МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

ЄВРОРЕГІОНУ «ВЕРХНІЙ ПРУТ»

Анотація. В роботі окреслені основні напрямки вдосконалення економічних зв’язків регіону, надані рекомендації щодо регулювання розвитку економічних зв’язків прикордонних територій, посилення ролі Єврорегіону «Верхній Прут» в розвитку прикордонних економічних зв’язків.

Ключові слова. Єврорегіон, транскордонне співробітництво, прикордонні зони, євроінтеграція.

І. Вступ.

В сучасних умовах розширення процесів глобалізації зростає роль транснаціонального співробітництва регіонів та відкриваються нові можливості для активізації господарської діяльності на периферійних територіях та зростання їх конкурентоспроможності. У статті мова йде про транскордонну співпрацю України, Молдови та Румунії в межах Єврорегіону «Верхній Прут» як елементів процесу євроінтеграції та розвитку регіональної політики..

ІІ. Постановка проблеми.

Позитивним моментом у відносинах України, Молдови та Румунії можна назвати взаємовідносини в рамках міжнародних договорів та конвенцій, в розробці концепцій транскордонного співробітництва, виходячи з загальних національних інтересів та внутрішньо економічної політики. Оскільки Україна та Молдова проголосили курс на євроінтеграцію одним із основних пріоритетів розвитку внутрішньої політики своїх країн, то транскордонне співробітництво поглиблюватиме відносини між цими країнами та Євросоюзом.

ІІІ. Результати.

Єврорегіон «Верхній Прут» вже 11 років об’єднує прикордонні райони України, Румунії та Молдови,він був створений 22 вересня 2000 року. Його ціль – тісне економічне співробітництво та спільне вирішення проблем інфраструктури.

Аналіз економічних зв’язків прикордонних територій свідчить про те, що рівень розвитку, інтенсивність транскордонного співробітництва в Україні у його теперішньому стані ще не відповідає тим вимогам і завданням, які вони мають вирішувати. Зважаючи на те, що наша держава обрала чіткий і послідовний курс на євроінтеграцію, що передбачає оптимізацію економічних зв’язків, передусім на її західних прикордонних територіях, особливої актуальності сьогодні набувають проблеми дослідження факторів та тенденції розвитку економічних зв’язків, формування дієвих механізмів забезпечення розвитку співпраці на українсько-молдовсько-румунському кордоні. Утворення

Єврорегіону «Верхній Прут» завершило формування Україною системи спільних з країнами ЦСЄ транскордонних структур уздовж її західних кордонів. Тому зараз найактуальнішим є питання визначення ефективних механізмів транскордонної співпраці та спільного співробітництва з європейськими партнерами. Це дасть змогу сформувати економічну та комунікаційну інфраструктури в зоні проходження майбутніх східних кордонів ЄС. Метою створення Єврорегіону «Верхній Прут» є розширення існуючих субрегіональних зв’язків та сприяння подальшому розвитку транскордонного співробітництва адміністративно-територіальних одиниць держав-засновників, окремих міст, населених пунктів, установ, організацій, національних меншин.

Спеціальним законом від 14 лютого 2002 року уряд України визнав Єврорегіон «Верхній Прут» як пілотний для експериментального опрацювання в його межах механізмів транскордонного співробітництва і розбудови регіональної політики.

Важливим напрямом регіонального партнерства України, Румунії і Молдови слід назвати співробітництво в галузі сільського господарства, культурно-освітній та інформаційній сферах.

Великим виробником сільськогосподарської продукції є Румунія і це дає поштовх для активної співпраці з нею. Румунія посідає важливе місце у зовнішньополітичних інтересах України, що зумовлено багатьма факторами. Зокрема, суміжним кордоном, спільністю орієнтирів на європейську інтеграцію, широкими потенційними можливостями для розвитку взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва, а також проживанням у цих країнах, відповідно, української та румунської меншин.

Аналізуючи процес створення єврорегіонів із залученням прикордонних територій України та Румунії, варто наголосити на декількох моментах. По-перше, ініціатива їх створення походила не від регіональних органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, а від центральних інститутів влади, що пояснюється політичним значенням територій (і для Києва, і для Бухаресту), які увійшли до єврорегіонів на момент їх створення. По-друге, імплементація у Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією положень про створення єврорегіонів, які були чітко окреслені регіонально – «Верхній Прут» і «Нижній Дунай», засвідчує про не аби який інтерес румунської сторони до внутрішньополітичних процесів, що відбуваються на українських прикордонних територіях. По-третє, транскордонна співпраця між Україною та Румунією на момент підписання угод про створення єврорегіонів оцінювалася, й оцінюється до сьогодні, як дієвий механізм контролю за дотриманням етнонаціональних і культурних прав та свобод румунської меншини, насамперед, на території Чернівецької області. Таким чином, незважаючи на те, що в статутних документах наголошувалося на потребі розвитку економічних відносин між прикордонними територіями України та Румунії, для румунської сторони, на відміну від української, єврорегіони скоріше були моделями політичної взаємодії та спрямованого впливу на румунську спільноту Чернівецької області.

На одній з останніх робочих зустрічей Єврорегіону «Верхній Прут» (29 вересня 2010 р., Сучава), в якій взяли участь керівники адміністративних одиниць Єврорегіону «Верхній Прут», а також представники урядів Румунії, України та Республіки Молдови, обговорювалися питання, пов’язані із станом Спільної операційної програми Румунія-Україна-Молдова, спільними проектами підтриманими в рамках єврорегіону, а також клопотання щодо статуту єврорегіону та заходів, які будуть здійснені його членами в наступний період. Маючи на увазі специфічність Спільної операційної програми Румунія –Україна – Молдова 2007 – 2013 рр., представник Сучавського РБТК представив загальні аспекти цієї програми, а також ситуацію проектів поданих в рамках першого тендеру грантових пропозицій з точки зору країни лідерів проектів. У засіданні взяв участь і голова Спільного органу управління програми пан Юліу Бара, який представив стадію розгляду проектів поданих в рамках першого конкурсу. Виходячи із вагомості зустрічі, а також її представницького характеру, був розглянутий також стан процедури по відбору стратегічних проектів, яка відбувається зараз. В рамках засідання була обговорена можливість просування в рамках Програми Румунія-Україна-Молдова певних проектів, які би представили інтерес для Єврорегіону «Верхній Прут». Серед них треба зазначити створення загону Мобільної служби швидкої медичної допомоги, реанімації та вивільнення та модернізацію дороги на Україні, яка веде на пункт перетину державного кордону. Інший проект, про який дискутували учасники, називається «Єст Алерт». Він передбачає побудову 24 автоматичних станцій для передачі даних про рівень рік Прут та Сірет, з яких 20 станцій – на Україні та по дві – в Румунії та Республіці Молдова.

Одна із особливостей Єврорегіону «Верхній Прут» - створення та функціонування в його складі Екоєврорегіону. Використання такої моделі надасть можливість забезпечити сталий соціально-економічний розвиток, поліпшити конкурентоспроможність продукції та послуг, підвищити рівень безпеки. [1]

Створення Регіонального Центру Чистих Виробництв «Cleaner Production» з відділеннями у Чернівцях, Сучаві, Бельц сприятиме трансферу сучасних західних технологій у базові галузі регіону, а також забезпечить:

- послідовне зменшення у них енергоресурсоємності;

- запровадження ефективних технологій поводження з відходами;

- розбудову системи моніторингу із застосуванням сучасних геоінформаційних технологій басейнах прикордонного регіону за Дунайською програмою;

- підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг за рахунок зменшення їх енергоресурсоємності;

- поліпшення якості та залучення нових технологій з одночасним підвищенням рівня техногенно-екологічної безпеки в регіоні.

Серед основних завдань цього Єврорегіону можна виділити такі:

- розвиток і вдосконалення торговельних і економічних відносин;

- розробка нових проектів співробітництва;

- розвиток і спільне впровадження передових технологій;

- практична реалізація сучасних механізмів заходів загальноєвропейської безпеки;

- пошук нових моделей розвитку національних інфраструктур, які ввібрали б енергетичні системи, транспортні й комунікаційні мережі;

- розробка спільної політики в галузі техногенно-екологічної безпеки;

- запобігання забруднення басейнів Дунаю, Дністра та Чорного моря;

- попередження та ліквідація наслідків промислових аварій та стихійних лих;

- збільшення екологічно чистих виробництв;

- активізація та гармонізація діяльності у сферах науки, культури, освіти, спорту, розвитку національних меншин, молодіжної політики;

- модернізація системи охорони здоров'я населення; розвиток рекреаційної діяльності та туризму. [3]

Єврорегіон відіграє роль мостів у процесі європейської інтеграції. [4]

З метою активізації процесу прикордонного співробітництва з участю України треба вжити таких заходів:

- встановити спрощений транскордонний режим руху товарів та послуг у межах прикордонних зон, які вироблені та споживаються в цих зонах;

- забезпечити більш ліберальний режим пересування громадян прикордонних зон, що спростить не тільки гуманітарні контакти, а й трудову сезонну, тимчасову міграцію, умови найму на роботу на прилеглих територіях сусідньої держави;

- встановити взаємну пільгову систему щодо окремих видів міжнародної економічної діяльності на прикордонних територіях;

- розробити законодавчу, нормативну базу прикордонного співробітництва на базі методологічних критеріїв Євросоюзу;

- спростити регулюючі, документарні процедури для юридичних та фізичних осіб, які здійснюють транскордонні контакти та операції;

- розробити механізми спільного використання природних ресурсів, а також охорони навколишнього середовища на прикордонних територіях;

- створити реєстри видів та суб'єктів підприємницької діяльності на прикордонних територіях, сприяти поширенню відповідної ділової інформації;

- фінансування та стимулювання розвитку транспортної інфраструктури на прикордонних територіях, підключення до відповідних європейських трансконтинентальних транспортних коридорів;

- підтримати формування спрощеного механізму надання банківських кредитів, страхувальних послуг суб'єктам підприємницької діяльності, які функціонують на прикордонних територіях.

Таким чином, вищезазначені заходи сприятимуть становленню регіональної економіки, відкриють можливість активізації діяльності місцевих органів самоврядування, які шляхом використання вдосконаленого центральними органами правового поля та вдосконалюючи створені власні організаційні структури, сформують такий господарський механізм регіональної економіки, який буде здатний забезпечити економічні інтереси регіонів в контексті загальнонаціональних економічних інтересів. [2]

ІV. Висновки.

Для формування ефективної стратегії розвитку регіону «Верхній Прут» необхідно узгоджувати власні економічні інтереси та пріоритети з сучасними тенденціями глобальних еволюційних змін в світі.

Транскордонне співробітництво як форма кооперації є обов'язковою для європейської інтеграції. Для його успішного здійснення потрібні партнерство та зміни у розширенні співпраці на регіональному рівні, яка є джерелом цього співробітництва. Транскордонне співробітництво на європейському континенті є мостом між сусідами. Тобто, транскордонне співробітництво виступає необхідним фактором соціально-економічного розвитку прикордонних територій, визначає економічні пропорції розвитку, розміщення продуктивних сил, розвиток господарської інфраструктури. Транскордонна інтеграція сприяє вдосконаленню галузевої структури господарства, підвищенню продуктивності праці і якості матеріальних продуктів та послуг, інтенсифікації економічної та розвитку прикордонних територій.

Список використаної літератури

1. Бройде З. С. Єврорегіон «Верхній Прут» - конституювання, конкретні завдання, перспективи. / З. С. Бройде. – К.: КНЕУ, 2008. – 208 с.

2. Кифяк О.В. Можливості транскордонної співпраці в рекреаційній сфері на прикладі єврорегіону “Верхній Прут”/ О. В. Кифяк // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2005. – Вип. 233. – С. 81–84.

3. Кифяк О.В., Кифяк В.Ф., Виклюк Я.І. Визначення оптимальних рекреаційно-туристичних зон в умовах транскордонного співробітництва/ О. В. Кифяк, В. Ф. Кифяк, Я. І. Виклюк // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. –2007. – №1 (68) – С. 132–136.

4. Петренко З. І. Прикордонні регіони як нова форма міжнародної інтеграції / З. І. Петренко // Економіка України. – 1999. – №12. – С.66–72.