Бринь Ю. М.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник:

Зибарева О.В.

Проблеми державного регулювання підприємницької діяльності

Розвиток підприємництва визнається в Україні одним із пріоритетних напрямів ринкових реформ і державної регуляторної політики. Значення приватного підприємництва та його вплив на соціально-економічні перетворення важко переоцінити. Перш за все, це додаткові надходження до державного бюджету, нові робочі місця, розширення виробництва товарів і послуг як промислового, так і побутового призначення, запровадження ноу-хау та інших досягнень науково-технічного прогресу і, нарешті, – підвищення добробуту населення.

Проблема державного регулювання неодноразово піднімалась і досліджувалась у працях провідних українських та російських вчених, таких як Маліновська О.Я [4], Павлішенко І.Б. [5], Покатаєва О.В. [6], Вдовенко М.М [7] та ін. В їх працях розкривались основні напрямки державного економічного регулювання, яке зокрема підходило для перехідних економічних систем.

Однак проблема активізації та стабільного розвитку підприємництва вимагає нових системних підходів до пошуку шляхів подолання кризових явищ у сфері підприємництва, визначення регулюючої ролі держави щодо суб’єктів підприємницької діяльності та її впливу на формування в країні сприятливих умов для розвитку підприємництва [4].

На сьогодні Україна знаходиться на етапі трансформації між двома полярними системами господарювання – адміністративно-командною системою, де економіка повністю регулюється державою і системою ринкових відносин, яка однак не трапляється в чистому вигляді [5].

Втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів щодо здійснення контролю за діяльністю підприємців. Не допускається прийняття державними органами актів, які визначають привілейоване становище суб'єктів підприємницької діяльності однією з форм власності щодо суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності [6].

У свою чергу, підприємництво має потребу в державі, оскільки йому необхідне законодавство, що регламентує правила економічної діяльності, її безпеки, захисту і стабільності, а також функціонування монетарної системи, стабільної економічної і соціальної інфраструктури.

Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності здійснюється різними способами. Нормативні правові акти передбачають використання для цієї мети таких інструментів:

1) норми, нормативи (наприклад, норми амортизаційних відрахувань);

2) ліміти (наприклад, викидів забруднюючих речовин у природне середовище);

3) розміри ставок податків, інших обов’язкових платежів;

4) квоти (наприклад, при експорті товарів);

5) коефіцієнти (наприклад, зміна регульованих цін або тарифів);

6) резерви (наприклад, встановлення сум, що резервуються комерційними банками);

7) розміри капіталів і фондів (наприклад, установлення мінімального розміру статутного капіталу).

З прийняттям у 2005 році Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в Україні розпочалася дозвільна реформа – реформа законодавчого та організаційного регулювання процедур видачі документів дозвільного характеру. 

Завдяки цьому сформовано нормативні основи системи видачі дозвільних документів, які, зокрема, включають вимоги до порядку видачі дозволів, інституції, які забезпечують видачу дозвільних документів; гарантії забезпечення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання, в тому числі шляхом запровадження адміністративної відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру.

На виконання норм Закону реалізовано нові підходи до видачі документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами за принципом "організаційної єдності", через створення мережі дозвільних центрів.

В Україні функціонує 681 дозвільний центр, де здійснюють свою діяльність 844 адміністратори. За час роботи дозвільних центрів на кінець 2010 року у вказаних інституціях: 

– зареєстровано – 583 968 звернень суб’єктів господарювання (що на 9 % менше порівняно з відповідним періодом попереднього року);

– видано – 348 327 документів дозвільного характеру (що на 13% менше порівняно з відповідним періодом попереднього року);

– надано 455 526 консультацій в рамках дозвільних центрів (що на 4% менше порівняно з відповідним періодом попереднього року);

– зареєстровано 10 703 декларацій (що на 15% більше порівняно з відповідним періодом попереднього року) [7].

Ліцензування як одна з форм державного регулювання господарської діяльності має власну сферу застосування, яка в умовах ринкової економіки є достатньо впливовою.

Ліцензування є однією із важливих складових системи адміністративної взаємодії бізнесу та влади. Види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлення державного контролю у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначає Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" [3].

Єдиний ліцензійний реєстр містить інформацію про понад 1,798 млн ліцензійних дій (видача нових ліцензій, видача переоформлених ліцензій, видача дублікатів ліцензій,нвидача копій ліцензій, анулювання ліцензій, визнання недійсними ліцензій на бланках єдиного зразка) та архів з інформацією про понад 500 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності, які будь-коли отримували ліцензії [8].

Зменшення кількості виданих органами ліцензування ліцензій пов’язано з фінансовою кризою в України та послабленням ділової активності суб’єктів підприємництва.

Здійснивши аналіз інформації, що міститься у Єдиному ліцензійному реєстрі можна дійти висновку, що серед ліцензіатів, які здійснюють господарську діяльність відповідно до статті 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" найбільше господарюючих суб’єктів здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями – 92832, що становить 49,48% від загальної кількості виданих ліцензій та роздрібну торгівлю тютюновими виробами – 82883, що становить відповідно 44,18%. На третьому місці за кількістю суб’єктів господарювання є будівельна діяльність, яку провадить 5116 ліцензіатів, що становить відповідно 2,73% [7].

Для успішного розвитку підприємництва України перш за все необхідно розробити ефективної законодавчої бази регулювання діяльності суб'єктів господарювання. Держава повинна розробити гнучку систему оподаткування підприємців з метою створення сприятливих умов для отримання ними стабільного прибутку. Державна підтримка підприємців повинна включати їх правовий захист, створення відповідної інформативної й консультаційної бази, сприяння залученню інвестицій у розвиток вітчизняного підприємництва.

Отже, державне регулювання підприємницької діяльності в Україні за умов переходу до ринкової економіки та вступу в СОТ потребує відповідної уваги й реформування.

Література:

1. Господарський кодекс України : за станом на 16 січн. 2003 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2006. — 207 с. — (Бібліотека офіційних видань).

2. Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" [Електронний ресурс] // Верховна Рада України; Закон від 06.09.2005 №2806-IV – Режим доступу до закону: www.zakon.rada.gov.ua.

3. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" [Електронний ресурс] // Верховна Рада України; Закон від 01.06.2000 №1775-III – Режим доступу до закону: www.zakon.rada.gov.ua.

4. Маліновська О. Я. Державне регулювання розвитку підприємництва в Україні : дис. канд. екон. наук: 08.02.03 // НАН України; Інститут регіональних досліджень. – Л., 2006. – 203арк. –Бібліогр.: арк. 171-192.

5. Павлішенко І.Б., Босик О.В. Державне регулювання підприємництва в Україні: напрямки та приорітети. // Національний лісотезнічний університет України. – Науковий вісник. – 2007. – Вип 17.1. – С. 258-253.

6. Покатаєва О.В. Методи державного регулювання підприємницької діяльності. // Економіка та держава. – 2008. – №1. – С. 89-91.

7. Вдовенко М.М. Творча робота: "Державне регулювання підприємницької діяльності в Україні" [Електронний ресурс] // Спільнота кращих державних службовців України – Режим доступу: [www.kds.org.ua].

8. Розпорядження КМУ від 6 квітня 2011 р. № 273-р "Про затвердження плану заходів з виконання у 2011 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" [Електронний ресурс] // Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва – Режим доступу: [www.dkrp.gov.ua].