Экономические науки/7. Учет и аудит.

Гаврющенко М.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК БАНКІВ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Сучасний етап розвитку економіки України характеризується посткризовими явищами та можливістю суттєвих зрушень в усіх сегментах ринку. Ми вважаємо, особливих змін зазнають саме фінансові ринки та діяльність фінансових посередників на цих ринках, передусім банківських установ. Основним вихідним продуктом для системи банківського менеджменту є насамперед, облікова інформація, що формується всередині банку.

Мета статті — дослідити побудову системи бухгалтерського обліку банків України та визначити основні напрями її оптимізації в посткризовий період.

Бухгалтерський облік ведеться безперервно з моменту реєстрації банку до його ліквідації. Банки самостійно обирають систему та підсистеми бухгалтерського обліку виходячи з потреб управління та обсягу банківських операцій. Система обліку банку включає фінансовий, управлінський та податковий облік, які ґрунтуються на єдиній інформаційній базі первинного обліку [1].

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України (постанова Правління НБУ від 30.12.98 р. №566) «...Бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій банку та надання користувачам інформацій про стан активів і зобов’язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність. Зміни в фінансовому обліку не впливають на податковий облік» [2].

Управлінський облік ведуть для забезпечення керівництва банку та його підрозділів оперативною інформацією у визначеному керівництвом форматі для планування та прийняття відповідних управлінських рішень.

Що стосується звітності, то відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 69) Національний банк України встановлює для банків форми звітності та методику їх складання; періодичність і терміни подання; структуру пояснювальної записки;методику формування консолідованої звітності [3].

Кінцевим продуктом системи обліку є фінансова звітність. Як відомо, склад звітності для всіх суб’єктів ринку в Україні визначений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В Україні законодавчо визначено десять принципів бухгалтерського обліку. Що стосується банківських установ, то доцільно, на нашу думку, доповнити перелік принципів обліку такими:

1) Дата операції — операції відображують у бухгалтерському обліку за датою їх здійснення, тобто в день виникнення прав або зобов’язань незалежно від дати руху коштів за ними;

2) окреме відображення активів і пасивів — усі статті активів і пасивів оцінюють окремо і відображують в розгорнутому вигляді;

3) відкритість — фінансові звіти мають бути достатньо якісними і детальними, легко зрозумілими користувачам, правдиво, достовірно та повно відображати стан активів, зобов’язань і капіталу банку;

4) консолідація — банк — юридична особа має формувати консолідований баланс установи у цілому з урахуванням своїх дочірніх та спільних підприємств і організацій за виключенням залишків за взаємними розрахунками та вкладеннями.

5) Для побудови ефективної системи бухгалтерського обліку важливо визначити основні об’єкти обліку. Взаємозв’язок між базовими об’єктами описує основне бухгалтерське рівняння: Активи = Зобов’язання + Капітал [1].

До інструментів відображення в обліку реальної вартості активів, зобов’язань і капіталу банку, то, на нашу думку, до них слід віднести нарахування, переоцінку, принцип обачності (резервування), застосування ефективної ставки для визначення справедливої вартості активів та зобов’язань банку тощо.

Принцип нарахування передбачає відображення всіх доходів і витрат у звітному періоді, в якому вони виникли, а не в момент надходження чи сплати грошових коштів. Принцип переоцінки дає змогу привести у відповідність балансову вартість активів до їх справедливої (ринкової або реальної) вартості. Принцип обачності застосовують щодо певних статей активів через механізм резервування. Проблемним аспектом залишається визначення розміру ефективної ставки відсотка, яку доцільно використовувати в кожному конкретному випадку [1].

Проблеми застосування принципів обліку, визнання та оцінки в системі бухгалтерського обліку банків окремих фінансових інструментів завжди актуальні, оскільки оптимальне їх вирішення визначає достовірність облікової та звітної інформації банку і відповідно якість управлінських рішень, що приймаються.

Література:

1. Г.Спяк. Базові засади побудови бухгалтерського обліку банків України в сучасних умовах // Бухгалтерський облік та аудит. – 2010. – № 10. – С. 30-34.

2. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затв. Постановою Правління НБУ від 30.12.98 р. № 566, із змінами.

3. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ із змінами.