Экономические науки/3. Финансовые отношения

Семенюк Л.В., Цахнів Л.Ю.

Буковинська державна фінансова академія, м.Чернівці

Проблеми та перспективи діяльності фондового ринку в Україні

Робота містить відомості про сучасний стан фондового ринку в Україні. Розглядається необхідність розвитку фондової біржі як невід’ємного елемента фінансового ринку. Розглядаються основні тенденції розвитку фондового ринку. З’ясовано слабини сучасного стану функціонування фондового ринку. На основі проведеного аналізу надаються пропозиції щодо підвищення рівня розвитку біржової системи України.

 

Work contains information about the modern fund market condition in Ukraine. The necessity of development of exchange stock as inalienable element of financial market is examined. The basic progress trends of fund market are examined. It is found out the weak points of modern state of functioning of fund market. On the basis of the conducted analysis suggestions in relation to the increase of level of development of the exchange system of Ukraine are given.

 

Постановка проблеми. Ринкова економіка неможлива без активно функціонуючого фондового ринку. Тому одним із найважливіших напрямів регулювання розвитку її реального сектора є забезпечення повноцінної діяльності організованого ринку цінних паперів. В Україні його розвиток відбиває протиріччя перехідного періоду, пов’язаного з корінним реформуванням економіки і соціальної сфери. Незважаючи на те, що за останні десять років ХХ століття вдалося створити хоча і недостатньо досконалі інфраструктуру і механізми регулювання фондового ринку, сам він у цілому і його організований сегмент, представлений фондовими біржами, зазнають серйозних труднощів, які обумовлені специфікою нинішнього етапу реформування економіки України.

Відповідно до сформованої у світі практики центральною ланкою фондового ринку є фондова біржа. Індикатори біржової торгівлі, зокрема динаміка курсів цінних паперів, є надійним орієнтиром для інвесторів. Фондові біржі розвинутих країн зосереджують у собі значну і найвисоколіквіднішу частину ринку цінних паперів. У переважній більшості країн світу їх постійний обіг обумовлює існування стійкого вторинного ринку, що є невід’ємною і характерною ознакою активно діючої фондової біржі.

Цими найважливішими якостями українські фондові біржі поки не володіють. Багаторічна перманентна криза в економіці, сертифікатна приватизація, вкрай низький рівень доходів переважної більшості населення ніяк не сприяли ні створенню повноцінного фондового ринку в цілому, ні розвитку біржової торгівлі цінними паперами і самих фондових бірж зокрема. І хоча фондові біржі активно брали участь у процесах грошового етапу приватизації, їм не вдалося організувати в себе скільки-небудь значний, стійкий і ліквідний вторинний ринок корпоративних цінних паперів.

Постановка завдання. Розглянути тенденції розвитку, функціонування фондових бірж України. Виявити основні проблеми, які потрібно вирішити для покращення рівня розвитку фондової біржі.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Теоретичний внесок у розв’язання цієї проблеми включає чималу кількість праць, що аналізують різні фактори розвитку фондового ринку, фондових бірж та наслідки їх впливу за тих чи інших економічних умов. Серед вчених, що розглядали дану тему такі: О.Л. Горяча, Л.Л. Гриценко, В.В. Роєнко, К.С. Калинець, В. Огородник, С. Румянцева та інші.

Виклад основного матеріалу. Інфраструктура фондового ринку, незважаючи на складність та суперечливість перетворень, які активно проходять в Україні, має тенденцію до зростання та розвитку. Хоча протягом останніх років, у зв’язку з економічною кризою, спостерігається послаблення тенденції до зростання.

Незважаючи на те що сучасні макроекономічні процеси характеризуються нестабільністю, фондовий ринок України з року в рік нарощує свій потенціал і демонструє тенденцію до зростання. Звичайно, що світова криза, яка розпочалася в 2008 році значно вплинула на стан ринку цінних паперів.

Нині в нашій державі працює 1 807 професійних учасників, які мають ліцензії на певні види професійної діяльності на фондовому ринку (див. таблицю 1) [9].

Таблиця 1

Кількість професійних учасників, які мали ліцензії на певні види професійної діяльності на фондовому ринку станом на 01.01.2011*

Найменування професійних учасників

Кількість професійних учасників 01.01.2011

1.

Торговці цінними паперами

763

2.

Зберігачі

372

3.

Реєстратори

297

4.

Компанії з управління активами

361

5.

Депозитарії

10

6.

Клірингові депозитарії

2

7.

Організатори торгівлі на ринку цінних паперів (фондові біржі та ТІС)

2

Усього

1 807

*За даними звіту Державної комісії з цінних паперів та фондовому ринку

 

Найважливішим джерелом залучення фінансових ресурсів на фондовому ринку виступають такі види цінних паперів, як акції, облігації підприємств та інвестиційні сертифікати. Обсяг торгівлі цінними паперами на фондовому ринку вже декілька років перевищує обсяги у таких сферах, як виробництво продукції сільського господарства, виробництво промислової продукції та будівництво [1, с.101].

Таблиця 2

Обсяги зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випусків цінних паперів за 2007-2010 роки*

Вид цінного паперу

2007

2008

2009

2010

Млрд.

грн.

Приріст

%

Млрд.

грн.

Приріст

%

Млрд.

грн.

Приріст

%

Млрд.

грн.

Приріст

%

Акції

50,00

114,8

46,16

92,3

101,07

219,0

41,46

41,0

Облігації підприємств

44,48

201,5

31,35

70,5

10,11

32,2

9,41

93,1

Облігації місцевих позик

156,30

187,2

974,00

623,2

370,00

38,0

-

0,0

Похідних цінних паперів

34,38**

206,1

0,27**

0,8

6,55**

2425,9

12,34**

188,4

Інвестиційних сертифікатів

31,12

187,4

65,37

210,1

47,21

72,2

36,60

77,5

Всього

281,93

154,6

1398,81

496,2

528,39

37,8

87,48

16,6

* за даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

** млн.грн.

Як видно з даних таблиці 2 обсяги випусків цінних паперів в Україні в 2010 скоротилися за всіма видами цінних паперів, окрім похідних цінних паперів.

Обсяг зареєстрованих облігацій підприємств зменшився на 696,24 млн. грн. порівняно з даними за аналогічний період 2009 року. Протягом зазначеного періоду Комісією випуски облігацій місцевих позик не зареєстровано.

У 2010 році обсяг зареєстрованих Комісією випусків інвестиційних сертифікатів становив 36,60 млрд. грн., що порівняно з даними за аналогічний період 2009 року менше на 10,61 млрд. грн.

За станом на 01.01.2011 відповідно до вимог у біржові списки організаторів торгівлі включено 1520 цінних паперів.

Кількість цінних паперів, які включено до біржових реєстрів організаторів торгівлі, становить 328. У біржовому реєстрі до котирувального списку за І рівнем лістингу включено 102 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 146 цінних паперів), за ІІ рівнем лістингу – 226 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 247 цінних паперів) [7, с.15].

За результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами протягом січня – грудня 2010 року становив 131,20 млрд. грн.

Серед фінансових інструментів найбільші обсяги випусків зареєстровано з акціями – 37,52% та облігаціями підприємств – 33,38% від загального обсягу зареєстрованих випусків цінних паперів у 2010 році [9].

З наведених вище даних видно, що на ринку цінних паперів України спостерігається стійка тенденція до зниження.

Взявши до уваги все вище сказане не важко зрозуміти, що фондова біржа України є не досконалою і знаходиться у стані розвитку. Для розвитку ринку цінних паперів потрібно вжити масу заходів.

На сучасному етапі розвитку біржової торгівлі в Україні існує ще багато невирішених проблемних питань, які потребують детальнішого вивчення. Це передусім стосується таких проблем, як:

– низький рівень капіталізації національного фондового ринку;

– недостатню пропозицію інструментів фондового ринку з прийнятними для інвесторів характеристиками щодо дохідності, ліквідності та захищеності, а також відносно незначним обсягом інвестиційного капіталу;

– низький рівень корпоративного управління на підприємствах-емітентах, недостатній рівень розкриття інформації про діяльність таких підприємств, відсутність прийнятної дивідендної політики;

– відсутність ефективного механізму захисту прав інвесторів, складність процедур реструктуризації і, як наслідок, обмеженість вторинного ринку (щодо ринку боргових цінних паперів);

– складність організації та проведення первинних публічних розміщень фінансових інструментів на українському фондовому ринку, що значно зменшує можливості доступу інвесторів до об’єктів інвестування;

– недостатню розвиненість ринків базових інструментів і недосконале законодавче регулювання в цій сфері, що зумовили фактичну відсутність ринку похідних цінних паперів;

– надто низький рівень прозорості фондового ринку: інформація, яка розкривається учасниками ринку про свою діяльність, не завжди є достатньою, актуальною та об’єктивною;

– невелику пропозицію інвестиційного капіталу на фондовому ринку [2, с.46].

Для вирішення існуючих проблем необхідно здійснити низку завдань і визначити механізм їх виконання:

1. Збільшення капіталізації, ліквідності та прозорості фондового ринку шляхом:

– суттєвого розширення пропозиції цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками;

– удосконалення засад функціонування боргового ринку та запровадження нових видів інструментів;

– покращення інформаційної прозорості фондового ринку України.

2. Удосконалення ринкової інфраструктури та забезпечення її надійного й ефективного функціонування шляхом:

– консолідації інформаційної та технологічної біржової системи фондового ринку;

– модернізації депозитарної системи України;

– підвищення вимог до професійних учасників фондового ринку.

3. Удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів шляхом:

– підвищення ефективності державного регулювання фондового ринку;

– збільшення можливостей регулятора;

– удосконалення саморегулювання на ринку цінних паперів;

– популяризації фондового ринку.

4. Податкове та валютне стимулювання подальшого розвитку фондового ринку України шляхом:

– формування сприятливого податкового клімату для учасників фондового ринку;

– удосконалення та оптимізації режиму валютного регулювання операцій із цінними паперами в Україні [4, с.32].

За умови виконання всіх поставлених завдань країна має отримати прозорий та доступний фондовий ринок.

Також, потрібно удосконалити існуючу депозитарну систему, покращуючи та адаптуючи її до змін, що сталися в законодавстві України протягом останніх років відповідно до тенденцій на вітчизняному та світових фінансових ринках, беручи до уваги міжнародні стандарти та рекомендації депозитарного обліку цінних паперів. Також потрібно усунути існуючі недоліки в системі обліку прав власності на цінні папери, а також концептуально вирішити проблеми забезпечення технологічної консолідації професійних учасників депозитарної системи України, вирішити корпоративні конфлікти, пов’язані з веденням реєстру власників іменних цінних паперів.

Прийняття певних рішень у законодавстві України має привести до інноваційного розвитку фінансового сектора вітчизняної економіки, а також сприяти суттєвому підвищенню інвестиційної привабливості як фондового ринку України в цілому, так і окремих його сегментів зокрема.

Не можна забувати про економічну кризу у всьому світі, яка нанесла значного удару по фондовому ринку. Фондовий ринок України виявився «слабкою ланкою», яка раніше за всіх дзвонами повідомила про настання кризи. Захисного бар’єру у вигляді фондового ринку в нас реально не існує.

Організувати порятунок від наслідків кризи повинна держава, якій саме зараз доцільно було б взятися за побудову фондового ринку. Народ України ще активно і трохи іронічно обговорював теми ренесансу економіки, ізольованість України від світових проблем і про що мовчала опозиція, а фондовий ринок «обвалився». І якщо раніше хто тільки не говорив про нерозвиненість фондового ринку, нині виявилось: є він, чи немає, або знаходиться у зародковому стані, але цей самий зародковий ринок відреагував, просигналив раніше за всіх інших фінансових ринків.

З метою вирішення цих проблем та забезпечення ефективного розвитку фондового ринку України Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у вересні 2010 презентувала Програму розвитку фондового ринку на 2011-2015 роки [8, с.10].

Насамперед документ пропонує механізми вирішення проблем низької ліквідності ринку,  поліпшення його інфраструктури та спрощення валютного регулювання. Програма містить понад 120 заходів із подолання проблем.

Отже, можна стверджувати, що проблема забезпечення високого рівня розвитку фондових бірж України є особливо актуальною. Її вирішення потребує розроблення програми державної підтримки фондового ринку з урахуванням зарубіжного досвіду та національних особливостей.

Висновки. До теперішнього часу залишається актуальною проблема оптимізації діяльності формалізованого ринку цінних паперів відповідно до реальних потреб національної економіки.

Аналіз звітних даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку показує що український фондовий ринок має тенденцію до зростання.

Необхідно акцентувати увагу державної влади на пріоритетний розвиток первинного ринку цінних паперів (насамперед виходячи із досвіду США необхідно розвинути ринок облігацій перспективних компаній з інноваційною спрямованістю, але під жорстким контролем держави).

Важливо підвищити обізнаність населення про необхідність та спосіб залучення заощаджених ними коштів в економіку країни через фондовий ринок.

Сучасний стан фондового ринку України доводить, що Україна готова продати українським та іноземним інвесторам пакети акцій доволі цікавих компаній. Продаж може здійснюватись як за ринковою так і номінальною вартістю. Єдина умова – планомірне інвестування.

Список використаних джерел

1. Горяча О.Л. Проблеми функціонування та перспективи розвитку фондового ринку України / О. Л. Горяча // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2009. – № 4(8). – с.101-106.

2. Гриценко Л.Л. Проблеми розвитку фондового ринку України в умовах фінансової глобалізації / Л.Л. Гриценко, В.В. Роєнко // Механізм регулювання економіки. − 2010. − № 2. – с.45-51.

3. Калинець К.С. Особливості розвитку та динаміка функціонування фондових бірж в Україні/ К.С. Калинець // Регіональна економіка. – 2008. – №3. – с.189-197.

4. Огородник В. Фондовий ринок України: аналіз проблем, особливостей та напрямів розвитку / В. Огородник // Економіст. – 2008. – №8. – с. 31-33.

5. Румянцева С. Вдосконалення законодавства фондового ринку України / С. Румянцева // Цінні папери України. – 2009. – №4. –с.9

6. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку// Ринок цінних паперів України. – 2010. – № 9-10.

7. Фондовий ринок. Аналітика ДУ АРІФРУ//Економіст – 2010.–№2.–с.14-15.

8. Як виглядатиме фондовий ринок України через 5 років (Про програму розвитку фондового ринку на 2011-2015рр.) // Правовий тиждень. – 2010. – №45. – с.10.

9. Веб-сторінка Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: http://www.ssmsc.gov.ua.

10. Веб-сторінка Державного комітету статистики: http://www.ukrstat.gov.ua.

11. Веб-сторінка Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв: http://www.pard.kiev.ua