесів економіки, а також впливає на розвиток національного господарства. Саме тому дане питання є актуальним.

Об'єктом дослідження є стан державного боргу в Україні.

Метою дослідження є визначення проблем державного боргу,а також шляхів їх вирішення.

Основними завданнями роботи є аналіз стану державного боргу України, визначення проблем та пошук шляхів їх вирішення.

Питанню державного боргу України присвячено багато наукових праць. Дослідженням даної проблеми займаються такі вчені як Г. Асадчий, Т. Вахненко, В. Глущенко, Г. Калач, В. Козюк, В. Корнєєв, Г. Кучер, І. Лютий, М. Макаренко, К. Швабій та інші.

Державний борг – це сума фінансових зобов'язань держави по відношенню до зовнішніх кредиторів та сума заборгованості держави по випущених і не погашених державних внутрішніх позиках.

Державний борг є структурним компонентом державних фінансів будь-якої країни з розвиненими ринковими відносинами.

Державний борг складається з:

- заборгованості по випущених і непогашених внутрішніх державних позиках- внутрішній державний борг;

- фінансових зобов'язань країни по відношенню до іноземних кредиторів на певну дату - зовнішній державний борг.

Загальний обсяг внутрішньої заборгованості держави може бути поділений на дві частини:

-Монетизований борг, який складається з боргів опосередкованих кредитними стосунками держави з банками.

-Немонетизовапий борг, який складається:

а) з невиконаних державою фінансових зобов'язань, передбачених чинним законодавством (заборгованість по виплаті пенсій, стипендій, допомог, заробітній платі та інших видах соціальних виплат);

б) із заборгованості по господарських стосунках з реальним сектором економіки (заборгованість по державних замовленнях, наданню послуг державними установами та інші) [5, c.132].

Зовнішній борг складається із зобов'язань держави перед нерезидентами, які виникають внаслідок міжнародних позик або продажу фінансових активів за кордон.

Збалансування бюджету належить до ключових проблем бюджетної системи. Згідно із ст.21 3акону України "Про бюджетну систему України", "збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики".

Останніми роками у фінансовій системі України суттєву роль почали відігравати державні позики, що застосовувалися як метод мобілізації грошових ресурсів до державного бюджету, інструмент регулювання грошово-кредитної сфери й платіжного балансу країни. Тому державний борг є невід'ємною складовою державних фінансів.

Загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на 31 серпня 2010 р. склала 48 млрд 304 млн 420,87 тис. дол., або 380 млрд 933 млн 493,38 тис. грн. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів.

Україна у 2011 р. на обслуговування та погашення державного боргу витратить 53 млрд 486,71 млн. грн. Про це йдеться у прогнозних розрахунках Мінфіну України платежів за діючими державними борговими зобов'язаннями до повного їх погашення станом на 14 жовтня 2010 р.

Так у 2011 р. на обслуговування державного боргу піде 19 млрд 611,56 млн грн (внутрішнього - 13 млрд 256,02 млн грн; зовнішнього - 6 млрд 355,54 млн грн), а на погашення - 33 млрд 875,15 млн грн (внутрішнього - 25 млрд 802,99 млн грн, зовнішнього - 8 млрд 072,16 млн грн) [7].

Головними причинами виникнення і збільшення державного боргу є:

- хронічний дефіцит Державного бюджету;

- перевищення темпів зростання державних видатків над темпами зростання державних доходів;

- дискреційна фіскальна політика направлена на зменшення податкового навантаження без відповідного скорочення державних витрат;

- розширення економічної функції держави;

- дія автоматичних стабілізаторів (циклічне зменшення податкових надходжень та збільшення соціальних трансфертів під час економічної кризи);

- залучення коштів нерезидентів з метою підтримки стабільності національної валюти;

- вплив політичних бізнес-циклів (надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності у виборців) та інші [6, c.113].

Для зниження боргової залежності України і ефективного використання кредитів доцільно:

-відмовитися від участі держави у збільшенні статутних капіталів фінансово слабких банків, не

-вдосконалити механізми і процедури підтримки ліквідності банків;

ініціювати процес реструктуризації зовнішніх боргів корпоративних позичальників;

-відмовитися від практики емісійного фінансування дефіциту бюджету та дотримуватися курсу поміркованої грошово-кредитної політики;

-встановити граничний розмір дефіциту Державного бюджету на рівні, що не перевищує 3 % ВВП;

-посилити роль внутрішніх ринкових позик у процесі фінансування дефіциту бюджету,

-запровадити ОВДП з плаваючою відсотковою ставкою, прив’язаною до темпів інфляції,

-перейти до випуску ощадних облігацій, які розповсюджуватимуться серед фізичних осіб;

-продовжити співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями та провадити стриману політику залучення іноземних кредитів від урядів іноземних держав [5, c.67].

Отже, проблема державного боргу є актуальною для України,а тому потребує реалізацію заходів для проведення ефективної бюджетної політики, держави, що безпосередньо впливає на розмір державного боргу і стабільність державних фінансів України .

Список використаної літератури

1. Конституція України від 26.06.1996 р. [стаття 92]

2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.

3. Бюджетна система України. — К.: НІОС, 2000. — 396 с.: іл., табл.

4. Базилевич В. Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний почібник. - Київ, 2002. - 240с.

5. Опарін В.М. та ін. Бюджетна система. — К., 2000. — 204, [1] с.: табл.

6. http://www.minfin.gov.ua