Економічні науки/Фінансові відносини

Табенська Ю.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проведення фінансового контролю в системі казначейства

В умовах обмеженості фінансових  та матеріальних ресурсів бюджетних установ, зростанні кількості порушень в бюджетній сфері, набуває першочергового значення посилення безперервного контролю з боку держави та уповноважених контролюючих органів за ефективністю управління бюджетними коштами. Тому одним із напрямів сучасної економічної політики держави має стати вдосконалення системи державного фінансового контролю в Україні.

Огляд літературних джерел показує, що питання методики та організації контролю в різних аспектах висвітлюють автори: І.А. Білобжецький, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, П.Т. Ворончук, Н.І.Рубан, І.К.Дрозд, І.Б.Стефанюк, Є.П. Дедков, Р.Т. Джога, В.П. Завгородній, Є.В. Калюга, Л.М. Кіндрацька, М.В. Кужельний, А.М. Кузьмінський, В.М. Онищук, Є.В.Мних, М.С. Пушкар, В.С. Рудницький, В.В. Сопко,  Б.Ф. Усач, В.О. Шевчук та інші. Названі вчені розглядають проблеми контролю, ревізії та аудиту, які стосуються суб’єктів господарювання в цілому, а не конкретно бюджетних установ.

Необхідність контролю викликана потребою саморегулювання його діяльності, моніторингу за діяльністю інших суб’єктів господарювання. Контроль нині стає основним незалежним джерелом інформації для виявлення причин порушень в бюджетній сфері, а також прийняття рішень щодо запобігання тим чи іншим порушенням.

Метою державного фінансового контролю є встановлення пра­вових норм, які визначають порядок використання суб'єктами госпо­дарювання фінансових ресурсів, забезпечення процесу державного управління і регулювання економіки достовірною інформацією про дотримання суб'єктами господарювання встановлених державою обмежуючих параметрів обігу фінансових ресурсів, оцінка економіч­ної ефективності господарської діяльності, блокування в ній відхи­лень від прийнятих стандартів, що перешкоджають мобілізації, цільо­вому і ефективному використанню державних фінансових ресурсів, та попередження таких порушень на майбутнє.

Повноваження органів державного казначейства щодо контролю за дотри­манням бюджетного законодавства регламентуються статтею 112 Бюджетного кодексу України та Положенням про Державне казначейство України, затвердже­ним Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 року № 590 із відповідними змінами й доповненнями.

Поточний контроль здійснюється у процесі оплати рахунків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів. До заходів поточного контролю відносять контроль за відповідністю платіжних документів затвердженому кошторису бюджетної установи (для одержувачів - плану використання бюджетних кош­тів), контроль за наявністю необхідних підтверджуючих документів, що є підставою для здійснення платежів.

Для оплати витрат бюджетна установа подає до відповідного органу каз­начейства документи, що підтверджують факт виконання взятого зобов'язання.

Орган казначейства проводить перевірку:

- відповідності платіжних документів бюджетному розпису та затвердженому кошторису;

-  наявності підтверджуючих документів, а також правильності заповнення реквізитів.

Підтверджуючі документи засвідчують факт придбання товару, виконання робіт, надання послуг і є важливим інструментом контролю за цільовим спряму­ванням бюджетних коштів. Тому особливу увагу при оплаті витрат розпоряд­ників та одержувачів бюджетних коштів органи казначейства приділяють їх перевірці.

Лише після перевірки платіжних та підтверджуючих документів органом казначейства здійснюється оплата рахунків розпорядників та одержувачів бюд­жетних коштів.

У такий спосіб реалізується механізм поточного контролю за витрачанням бюджетних коштів, при якому оплата видатків здійснюється безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності на підставі первинних документів розпорядників бюджетних коштів, що підтверджують необхідність і доцільність витрат.

Контроль після здійснення видатків і проведення операцій (наступний) проводиться на стадії складання бухгалтерських балансів і звітів про виконан­ня бюджетів. Наступний контроль проводиться з метою виявлення законності проведених операцій, випадків порушень бюджетного законодавства, необхід­ності притягнення винних до відповідальності. Цей контроль дає змогу впевни­тись, що всі операції у бухгалтерському обліку розпорядника бюджетних коштів відображено правильно, зобов'язання взяті у межах доведених асигнувань, дані бухгалтерського обліку органу казначейства відповідають даним обліку розпо­рядника коштів.

Вищезазначене переконливо доводить, що організація фінансового контролю у системі казначейства має певну особливість. Вона полягає в тому, що органи державного казначейства є єдиними виконавцями попереднього контролю та контролю на стадії здійснення платежу при виконанні державного та місцевих бюджетів і здійснюють такий контроль не вибірково, а тільки на регулярній основі. Таким чином забезпечується суворий контроль за правильністю фінан­сових операцій, їх бухгалтерським обліком, що є гарантією чіткого виконання управлінських рішень у бюджетній сфері. Такий ретельний контроль здійсню­ється паралельно з веденням операцій протягом бюджетного року і тому він є ефективнішим, ніж контроль за результатами.

 

Список використаних джерел:

1.     Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від від 8.07.2010 р. N2456-VI. – Режим доступу: http://www.qdpro.com.ua/qdw/php/common/disarchieve/getdoc.php?isnvalue=50572

2.      Дрозд І.К., Шевчук В.О. Державний фінансовий контроль. Навчальний посібник. – К.: ТОВ «Імекс-ЛТД», 2007. – 304 с.