Систалюк Іван

Луцький національний технічний університет

Світова фінансова криза та її вплив на економіку України

Зараз багато власників зіткнулися з тим, що ані їхня нерухомість, ані їхнє виробництво нікому не потрібні. Однією з важливих складових цієї проблеми є те, що останнім часом була порушена одна з головних економічних формул – «товар-гроші-товар». Натомість, гроші почали робити гроші. За вченням К.Маркса „товар” був головною складовою економічного життя, а гроші обслуговували товарне виробництво. Сучасна глобалізована економіка посилює владу грошей і пропонує нам формулу „ гроші-гроші –гроші”. Необхідно переосмислити суть поняття „гроші”, зрозуміти нові особливості фінансового світу, в якому відбувається дуже швидкий їхній рух. Гроші сьогодні не „сплять” ні хвилини, цілодобово курсують по електронних каналах зв’язку, услід за сонцем - з Токіо до Франкфурта і Лондона, потім до Нью-Йорка, звідти - знов до Токіо. У функціонуванні міжнародних фінансів спостерігається значний відрив у часі матеріальних і фінансових потоків. Фінансова домінанта починає відігравати провідну роль. Фінансові трансакції стають основною складовою, що визначає тенденції розвитку сучасної світової економіки. За визначенням колишнього федерального канцлера Німеччини, доктора економіки Г.Шмідта, з усього обсягу фінансових операцій, що здійснюються у світі, лише 1-2% засвідчують реальний рух товарів та послуг, решта 98-99% операцій мають спекулятивну природу. За рівнем глобалізації фінансова сфера сьогодні випереджає всі сфери реальної економіки. Інформаційні технології перетворили світовий фондовий і валютний ринки на єдиний глобальний фінансовий простір, водночас змінивши відносну цінність ресурсів, висунувши на перший план найбільш мобільні – інтелект (інформацію) і фінанси. Ці процеси, в основному, й призвели до фінансової кризи. Відрив величезної світової грошової маси від реального виробництва та певна „віртуалізація” грошей спричинили кризу. Весь світ спробував взяти за основу американську модель життя „у борг” та філософію споживача: „сьогодні і побільше, а з яких доходів розраховуватися - вирішимо завтра”. Вірус безконтрольного кредитування особливо активно поширився Україною. Банки цілеспрямовано рекламували кредитні програми на все - від кавоварки до будинку, акцент робився на споживче кредитування, приховувались реальні відсотки за різними комісійними зборами. Найгірше те, що переважна кількість фінансових ресурсів, якими оперували наші банки, мала закордонне походження і з першими ознаками фінансової кризи гроші швидко були виведені з країни. Сьогодні банки не кредитують взагалі. Тому, місія цієї кризи – все розставити на свої місця. Якщо бізнес не самодостатній, якщо він не в змозі обслуговувати власні затрати, не володіє ринками збуту, у нього немає майбутнього.. Усі бачили шалене зростання, коли за рік капіталізація могла підвищитись у два-три рази. Ейфорія від цього притупила пильність. У людей сформувалася стійка впевненість що так добре буде завжди. Деякі підприємці просто „пливли за течією”. Багато хто перебуває у цьому стані й на сьогодні, сподіваючись, що все минеться саме собою. Але цього не буде. Наскільки довгим і впевненим був підйом, настільки глибоким і глобальним буде спад.

З іншого боку, оскільки людське мислення є досить інерційним, чимало бізнесменів зараз налаштовані дуже песимістично. З деякими просто важко спілкуватися. Але ж треба усвідомлювати, що після будь-якого спаду завжди починається підйом. Хто вміє виносити позитивні уроки зі складних життєвих обставин, той чогось вартий у бізнесі, той врешті-решт виграє.

Література:

1. Макаровська Т.П.Економіка підприємства.-К.:МАУП,2006.

2. Журнал.-Економіка України-2006.№10