Экономические науки/ 2.Внешнеэкономическая деятельность
Іваненко І. А., к. е. н., Антонова А. А.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
імені
Михайла Туган-Барановського
ПЕРЕДУМОВИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ
Розглянуто
передумови створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Європейським
Союзом для реалізації стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного
співробітництва між сторонами.. Проаналізовано передумови, перспективи,
переваги та заходи, які має здійснити Україна для забезпечення сприятливих умов
створення ЗВТ.
Постановка
проблеми. Створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС належить до
стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного співробітництва між
сторонами та є логічним продовженням позитивних тенденцій у двосторонньому
товарообігу України та ЄС в останні роки. В статті висвітлена проблема створення
поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Питанням партнерства та відносин
між Україною та Європейським Союзом присвячені роботи Березовської І.А., Литвин
В. М., та Шниркова О.І. тощо. Втім, у
науковій літературі недостатньо уваги приділено виявленню передумов, наслідків
та перспектив створення ЗВТ між Україною та ЄС.
Формулювання
мети. Метою статті є визначення передумов, наслідків
та перспектив створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським
Союзом.
Виклад основного матеріалу дослідження. На сучасному етапі найбільш
оптимальною формою участі України у міжнародних інтеграційних процесах є
перехід до преференційного торговельного режиму з країнами та регіональними
інтеграційними утвореннями. Підписання угоди про вільну торгівлю між Україною
та ЄС є важливим інструментом створення конкурентоспроможної економіки,
встановлення більш тісних взаємозв’язків із країнами Європи.
Як зазначено
у проекті Угоди про асоціацію між
Україною та ЄС, метою створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є
формування спільного економічного простору України та ЄС у рамках поступової
економічної інтеграції до спільного Європейського ринку шляхом поетапної
реалізації чотирьох свобод – вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої
сили. Виділяють декілька передумов для вступу України до ЄС [4]:
По-перше, ЄС виявляє
зацікавленість в зміцненні, збільшенні обсягів та прозорості
торговельно-економічних відносин. Після вступу України до СОТ, ЄС розпочав переговори
з Україною щодо створення Зони вільної торгівлі Україна - ЄС. Адже, ЄС виявляє
можливість додатково надати Україні офіційні зобов’язання щодо зняття всіх
експортних обмежень для Євросоюзу. Євросоюз передбачає, що Україна також усуне
всі обмеження свободи транзиту енергоносіїв. Такі кроки з боку України є
певними намірами майбутнього створення ЗВТ між Україною та ЄС.
Питання створення ЗВТ є важливим
пунктом майбутньої Посиленої угоди Україна – ЄС, яка має замінити Угоду про
партнерство і співробітництво (16 липня 1994). Виходячи з того, що для України
більш вигідним форматом вільної торгівлі з ЄС є ЗВТ, є доцільною спроба з боку
України актуалізувати у процесі підготовки проекту Посиленої угоди Україна - ЄС
проблематику окреслення перспектив створення ЗВТ. На відміну ЗВТ, яка лібералізує
лише торгівельні відносини, поглиблена Зона вільної торгівлі – ЗВТ+ –
лібералізує увесь комплекс економічних відносин, а саме передбачає скасування
тарифів для всіх видів товарів (не тільки промислових); лібералізацію з певними
перехідними періодами руху послуг, капіталу, робочої сили; гармонізацію
технічного законодавства для зняття технічних бар’єрів; регулювання таких сфер
державної політики як конкурентна політика і корпоративне управління;
покращення бізнес клімату з подальшим збільшенням обсягу інвестицій.
По-друге, статистичні дані
свідчать про те, що починаючи з 2006 року
(після першого етапу економічної конвергенції “ЄС-25” та внаслідок
покращення бізнес клімату в Україні) збільшується обсяг торгівлі та інвестицій
ЄС в українську економіку.
Після створення ЗВТ з ЄС перед
Україною постануть певні перспективи. Зокрема, численні українські та європейські дослідження
вказують, що Україна має серйозні шанси для створення ЗВТ+. Вигоди від ЗВТ+, обумовлені
тим, що враховуючи оптимальні умови доступу на ринок та географічну близькість,
торгівля між Україною та ЄС може скласти 60% від загального торгівельного
обороту. Окрім того, аналіз консалтингової компанії “ECORYS” (Королівство Нідерландів) та центром
соціально-економічних досліджень “CASE Україна“ (Україна) у
тісному співробітництві з Представництвом ЄК в Україні показав, що найбільш
позитивний вплив від створення ЗВТ+ відчує легка промисловість, машинобудування,
деякі підгалузі сільського господарства [3].
Також, виходячи з об’єктивних
обставин розвитку відносин Україна - ЄС, варто відзначити, що пріоритетним
аспектом цих відносин виступає економічне співробітництво та транзит
енергоресурсів (спостереження доводять, що ЄС передбачає те, що Україна і
надалі буде відповідальним і політично солідарним з ЄС транзитером енергоресурсів,
а також буде дотримуватися положень Енергетичної Хартії ЄС).
Систематизуючи результати
досліджень Міжнародного центру
перспективних досліджень та Відділу інтеграційних та стратегічного партнерства можна
зробити висновки, що створення ЗВТ+ матиме наступні переваги для розвитку
економіки України:
-
стабільне зростання, при чому ефект може бути збільшений за рахунок
реформування інституцій та впровадження реформ як складової економічної
інтеграції;
-
інноваційний розвиток завдяки покращенню доступу на ринки, розвитку
спільних мереж та впровадженню інфраструктурних проектів;
-
створення гармонізованого правового
поля для забезпечення діяльності суб’єктів торговельних відносин шляхом
наближення законодавства України до законодавства ЄС;
-
стимулювання розвитку конкуренції та
обмеження монополізму;
-
збільшення обсягів інвестицій з країн-членів ЄС в економіку України;
-
покращення умов експорту української продукції у зв’язку з отриманням
цінової переваги за рахунок скасування увізного мита;
-
переоснащення та модернізація вітчизняних підприємств;
-
підвищення ефективності розміщення
трудових ресурсів [6; 7].
Європейський Союз зацікавлений у
створенні поглибленої Зони вільної торгівлі. Євросоюзом Україна розглядається,
по-перше, як географічно близьким, кваліфікованим й одночасно відносно дешевим
ринком робочої сили (30,5 млн. чол. працездатного населення при середній
заробітній платі в 2338 грн. на місяць за даними 2010 р.) та значним споживчим
ринком (46,8 млн. чол. населення); по-друге, як потенційний ринок інвестицій та
інновацій, спільних підприємств, який відкрився після вступу України до СОТ;
по-третє, як привабливий ринок землі та сільськогосподарського виробництва,
транспортних комунікацій; по-четверте, за умови прозорої приватизації та
відкритих тендерів, для європейського капіталу виступає привабливим участь у
розробці родовищ енергоносіїв та корисних копалин [4].
Для забезпечення умов створення
поглибленої Зони вільної торгівлі Україна має здійснити наступні заходи:
-
замінити застарілу систему класифікації товарів зовнішньоекономічної
діяльності (український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності - УКТ
ЗЕД);
-
законодавчо захистити слабкі сектори економіки, зберігаючи при цьому
прозорість процедур;
-
стимулювати інноваційний розвиток української економіки;
-
вчасно виконати план дій щодо стандартизації та графіку приєднання до Угоди
про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА) (2011 р.)
Загалом внутрішні економічні
проблеми суттєво обмежують потенціал співпраці України з ЄС. Слід звернути
уваги на те, що продукції експортоорієнтованих галузей України – металургійної
та легкої промисловості, АПК – має низькі конкурентні позиції на європейських
ринках. Для того щоб отримати конкурентні
переваги на ринках ЄС, необхідна глибока структурна перебудова економіки
країни, що є довготривалим процесом [5].
Торгівлі належить центральне місце у системі економічної взаємодії
України з ЄС. Проте за якісними та кількісними особливостями структура
взаємообміну суттєво поступається відповідним показникам як нових країн-членів
ЄС, так і значної кількості країн-сусідів. Товарний обмін між Україною та ЄС
відбувається переважно на міжгалузевій основі, що суттєво обмежує матеріальне
підґрунтя утворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. В українському
експорті переважають продукція чорної металургії, хімічні продукти та інші
товари з низьким рівнем доданої вартості, тоді як в імпорті - готова продукція
високого рівня обробки. Незначним є рівень диверсифікації експорту України.
Таким чином, якщо Україна бажає інтегруватися в економічний простір ЄС,
зазначені структурні характеристики повинні бути кардинально змінені [2].
Однією з передумов створення зони вільної торгівлі є наближення
вітчизняного законодавства до нормативних стандартів ЄС, проте воно не повинно
розглядатися як просте механічне перенесення європейських норм до українського законодавства.
Тобто, впровадження принципів європейського регулювання з
урахуванням досягнутого в Україні ступеня зрілості суспільно-економічних
відносин і специфіки менталітету українського народу [4].
При cтворенні зони вільної торгівлі між Україною і ЄС необхідно,
насамперед, усунути адміністративні і фіскальні перешкоди, що ускладнюють функціонування
режиму безмитної торгівлі, а також створити найважливіші правові складові.
Серед них, зокрема, зближення митних законодавств, встановлення чіткого порядку
транзиту товарів, правил ліцензування імпорту, уніфікація застосування
санітарних і ветеринарних заходів, проведення експертизи і радіаційного
контролю товарів, які перетинають кордон, узгодження переліків вилучень із
режиму вільної торгівлі в двосторонніх відносинах і графіків їх поступової відміни.
Для прискорення процесу створення передумов для подальшого запровадження
зони вільної торгівлі необхідно здійснити також комплекс заходів, пов’язаних із
вирішенням проблем стандартизації та сертифікації відповідно до норм ЄС.
Необхідним є налагодження широкомасштабної підготовки у вищих навчальних
закладах фахівців з питань політики та права ЄС.
Таким чином, основними передумовами прискорення процесу економічної інтеграції України є: лібералізація і синхронізоване відкриття ринків ЄС
та України; взаємне збалансування у торгівлі; надання взаємного режиму сприяння
інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС;
запровадження спільного правого поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та
державної підтримки виробників тощо.
Оцінюючи перспективи розвитку інтеграційних процесів у рамках співпраці
України з ЄС, зокрема такої форми як – зони вільної торгівлі, необхідно звернути увагу на те, що гострі проблеми вітчизняної економіки вимагає першочергового
вирішення, оскільки міжнародна економічна
інтеграція – це об’єктивне, закономірне явище в світовому господарстві. Отже,
вихідною засадою аналізу інтеграційних процесів повинні бути суто економічні
інтереси країн-учасниць, а також спроможність реалізувати їх на
взаємовигідній основі.
Література:
1. Передумови підписання Україною
угоди про асоціацію з ЄС/ І.А.
Березовська // Актуальні проблеми міжнародних відносин.– 2009. - Вип.42.–
С.157–162.
2. Збільшення рівня відкритості
національної економіки для зовнішньої торгівлі та інвестицій: [Електронний ресурс]
// Режим доступу: http://un.kiev.ua/esdp/disks/disk1/0102092ukr.htm.
3. Литвин В. М. Економічні
аспекти ролі України у формуванні Європи сьогодення та Європи майбутнього: Стратегічна
панорама. – 2010.– № 1–2 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.niisp.gov.ua/vydanna/2001_1-2.php..
4. Створення зони вільної
торгівлі та її наслідки для України: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://old.europexxi.kiev.ua/ ukrainian/program/zmi/book3/034.html.
5. Шнирков О.І. Торгівля з ЄС: структурні бар’єри // Урядовий кур’єр. –
2010.– 6 грудня (№ 232).– С.5.
6. Урядовий
портал: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=234624613&cat_id=223345892&ctime=1249997742100.
7. Угода про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом: інвестиційний клімат:
[Електронний
ресурс] // Режим доступу: http://www.icps.com.ua/files/articles/43/17/FTA_consultations_Investment.pdf.